- •1 .Основи гідрокінетики
- •2.Газоочищеня
- •4. Перемішування
- •5.Псевдозрідження
- •6.Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •7.Основи масопереносу
- •8.Абсорбція
- •9.Перегонка рідин
- •10. Екстракція
- •11.Подрібнення
- •1 .Основи гідрокінетики
- •1.1 .Загальні відомості
- •1.2.Класифікація рідких неоднорідних систем та гідромеханічних процесів.
- •1.3. Методи очищення неоднорідних систем
- •2. Газоочищення.
- •2.1. Диференційне рівняння осадження частинок під дією сили тяжіння
- •2.2 Розв'язок диференційного рівняння з метою визначення швидкості осадження
- •2.3.Визначеннч швидкості осадження частинок пі дією сили тяжіння
- •2.4.Гравітаційне осадження . Визначення продуктивності газового відстійника
- •2.5. Розділення сумішей в полі відцентрових сил.
- •1.9. Циклонний процес.
- •Розрахунок циклонів
- •1.10. Осадження під дією електричного поля
- •2.Фільтрування Вступ
- •2.1 Кінетика фільтрування.
- •Виведення рівняння Нав'є – Стокса .
- •Отримання основного рівняння фільтрації
- •2.2.Основне рівняння фільтрації
- •Промивка осаду
- •3. Центрифугування
- •3.2. Розрахунок відстойної центрифуги
- •З.З.Центробіжне фільтрування
- •4. Перемішування
- •4.1. Перемішування в рідкій фазі
- •5.Псевдозріження твердого зернистого матеріалу
- •5.1. Гідродинамічна суть процесу псевдозрідження
- •5.2. Визначення еквівалентного діаметра каналу в зернистому слою. Гідравлічний опір зернистого слою
- •5.3. Визначення швидкості початку псевдозрідження
- •6. Масообмін через напівпроникні перетинки (мембрани)
- •6.1. Найважливіші мембранні методи та межі їх застосування.
- •6.2. Функціональні характеристики мембран.
- •6.3. Кінетика процесів мембранного розділення сумішей.
- •7. Основи масопереносу
- •7.1. Загальні відомості про масообмінні процеси.
- •7.2. Основне рівняння масопередачі
- •7.3. Рівняння і лінії рівноваги
- •7.4. Матеріальний баланс масообмінних процесів.
- •7.5. Рушійна сила масообмінних процесів
- •7.6. Модифіковане рівняння масопередачі.
- •7.10. Визначення числа одиниць переносу
- •7.11.Основні закони масопередачі
- •Диференційне рівняння масовіддачі ( конвективної дифузії)
- •7.12.Основи розрахунку масообмінних апаратів.
- •8.1 Рівновага в процесах абсорбції.
- •8.2. Кінетика процесу абсорбції
- •Абсорбція, що супроводжується хімічною реакцією
- •8.4. Тепловий баланс і температура абсорбенту.
- •8.5. Принципіальні схеми абсорбції
- •9.Перегонка рідин.
- •9.1. Характеристики двофазних систем рідина - пар.
- •9.2. Ректифікація
- •9.3. Аналіз роботи ректифікаційних колон
- •Матеріальний баланс ректифікаційних колон
- •Рівняння робочих ліній
- •Побудова робочих ліній на діаграмі у-х
- •10. Екстракція
- •10.1. Рівновага в процесах екстракції
- •10.2 Діаграма х-у
- •10.3. Трикутна діаграма
- •10.4. Зображення процесів розведення на трикутній діаграмі
- •10.5. Процеси змішування на трикутній діаграмі. Правило ричага
- •10.6. Крива рівноваги на трикутній діаграмі
- •10.7.3Находження хорд рівноваги і критичної точки
- •10.8. Види трикутних діаграм
- •10.9. Вплив температури на рівновагу
- •10.10. Матеріальний баланс екстракції
- •10.11. Кінетика екстракції
- •10.12. Принципові схеми екстракції
- •11.Подрібнення
- •11.2. Щокова дробарка. Визначення кута захвата
7.6. Модифіковане рівняння масопередачі.
В деяких масообмінних апаратах поверхня контакту фаз G і L, або поверхня фазового контакту, легко визначається простим геометричним розрахунком в цьому випадку використовують основне рівняння масопередачі.
Якщо поверхня фазового контакту масообмінного апарату геометрично невизначима, для розрахунку апарату використовують модифіковане рівняння. У цьому випадку основними технічними характеристиками можуть слугувати об'єм, висота і число ступенів фазового контакту.
1) Якщо в якості основної характеристики апарату вибирається об'єм, основне рівняння масопередачі доцільно змінити наступним чином.
Нехай V [м3]- об'єм апарату, а σ [м2/м3] - питома поверхня фазового контакту, що розвивається в 1м3 об'єму. Тоді поверхня фазового контакту F =Vσ і з урахуванням (7.5.4) отримаємо:
(7.6.1)
Але Kyσ = Kyv (7.6.2)
Тоді
рівняння (7.6.1) може бути представлене у
вигляді (7.6.3), а при вираженні рушійної
сили через концентрацію х - у вигляді
(7.6.4):
(7.6.3);
(7.6.4);
2) Основна характеристика - висота апарата.
Позначимо через f (м3) площу перерізу апарата, а через Н (м) - його висоту і тоді
F = Hfσ. Підставимо значення F в (7.5.6), з урахуванням відношення (7.4.2) знайдемо:
(7.6.5)
Комплекс G/Kyfσ має певний фізичний зміст: він являє собою висоту апарата, еквівалентну одиниці переносу.
Введемо позначення:
G/Kуfσ = hy (7.6.6); G/Kxfσ = hx (7.6.7)
Тоді рівняння масопередачі (7.6.5) може буде написано в модифікованій формі (7.6.8), а при вираженні рушійної сили через концентрації X - в формі (7.6.9)
Н=hуmу (7.6.8) H=hxmx (7.6.9)
Висота, еквівалентна одиниці переносу. має зміст величини, зворотній коефіцієнту масопередачі. а число одиниць переносу - величині, зворотній рушійній силі процесу.
7.10. Визначення числа одиниць переносу
Для визначення числа одиниць переносу як допоміжний метод може слугувати метод визначення ступенів зміни робочих концентрацій.
Нехай залежність між рівноважними концентраціями речовини, що розподіляється, являє собою пряму Yp=ApX, а залежність між робочими концентраціями пряму Y=AX.
Розглянемо випадок коли робоча концентрація на "вході" в елемент Y1, а на "виході" з елементу апарата Y2 - рівна рівноважній концентрації на "вході" в нього Yp1 , тобто при умові Y2=Yp1 (рис. 7.10.1). така робочих концентрацій називається ступенем зміни концентрацій. Згідно (7.5.15) маємо:
В даному випадку
і
Отже
Але Y2=Yp1, а Yp1=Y1Ap/A. Таким чином
(7.10.1)
З
рівняння (7.10.1) випливає, що лише при
умові YР=АРХ
і
Y=AX
число
одиниць переносу mоу,
що
відповідає одному ступеню зміни
концентрації, є величина постійна, яка
не залежить від концентрації.
Рис.7.10.1. Ступінь зміни концентрації.
Рис. 7.10.2 |
Це положення дає можливість легко визначити графічним методом число одиниць переносу. Нехай (рис. 7.10.2) в процесі масообміну робочі концентрації змінюються в межах Y1 - Y2 і Х1 - Х2. Число ступенів зміни робочих концентрацій може бути визначено побудовою ломаної лінії між рівноважною і робочою прямими. В даному прикладі n = 4. Число одиниць переносу, що відповідає одній ступені, можна розрахувати за рівнянням (7.10.1), а загальне число одиниць переносу визначити домноженням тоу на n, тобто
(7.10.2)
Число сходинок ломаної лінії між двома прямими з кутом нахилу Ар (верхньої) і А (нижньої) виражається наступним чином: n=ln(Х2/Х1)/ln(Ар/А)
Цей метод визначення числа одиниць переносу і коли залежність Yp=f(X) має будь-який вигляд (рис. 7.10.2,б). В цьому випадку величина moy буде змінною.
Припустимо, що в межах однієї сходинки можна з деяким приближенням прийняти існування лінійної залежності, для визначення загального числа одиниць переносу використовують рівняння
(7.10.3)
Для використання рівняння (7.10.3), попередньо графічно визначається число сходинок зміни концентрації, а також величини Уп ,Yk,, ΔYn , ΔYk і ΔYm для кожної сходинки з подальшим визначенням загального числа одиниць переносу. При ΔYr/ΔYk<2 (при ΔYn<ΔYk) величина AYm може бути розрахована як середня арифметична.
