2.3 Оформлення роботи

2.3.1 Загальні вимоги

Дипломна робота складається з пояснювальної записки та графічної частини.

Пояснювальна записка виконується друкованим методом і має бути переплетеною. Мова написання дипломної роботи – державна.

Пояснювальна записка повинна містити:

• титульний аркуш;

• завдання;

• анотацію;

• зміст;

• перелік умовних позначень (при необхідності);

• вступ;

• основну частину, яка складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів;

• висновки;

• список літератури;

• додатки.

Дипломна робота друкується на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкові інтервали (висота шрифту 14). Текст ПЗ оформлюється в текстовому редакторі Times New Roman.

Обсяг дипломної роботи повинен становити 40 – 60 сторінок друкованого тексту.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 15 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору. Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.

Текст роботи ділиться на розділи, які в свою чергу можуть ділитися на підрозділи, пункти і підпункти. Розділи документу нумеруються арабськими цифрами по всьому документу, підрозділи, пункти і підпункти нумеруються в межах розташованого вище структурного елементу з додаванням через крапку номерів усіх вищестоящих структурних елементів. Наприклад, 1.2.3 – 1-й розділ, 2-й підрозділ, 3-й пункт.

Заголовки розділів допускається оформлять жирним шрифтом з більш крупним кеглем, наприклад:

Розділ ............................ 20 пунктів

Підрозділ ...................... 18 пунктів

Пункт ............................ 16 пунктів

Підпункт ....................... 14 пунктів

Кожен розділ оформлюється з нової сторінки з відступом в 4 висоти шрифту (56 пунктів). Заголовок розділу складається з номера і назви, записується прописними літерами симетрично відносно правої та лівої меж листа. Крапка у кінці заголовка не ставиться. Перенос слів у заголовку не допускається. Подальший текст починається з відступу в 3 висоти шрифту (42 пунктів).

Всі інші структурні елементи тексту записуються з абзацу маленькими літерами (крім 1-ї великої) на поточній сторінці з відступом від попереднього тексту 56 пунктів для підрозділу, 42 – пункту, 30 – підпункту. Подальший текст починається з відступу в 42 пункти для розділу, 30 – пункту, 18 – підпункту.

Не допускається наявність на сторінці заголовка без подальшого тексту.

Всі розділи виконуються з нової сторінки, розділи основної частини мають порядкові номери в межах усієї пояснювальної записки, позначені арабськими цифрами без крапки й записані з абзацного відступу. Заголовки виконують великими літерами жирним шрифтом. Крапка у кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) жирним шрифтом. Підрозділи, пункти та підпункти виконують з абзаців. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Такі розділи як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список літератури, додатки не нумерують.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера крапка не ставиться, наприклад: «1.3.2» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Нумерація сторінок документа і додатків повинна бути наскрізною.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці.

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення поданого тексту. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці можуть подаватись в роботі як безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, так і в додатках. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, вважають як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації повинні бути тільки в градаціях сірого кольору, якщо результати досліджень можна показати лише за допомогою кольорових ілюстрацій, то такі рисунки поміщають у додатки. Кольорові ілюстрації розміщують лише у додатках.

Нумерують всі ілюстрації (за винятком додатків) наскрізною нумерацією арабськими цифрами. Наприклад:

Рис. 1. Графік функції.

Розміщують назву безпосередньо після ілюстрації посередині сторінки. До ілюстрації і після її назви повинні бути інтервали по-одному стандартному відступу для цього тексту

Ілюстрації кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з посиланням на позначення додатка. Наприклад:

Рис. А.2. Локальна мережа.

При посиланні на ілюстрації слово рисунок пишуть скорочено з маленької літери з вказуванням номера: «...згідно рис. 2». При посиланні на ілюстрації, що згадувались раніше, слово «дивись» пишуть скорочено в дужках: (див. рис.3)

При використанні таблиці її назву розміщують над таблицею по-центру, а нумерацію розміщують ліворуч. При переміщенні частини таблиці на іншу сторінку назви колонок повинні дублюватися, а назву таблиці розміщують лише над першою сторінкою. Нумерують таблиці наскрізною нумерацією арабськими цифрами, за винятком додатків. Наприклад: «Таблиця 3».

Таблиці кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з посиланням на позначення додатка. Наприклад: «Таблиця В.3», якщо вона наведена в додатку В.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Розміщують таблицю безпосередньо під текстом, де на неї посилаються, або на наступній сторінці. При необхідності розміщують у додатках.

В формулах використовують позначення, що встановлені стандартом. Нумерують формули (за винятком додатків) наскрізною нумерацією арабськими цифрами, що записують на рівні формули праворуч в дужках. Одну формулу позначають – (1). Посилання в тексті на формулу наводять також в дужках, наприклад, ...в формулі (1).

Перенесення формули на наступний рядок можливо лише на знаках виконання операцій, причому знак на початку рядка повторюється. Використовувати друковані та рукописні символи в одній формулі не дозволяється.

Формули, що містяться в додатках позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з посиланням на позначення додатка, наприклад формула (Б.1), якщо вона наведена в додатку Б.

Посилання на літературні джерела подають у квадратних дужках з вказанням номера джерела та при необхідності сторінки, наприклад [10, с. 48-50].