6.Планування фінансів Зміст і завдання фінансового плану

Виробничо-господарська діяльність ГЗКа супроводжується безперервним рухом грошових коштів. Комбінат отримує грошові кошти у вигляді виторгу від реалізованої продукції, позичок у банку й асигнувань із бюджету. З іншого боку, вони постійно витрачаються на оплату матеріалів, палива, енергії, змінного устаткування, інструмента й ін.; на видачу заробітної плати, на капітальне будівництво; ГЗК здійснює необхідні відрахування в банк і державний бюджет. Сукупність господарських відносин, за допомогою яких створюються й використовуються фонди грошових коштів, утворюють фінанси підприємства.

Баланс прибутків і видатків розкриває рух коштів, виявляє співвідношення доходів і витрат, забезпечує зв'язок власних доходів і витрат із платежами в бюджет або фінансуванням з бюджету (для державних підприємств).

У першій частині балансу прибутків і видатків відбиваються всі доходи й надходження коштів підприємства. По джерелах формування засобів доходи й надходження можна розділити на наступні групи: нагромадження підприємства, куди входять прибуток і податок з обігу з товарів народного споживання; внутрішні джерела засобів підприємства - амортизаційні відрахування, економія від зниження витрат на капітальне будівництво, здійснюване господарським способом, приріст стійких пасивів (нормальна заборгованість по заробітній платі працівникам і відрахування на соціальне страхування), виторг від реалізації зайвого майна; зовнішні джерела коштів - надходження від вищих організацій в порядку перерозподілу коштів.

У другій частині балансу прибутків і видатків відбиваються планові витрати на виробництво (підсумок кошторису витрат на виробництво, розрахованого в плані за собівартістю продукції), загальна сума капітальних вкладень, витрати на капітальний ремонт, приріст нормативу оборотних коштів, відрахування у фонди економічного стимулювання.

У третій частині балансу прибутків і видатків відбиваються кредитні взаємини підприємства з банком. У нього включаються суми намічених до одержання кредитів на різні потреби ГЗКа, а також передбачене планом погашення кредитів і сплата відсотків за користування банківським кредитом.

Потреба в кредитах по капітальному будівництву визначається як різниця між сумою вкладень на планований рік і наявними засобами по всіх джерелах фінансування. По основній діяльності кредити банків видаються при тимчасовому недоліку власних оборотних коштів або при заміщенні частини оборотних коштів кредитом. Повернення кредитів здійснюється за рахунок прибутку, фонду розвитку виробництва, фонду соціально-культурних заходів і житлового будівництва. Витрати по сплаті відсотків за банківський кредит визначаються виходячи із середньорічної заборгованості по різних видах кредиту на планований рік і встановлених процентних ставок за користування кредитом.

Змістом четвертої частини балансу прибутків і видатків є визначення розміру надходження коштів, у тому числі з бюджету й платежів у бюджет. Кожне підприємство (особливо державне) перебуває у фінансовому відношенні в тісному зв'язку з народним господарством країни, фінансовим планом якого є Державний бюджет. Формування бюджету в основній своїй частині відбувається за рахунок надходжень від підприємств. Платежі в бюджет вносятьсяза рахунок внесків фіксованих рентних платежів, внесків вільного залишку прибутку, відрахувань на виробництво геологорозвідувальних робіт і інших внесків і відрахувань.

Баланс прибутків і видатків вважається складеним, коли доходи й надходження коштів по всіх джерелах, включаючи бюджет і кредити, збігаються з витратами й відрахуваннями коштів. На ряді підприємств для встановлення взаємозв'язку між окремими елементами фінансового плану до балансу прибутків і видатків складається перевірочна (шахова) відомість. У таблиці по горизонталі приводяться джерела фінансування засобів, по вертикалі на які мети передбачається витратити доходи й вступу засобів (усі джерела й мети у формулюваннях балансу прибутків і видатків). По кожній статті витрат повинні бути зазначені джерела надходження коштів.

Фінансове планування - це визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження. Основними завданнями фінансового планування є: забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами; визначення напрямків ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання; виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Фінансовий план підприємства – це документ, що відображає об’єм надходження і витрачання грошових коштів, що фіксує баланс доходів і напрямки витрат підприємства, включаючи платежі в бюджет на плановий період. На практиці фінансовий план розробляється за схемою, що відповідає положенням (стандартам) бухгалтерського обліку [П(с)БО] і складається за видами діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, пов’язана із виробництвом і реалізацією продукції. У процесі планування визначається: дохід від реалізації продукції та інший операційний дохід (наприклад, реалізація інших оборотних активів та ін.).

Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розраховують за функціями:

- виробництво - визначається виробнича собівартість продукції;

- управління - розраховуються необхідні адміністративні витрати: оплата праці управлінців, витрати на зв'язок, амортизація нематеріальних активів, представницькі витрати та ін.; -витрати на збут продукції - витрати на тару, рекламу та дослідження ринку (маркетинг), оплата послуг збутових, посередницьких організацій та ін.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовими еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного та позикового капіталу підприємства. У процесі планування доходу та витрат, пов'язаних із цими видами діяльності (інвестиційної та фінансової), встановлюють:

- дохід від участі в капіталі (інвестиції, спільна діяльність);

- інші фінансові доходи (прибутки) — дивіденди, відсотки та ін.;

- фінансові витрати (відсотки за кредит та ін.);

- витрати від участі в капіталі (від інвестицій, спільної діяльності);

- інші витрати.

У процесі складання фінансового плану перевіряється відповідність витрат та відрахувань доходам та надходженням із річних джерел. Згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності у процесі планування проводиться зіставлення доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) у плановому періоді. Визначається фінансовий результат від операційної, звичайної, надзвичайної діяльності та чистий прибуток у плановому періоді.

Звичайна діяльність - будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її виробництво та реалізацію продукції, послуг та ін.

Надзвичайна діяльність - операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно (стихійне лихо, аварії, пожежі та ін.).

Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється ув'язка кожного виду витрат та відрахувань із джерелом фінансування.

Виконання фінансового плану здійснюється у процесі виробничо-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства шляхом оперативного фінансового планування. Під час розробки фінансового плану особлива увага приділяється оперативному фінансовому плануванню, яке включає розробку та виконання таких оперативних планів:

- оперативного фінансового плану (балансу надходжень і видатків коштів);

- платіжного календаря;- кредитного плану;- касового плану.

Оперативний фінансовий план складають на рік із розбивкою по місяцях. У процесі планування проводиться порівняння майбутніх грошових надходжень у кожному місяці з сумами, призначеними до сплати і, таким чином, виявляється надлишок надходжень або дефіцит, визначається, коли у підприємства виникають тимчасово вільні фінансові кошти, а коли воно має додаткову потребу в них. Це дає фінансовому менеджеру можливість тимчасово вільні фінансові кошти вкласти на депозитні рахунки комерційних банків або інвестувати в цінні папери для одержання доходів, а в періоди, коли виникає додаткова потреба, забезпечити залучення коштів і таким чином підтримувати стан ліквідності підприємства.

Платіжний календар складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через розрахунковий, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їхніх джерел та напрямків використання, тобто показаний увесь грошовий оборот за певний проміжок планового періоду. Платіжний календар розробляється та використовується для забезпечення оперативного фінансування виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, встановлення поточних змін у платоспроможності підприємства та ліквідності його активів. Він дає можливість спостерігати за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позикових та залучених коштів у плановому періоді.

Своєчасна забезпеченість готівкою характеризує стан фінансових відносин між підприємством і трудовим колективом. До каси підприємства гроші надходять з розрахункового рахунка і призначаються для виплати заробітної плати працівникам у встановлений термін та інших виплат. Розрахунки надходжень і виплат проводяться при складанні касового плану. У сучасних умовах багато підприємств у плануванні своєї діяльності окремо кредитний і касовий плани не складають, включаючи їх позиції у платіжний календар. За допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства та виконання поточного фінансового плану.