- •1 .Основи гідрокінетики
- •2.Газоочищеня
- •4. Перемішування
- •5.Псевдозрідження
- •6.Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •7.Основи масопереносу
- •8.Абсорбція
- •9.Перегонка рідин
- •10. Екстракція
- •11.Подрібнення
- •1 .Основи гідрокінетики
- •1.1 .Загальні відомості
- •1.2.Класифікація рідких неоднорідних систем та гідромеханічних процесів.
- •1.3. Методи очищення неоднорідних систем
- •2. Газоочищення.
- •2.1. Диференційне рівняння осадження частинок під дією сили тяжіння
- •2.2 Розв'язок диференційного рівняння з метою визначення швидкості осадження
- •2.3.Визначеннч швидкості осадження частинок пі дією сили тяжіння
- •2.4.Гравітаційне осадження . Визначення продуктивності газового відстійника
- •2.5. Розділення сумішей в полі відцентрових сил.
- •1.9. Циклонний процес.
- •Розрахунок циклонів
- •1.10. Осадження під дією електричного поля
- •2.Фільтрування Вступ
- •2.1 Кінетика фільтрування.
- •Виведення рівняння Нав'є – Стокса .
- •Отримання основного рівняння фільтрації
- •2.2.Основне рівняння фільтрації
- •Промивка осаду
- •3. Центрифугування
- •3.2. Розрахунок відстойної центрифуги
- •З.З.Центробіжне фільтрування
- •4. Перемішування
- •4.1. Перемішування в рідкій фазі
- •5.Псевдозріження твердого зернистого матеріалу
- •5.1. Гідродинамічна суть процесу псевдозрідження
- •5.2. Визначення еквівалентного діаметра каналу в зернистому слою. Гідравлічний опір зернистого слою
- •5.3. Визначення швидкості початку псевдозрідження
- •6. Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •6.1. Найважливіші мембранні методи та межі їх застосування.
- •6.2. Функціональні характеристики мембран.
- •6.3. Кінетика процесів мембранного розділення сумішей.
- •7. Основи масопереносу
- •7.1. Загальні відомості про масообмінні процеси.
- •7.2. Основне рівняння масопередачі
- •7.3. Рівняння і лінії рівноваги
- •7.4. Матеріальний баланс масообмінних процесів.
- •7.5. Рушійна сила масообмінних процесів
- •7.6. Модифіковане рівняння масопередачі.
- •7.10. Визначення числа одиниць переносу
- •7.11.Основні закони масопередачі
- •Диференційне рівняння масовіддачі ( конвективної дифузії)
- •7.12.Основи розрахунку масообмінних апаратів.
- •8.1 Рівновага в процесах абсорбції.
- •8.2. Кінетика процесу абсорбції
- •Абсорбція, що супроводжується хімічною реакцією
- •8.4. Тепловий баланс і температура абсорбенту.
- •8.5. Принципіальні схеми абсорбції
- •9.Перегонка рідин.
- •9.1. Характеристики двофазних систем рідина - пар.
- •9.2. Ректифікація
- •9.3. Аналіз роботи ректифікаційних колон
- •Матеріальний баланс ректифікаційних колон
- •Рівняння робочих ліній
- •Побудова робочих ліній на діаграмі у-х
- •10. Екстракція
- •10.1. Рівновага в процесах екстракції
- •10.2 Діаграма х-у
- •10.3. Трикутна діаграма
- •10.4. Зображення процесів розведення на трикутній діаграмі
- •10.5. Процеси змішування на трикутній діаграмі. Правило ричага
- •10.6. Крива рівноваги на трикутній діаграмі
- •10.7.3Находження хорд рівноваги і критичної точки
- •10.8. Види трикутних діаграм
- •10.9. Вплив температури на рівновагу
- •10.10. Матеріальний баланс екстракції
- •10.11. Кінетика екстракції
- •10.12. Принципові схеми екстракції
- •11.Подрібнення
- •11.2. Щокова дробарка. Визначення кута захвата
7.11.Основні закони масопередачі
В процесах переносу речовини, що розподіляється, з однієї фази в іншу розрізняють два випадки:
переніс з потоку рідини в потік рідини, або масообмін між потоками рідини;
переніс з твердого тіла в потік рідини (або переніс у зворотному напрямку), тобто масообмін між твердою фазою і потоком рідини.
Елементарними законами, котрим підчиняється переніс речовини, що розподіляється, з однієї фази в іншу, є закон молекулярної дифузії, закон масовіддачі і закон масопровідності.
Закон молекулярної дифузії (перший закон Фіна)
Молекулярна дифузія в газах і розчинах рідин відбувається в результаті хаотичного руху молекул, не пов'язаного з рухом потоку рідини. Відбувається переніс молекул речовини, що розподіляється, з області високих концентрацій в область низьких концентрацій. Кінетика переносу відповідає в цьому випадку першому закону Фіка: кількість продифундованої речовини пропорційна градієнту концентрацій, площі, перпендикулярній напрямку дифузійного потоку і часу.
(7.11.2)
де dM - кількість продифундованої речовини;
дС/дХ - градієнт концентрацій в напрямку дифузії;
dF - елементарна площадка, через яку проходить дифузія;
dr- тривалість дифузії;
D - коефіцієнт пропорційності, або коефіцієнт дифузії.
З рівняння (7.10.4.) випливає :
коефіцієнт дифузії показує, яка кількість речовини дифундує через поверхню 1м2 протягом 1с при різниці концентрацій на відстані 1м. рівній одиниці.
Знак мінус в правій частині рівняння показує, що при молекулярній дифузії в напрямку переміщення речовини концентрація зменшується.
Очевидно, що спосіб вираження концентрації і її розмірність визначають розмірність коефіцієнта дифузії.
Якщо прийняти одиниці вимірів [М]=кг, [F]=m2, [т]=с, [С]=кг/м3, [Х]=м, то одиниця виміру D буде:
(7.11.2) (7.11.3)
Чисельні значення коефіцієнту дифузії беруться з довідника або знаходяться з наступних формул:
для газів
для рідин
де Т-абсолютна температура, К;
Р -тиск, Па;
V і V - мольні об'єми взаємодіючих речовин, см3/моль ;
МА і Мв – мольні маси, кг/моль;
μ - в'язкість рідини, в котрій відбувається дифузія,
Коефіцієнт дифузії залежить від агрегатного стану системи (D для газів приблизно на чотири степені вище, ніж для рідин). Коефіцієнт дифузії збільшується зі збільшенням температури і зменшується з підвищенням тиску. Коефіцієнт дифузії в рідинах (на відміну від газів) суттєво змінюється зі зміною концентрації.
Формула (7.11.3.) справедлива лише для розбавлених розчинів. Для концентрованих розчинів необхідний відповідний перерахунок, для якого рекомендується наступна залежність:
(7.11.4)
де Dx - коефіцієнт дифузії в розчині з концентрацією С; а - активність дифундуючої речовини; С - концентрація дифундуючої речовини; γ - коефіцієнт активності.
Диференційне рівняння молекулярної дифузії ( другий закон Фіка)
Для виведення диференційного рівняння молекулярної дифузії виділимо в нерухомому середовищі або в рухомому ламінарному потоці елементарний паралелепіпед з ребрами dx, dy, dz (рис. 7.11.1).
Якщо через цей елементарний паралелепіпед за рахунок молекулярної дифузії переміщується речовина, що розподіляється, то через ліву задню і нижню грань за час dτ в нього входять кількості речовини, відповідно Мх, My, Мz, а через протилежні грані - праву, передню і верхню - виходять кількості речовини відповідно Mx+dx ,My+dy ,Mz+dz. Отже, елемент за час dτ набуває дифундуючої речовини в кількості
dM=(Mx - Mx+dx)+(My- My+dy)+(Mz - Mz+dz).
При
цьому концентрація дифундуючої речовини
підвищується на
Згідно основного закону молекулярної дифузії,
Отже,
Аналогічно знайдемо:
Складемо ліві та праві частини останніх рівнянь, отримаємо:
(7.11.5).
З іншої сторони, той же приріст кількості дифундуючої речовини в елементі можна знайти множенням об'єму елемента на зміну концентрацію за час dτ, тобто
(7.11.6).
Співставимо вирази (7.11.5) і (7.11.6) і отримаємо диференційне рівняння молекулярної дифузії:
(7.11.7)
Закон масовіддачі ( закон Щукарева)
Основний закон масовіддачі, або конвективної дифузії, був вперше сформульований Щукаревим при вивченні кінетики розчинення твердих тіл.
Він може бути сформульован так:
кількість речовини перенесеної від поверхні розподілу фаз у сприймаючу фазу, пропорційна різниш концентрацій у поверхні розподілу Фаз і в ядрі потоку сприймаючої фази, поверхні фазового контакту і часу ( мап..7.11.2):
d2M = p(Cr-Cf )dFdτ, (7.11.8)
де β- коефіцієнт масовіддачі - характеризує переніс речовини конвективними і дифузійними потоками одночасно; Сr - концентрація у сприймаючій фазі біля поверхні розподілу фаз; Сf- концентрація в ядрі потоку сприймаючої фази.
При цьому слід зазначити, що концентрація на границі розглядається як рівноважна концентрація.
Якщо прийняти одиницю виміру
[М]=кг, [F]=m2, [τ]=с, [С]=кг/м3, то одиниця виміру β буде:
Коефіцієнт масовіддачі показує, яка кількість речовини передається від поверхні розподілу фаз у сприймаючу Фазу через один м2 поверхні Фазового контакту протягом 1с при різниці концентрацій, рівній одиниці.
Рис. 7.11.1. До виводу диференційного рівняння молекулярної дифузії
Рис.7.11.2. До визначення закону конвективної дифузії.
