- •Лекція № 1. «Передмова. Основи організації виробничого процесу».
- •Задачі і принципи організації виробництва.
- •Загальна організація виробничого процесу на відкритих гірничих роботах.
- •Вибір раціонального режиму роботи гірничодобувного підприємства.
- •Задачі і принципи організації виробництва.
- •2. Загальна організація виробничого процесу на відкритих гірничих роботах
- •3.Вибір раціонального режиму роботи гірничодобувного підприємства
- •Лекція № 2. «Організація роботи гірничого підприємства у часі».
- •1. Склад виробничих процесів
- •Класифікація затрат робочого часу.
- •Методи вивчення витрат робочого часу. Вимір часу і засоби його запису.
- •Аналіз результатів хронометражних спостережень.
- •Лекція № 3. «Нормування праці на гірничих підприємствах».
- •Методи встановлення норм праці.
- •Особливості визначення норм праці на технологічних процесах.
- •Методи встановлення норм праці
- •Доповнення до вищенаведеного матеріалу
- •Принципи й методи нормування праці
- •Методи технічного нормування (аналітичний та сумарний) й види норм
- •2.Особливості визначення норм праці на технологічних процесах в кар’єрі.
- •Тема 4. «Організація оплати праці на гірничому підприємстві».
- •Нарахування і розподіл заробітної плати між членами бригади.
- •Доплати і надбавки до заробітної плати робітників.
- •Оплата праці інженерно-технічних працівників і службовців на гірничому підприємстві.
- •Нарахування і розподіл заробітної плати між членами бригади
- •2. Доплати і надбавки до заробітної плати.
- •3. Оплата праці інженерно-технічних працівників і службовців на гірничому підприємстві.
- •4.Організація преміювання працівників
- •Структура системи преміювання робітників
- •Структура системи преміювання керівників, спеціалістів, технічних службовців
- •1. Циклічні:
- •2. Потокові (для пухких порід):
- •3. Циклічно-потокові:
- •4. Правове забезпечення підземного будівництва
- •Організаційно-технологічні схеми підземного будівництва
- •Організація підготовки відкритих гірничих робіт та їх забезпечення трудовими та фінансовими ресурсами.
- •Організація виробництва в підготовчий період
- •Забезпечення підприємства основними матеріальними ресурсами і обладнанням.
- •Забезпечення підприємства трудовими ресурсами.
- •Фінансові ресурси гірничого виробництва.
- •Лекція №6. «Організація основних та допоміжних процесів гірничого підприємства в просторі»
- •Організація підготовки гірських порід до виймання
- •Організація підривних робіт
- •2. Організація виймально-навантажувальних робіт
- •Організація роботи кар'єрного транспорту
- •Організація відвальних і складувальних робіт
- •Керування процесами рудоподготовки й збагачення. Завдання автоматизації.
- •3.Організація допоміжних процесів: ремонтне господарство, енергопостачання, водовідлив, рекультивація. Взаємозв’язки між основними та допоміжними процесами.
- •Організація ремонтів кар'єрного устаткування
- •Організація енергопостачання кар'єру
- •Взаємоузгодження й організація процесів у кар'єрі на основі графіків робіт
- •Стаття 166. Рекультивація порушених земель
- •4.Організація формування технологічних схем та рудопотоків.
- •1. Циклічні:
- •2. Потокові (для пухких порід):
- •3. Циклічно-потокові:
- •5.Поточне усереднення якості корисних копалин
- •6. Шляхи підвищення ефективності організації виробничого процесу та окремих технологічних процесів.
- •1. Технологічні процеси як економічні об'єкти
- •2. Технологічне оснащення, робочий час, виробничий цикл, типи виробництва
- •3. Технологічний процес
- •4. Класифікація технологічних процесів
- •5. Шляхи і закономірності розвитку технологічних процесів
- •6. Техніко-економічні показники технологічних процесів
- •7. Групи показників якості продукції
- •Лекція №7. «Організація роботи диспетчерської служби в кар’єрі»
- •Організація роботи гірничо-транспортного комплексу у кар’єрі з використанням сучасних інформаційних технологій.
- •Шляхи підвищення ефективності роботи диспетчерської служби в кар’єрі.
- •Організація робіт при будівництві кар’єрів та виконання оптимізації
- •Проектування органів робіт при підготовчих роботах.
- •Проектування надземних споруд та роботу на поверхні кар’єру
- •Проектування організації відкритих гірничих робіт
- •4, 5. Оптимізація термінів проведення гірничих виробок та оптимізація вартості гірничих робіт.
- •Тема 9. «Теоретичні основи планування. Планування техніко-економічних показників діяльності гірничого підприємства»
- •Виробнича діяльність підприємства як об’єкт планування
- •1.Передмова Роль і місце планування в управлінні підприємством
- •1.1Суть об’єктів і предмету планування на підприємстві
- •Принципи і методи планування
- •Система планування на підприємстві
- •2.1. Форми планування і види планів
- •2.2. Організація внутрішньофірмового планування
- •3.Виробниче планування на підприємстві гірничорудної галузі промисловості
- •4. Виробнича програма гірничодобувного підприємства
- •План економічного й соціального розвитку підприємства, його структура й порядок розробки
- •Система показників плану й оцінка роботи підприємства
- •Структура й зміст річного плану економічного й соціального розвитку гірничозбагачувального комбінату
- •3.Планування по праці та персоналУ
- •Лекція №9 (продовження)
- •Планування матеріально-технічного забезпечення. Мета, завдання, зміст плану матеріально-технічного забезпечення (мтз) і порядок його розробки
- •Особливості планування матеріально-технічного постачання на гірничо-збагачувальних підприємствах
- •Баланс матеріальних ресурсів на __________р.
- •Поставки матеріалів і комплектуючих на ________________р.
- •Планові показники структурних підрозділів та бригад на окремих дільницях
- •5.План за собівартістю, прибутку й рентабельності на гірничих підприємствах вступна частина
- •Планування витрат Мета, завдання та послідовність розробки плану собівартості продукції
- •Розрахунок калькуляційних статей прямих витрат і зведеного кошторису
- •Планування собівартості продукції в гірничій галузі промисловості
- •Кошторис витрат на виробництво промислової продукції
- •Планування прибутковості підприємства
- •6.Планування фінансів Зміст і завдання фінансового плану
- •Планування потреби у фінансових ресурсах
- •7.Основи обліку й аналізу виробничо-господарської діяльності гірничодобувного підприємства
- •Оціночні показники структурних підрозділів гзКа
- •Планування організаційно-технічного розвитку підприємства План організаційно-технічного розвитку підприємства
- •Планування реалізації заходів організаційно-технічного розвитку та показники оцінки їх ефективності
- •Планування оновлення продукції Завдання та зміст планування оновлення продукції
- •Планування витрат на підготовку та освоєння виробництва
- •Економічна ефективність оновлення продукції та вибір оптимального варіанта технологічного процесу
- •Планування Виробничої інфраструктури Виробнича інфраструктура та планування діяльності її підрозділів
- •Система технічного обслуговування
- •Планування соціального розвитку колективу Сутність соціальної діяльності підприємства
- •План соціальної діяльності підприємства
- •Вдосконалення соціальної демографічної структури трудового колективу
- •Покращення умов праці та охорони здоров'я працівників
- •Підвищення трудової та соціальної активності працівників
- •Планування охорони природи і раціонального використання природних ресурсів Природоохоронна діяльність підприємства
- •Структура і зміст розділів плану охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •Використання природних ресурсів в __________________р.
- •Оперативно-виробниче планування гірничого виробництва
- •Склад і структура кошторисної вартості будівництва і будівельно -монтажних робіт Кошторисна вартість будівельних і будівельно-монтажних робіт, їх склад і структура
- •Прямі витрати у кошторисній вартості будівельно-монтажних робіт
- •Накладні витрати і планові накопичення у кошторисній вартості будівельно-монтажних робіт
- •Кошторисні ціни на обладнання, меблі та інвентар
- •Кошторисна документація Призначення і склад кошторисної документації.
- •Зведений кошторисний розрахунок, його призначення і зміст
- •Порядок визначення витрат, що входять до зведених кошторисних розрахунків
- •Локальні кошториси /кошторисні розрахунки/ на окремі види робіт, їх призначення, зміст і порядок розробки
- •Кошторисна документація на загальношахтні витрати
- •Локальні кошториси /кошторисні розрахунки/ на придбання і монтаж обладнання
- •Виділення нормативної умовно-чистої продукції /нучп/, нормативної трудомісткості й кошторисної заробітної плати у кошторисній документації
- •Матеріал для останьої теми 12 планування гв. Техніко-економічна оцінка проектних рішень Принципи економічної оцінки проектних рішень
- •Техніко-економічні показники оцінки економічності проектних рішень
- •Критерії економічної ефективності капітальних вкладень
- •Економічна оцінка і критерії вибору варіантів проектних рішень
- •Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •11.1. Навчальна та довідкова література
- •Нормативно-інструктивна література
- •11.3. Методична література.
Методи вивчення витрат робочого часу. Вимір часу і засоби його запису.
Вивчення робочого часу застосовується для розробки норм праці, оцінки якості діючих норм, виявлення, вивчення й поширення передових методів праці, установлення норм використання устаткування й тривалості процесів. Разом з тим дані вивчення витрат робочого часу широко використовуються в техніко-економічному плануванні й в оперативному плануванні для складання поопераційних графіків роботи. Метою вивчення витрат робочого часу є виявлення резервів підвищення продуктивності праці й створення умов для найбільш продуктивної роботи. Об'єктами вивчення при технічному нормуванні є праця робітника, робота устаткування й виробничий процес. Тому вивчення й аналіз витрат робочого часу проводяться:
стосовно виконавця - з метою виявлення завантаженості робочого дня робітника й характеру його зайнятості в процесі виконання виробничого завдання;
стосовно устаткування - з метою виявлення ступені використання устаткування й одержання вихідних даних для визначення часу обслуговування устаткування одним робітником або групою робітників;
стосовно виробничого процесу - з метою визначення змісту й характеру витрат часу робітниками при виконанні виробничого завдання.
При вивченні робочого часу фіксуються не тільки витрати при виконанні робочого процесу, але й установлюється найменша тривалість кожної операції, що дозволяє визначити оптимальну норму часу для даного робочого процесу. Вивчення використання робочого часу необхідне й для виявлення втрат по технічним і організаційним причинам, що знижують продуктивність праці й рівень виконання норм. У практичній роботі із встановлення норм і впровадженню наукової організації праці вивчення витрат робочого часу спостереженням і часу використання устаткування проводиться двома методами: методом безпосереднього виміру витрат часу із застосуванням фотографії й хронометражу;
методом моментних спостережень, що полягають у реєстрації й обліку числа моментів різних видів робіт, виконуваних робітником або машиною, з наступним визначенням питомої ваги кожної групи витрат часу.
На гірничих підприємствах основним методом вивчення витрат робочого часу є метод безпосередніх вимірів. Залежно від мети, способу й техніки проведення спостереження застосовуються три способи вивчення витрат робочого часу спостереженням: фотографія робочого дня, фотографія робочого процесу, хронометраж і фотохронометраж.
Фотографія робочого дня (ФРД) - це метод дослідження використання робочого часу, заснований на спостереженнях і вимірах усіх витрат часу протягом робочого дня (зміни).
Залежно від кількості об'єктів спостережень розрізняють індивідуальну, групову й масову фотографію робочого часу. При індивідуальній ФРД спостереження ведеться за одним об'єктом (робітником, машиною), при груповій за декількома. Прикладом індивідуальної ФРД може служити ФРД машиніста екскаватора. Групова ФРД здійснюється для вивчення витрат часу групи робітників, їх фактичного завантаження, а також визначення відсотка виконання діючих норм по фактично відпрацьованому часу. На підставі даних такої фотографії роблять висновки про правильність поділу й кооперації праці між робітниками, виявляють втрати робочого часу й розробляють заходи щодо їх усунення. При великій кількості робітників (більше трьох) одночасне вивчення їх витрат робочого часу здійснюється методом періодичних вимірів ( через рівні проміжки часу 2-5 хв), при якому спостерігач за поточним часом фіксує дії кожного робітника.
Якщо спостережувана група робітників пов'язана спільністю виконуваної роботи з певним розмежуванням функцій (наприклад, виробнича бригада), групова ФРД називається бригадною. При великій кількості одночасно спостережуваних об'єктів одним спостерігачем групова ФРД перетворюється в масову.
Основними завданнями фотографії робочого часу є: визначення фактичних і необхідних витрат робочого часу на виконання роботи; виявлення втрат, непродуктивних і зайвих витрат часу, визначення їх причин і розробка заходів щодо їх скорочення; вивчення фактичної організації праці на виробництві; вивчення, узагальнення й поширення передового досвіду робітників по використанню робочого часу; вивчення завантаження робітників і устаткування протягом зміни й розробка заходів щодо поліпшення їх використання.
Безпосереднє фотографування здійснюється шляхом спостереження, виміру й послідовного запису всіх без винятку витрат часу в спостережливий аркуш за поточним часом. Для проведення фотографії застосовуються спеціальні бланки - фотокарти, форма яких різна залежно від мети дослідження. Витрати часу фіксуються у вигляді цифрового, графічного або індексного запису. Цифровий спосіб запису за поточним часом полягає в тому, що спостерігач записує один раз час початку роботи, а потім тільки час закінчення кожної операції, що є початком наступної операції. При підготовці до проведення ФРД спостерігач повинен вибрати об'єкт для спостереження, ознайомитися з характером, вивчити технологію спостережуваного робочого процесу, вивчити умови праці, познайомитися з анкетними даними робітника (стать, вік, професія, спеціальність, кваліфікація, стаж роботи). До початку фотографії робочого дня ці дані повинні бути записані на лицьову сторону фотокарти (аркуша спостереження). Внутрішня частина аркуша призначена для запису спостереження. На останній сторінці фотокарти дається короткий опис стану робочого процесу, форма організації робіт, норма виробітку, обсяг виконаної роботи.
Виміри часу роблять із точністю від 0,5 до 1 хв. По закінченню спостереження визначають тривалість кожної категорії витрат робочого часу, складають зведення однойменних витрат часу, розробляють організаційно-технічні заходи для скорочення або ліквідації втрат і непродуктивних витрат часу, складають фактичний і проектують нормативний баланс робочого часу; систематизують дані, необхідні для розробки підготовчо-заключного часу, часу обслуговування робочого місця, часу на відпочинок і особисті потреби.
Аналіз даних фотографії робочого часу завершується розрахунками коефіцієнта використання робочого часу; коефіцієнта оперативної роботи; коефіцієнта втрат робочого часу; можливого підвищення продуктивності праці у зв'язку із впровадженням проектованого нормативного балансу робочого часу.
При необхідності вивчення витрат робочого часу більшого числа робочих місць здійснюють фотографування методом моментних спостережень. Його використання дозволяє досить точно побудувати баланс робочого часу більших груп робітників у виявити недоліки в існуючій організації виробництва й праці. При цьому методі реєструється не абсолютна величина витрат часу, а частка тих категорій витрат у загальному часі спостереження, які підлягають вивченню. Дослідник, обходячи робочі місця по заздалегідь установленому маршруту, фіксує в спостережливому аркуші характер роботи й перерв у роботі робітника й відзначає відповідним позначенням вид спостережуваних витрат часу. Необхідну кількість вимірів слід вибирати, користуючись математичними формулами, у яких кількість фіксажних моментів визначається виходячи із частки витрат робочого часу (часу роботи устаткування) і припустимої величини відносної помилки результатів спостереження.
Для вивчення витрат робочого часу об'єкта, що переміщається по певному маршруту, застосовується маршрутна фотографія, при якій, крім тривалості й чергування окремих елементів робочого часу, з'ясовуються шлях руху спостережуваного об'єкта й швидкість його пересування (фотографія робочого часу шоферів самоскидів, машиністів кранів і локомотивів).
Розглянемо як приклад спостережливий аркуш ФРЧ за робочим процесом «буріння підривних свердловин» (табл. 2.2). Оскільки запис ведеться за поточним часом і у фотокарті спостереження фіксуються тільки моменти закінчення кожної операції, то тривалість кожної операції визначається вирахуванням з даного відліку часу попереднього.
Наприклад, перша операція «огляд верстата й приймання зміни» почалася одночасно з початком роботи в 8°00', а закінчилася в 8°04', отже, вона тривала 4'. Друга операція почалася одночасно із закінченням першої, тобто в 8°04', а закінчилася в 8°09', тривалість її склала 5' і т.д. Після визначення тривалості кожної операції переходять до їх індексування. Індексування операцій полягає в тому, що проти кожної операції ставиться індекс, тобто умовна позначка, що виявляє, до якої групи витрат часу відноситься дана операція. Індекси приймаються ті ж, що й у формулах фактичного й нормального балансу робочого дня. З метою виявлення подальшого аналізу результатів спостереження складається карта аналізу, у якій усі витрати часу робітника розділені на нормований й ненормований час. Перша й остання сторінки карти аналізу аналогічні фотокарті спостереження. Подальша обробка результатів спостереження полягає в класифікації витрат часу, записаних при спостереженні. Назва кожної операції переноситься з фотокарти тільки один раз. Потім з фотокарти послідовно записується в карту аналізу тривалість кожної операції відповідно до її індексу. Для того щоб не порушувалася послідовність виконання операцій по всьому робочому процесі, запис операцій в карті аналізу проводиться по кожному рядку зліва направо ліворуч операція. Коли наступна операція фотокарти виявляється розташованої в карті аналізу ліворуч останньому запису, то наступний запис починається в новому рядку у відповідній графі. У табл. 2.3 наведений приклад заповнення карти аналізу до фотокарти спостереження. По карті аналізу встановлюється тривалість окремих операцій (хв) і питома вага витрат часу по групах операцій, необхідних для подальшого аналізу.
Фотографією робочого процесу (ФРП) називається спостереження й виміри тривалості всіх без винятку витрат робочого часу протягом усього робочого процесу. Дані фотографії робочого процесу використовуються для раціоналізації структури технології процесу. Способи спостереження, цілі й методи проведення фотографії робочого процесу ті ж, що й при фотографії робочого дня.
Під хронометражем у нормуванні праці розуміють вивчення виробничої операції шляхом спостереження й виміру витрат робочого часу на виконання її окремих елементів.
Хронометраж передбачає спостереження й виміри витрат тільки оперативного часу, тобто вивчаються основні й допоміжні операції, що багаторазово повторюються протягом робочого дня. Хронометраж як метод вивчення витрат робочого часу відрізняється від фотографії робочого дня й по своєму призначенню, хоча мета їх одна - підвищення продуктивності праці. Основним призначенням фотографії робочого дня є встановлення фактичного балансу робочого дня, що показує структуру витрат робочого часу, виявлення величини й причин втрат робочого часу, тобто виявлення резервів робочого часу в робочому дні для підвищення продуктивності праці.
Основним призначенням хронометражу є встановлення структури операції, визначення нормальної величини витрат основного й допоміжного часу на одиницю продукції.
Проведенню хронометражу передує підготовча робота, далі ведеться спостереження й фіксуються витрати часу, обробляються отримані дані, проводиться їх аналіз і робляться необхідні висновки. При підготовці до хронометражу операція розбивається на складові її елементи й установлюються відмітні ознаки (фіксажні крапки), по яких можливо судити про закінчення одного елемента й початку іншого. Якщо хронометраж проводиться з метою встановлення технічно обґрунтованої норми часу, повинен бути обраний передовий робітник, забезпечена раціональна організаційна й технічна надійність процесу. Число необхідних вимірів залежить від типу виробництва, тривалості елемента операції й характеру роботи. Чим менше тривалість операції, тим більше спостережень потрібно зробити для одержання високої вірогідності. Тривалість елементів операції, як правило, фіксується секундоміром за поточним часом без зупинки останнього. По закінченню хронометражу визначається тривалість елемента операції по кожному з вимірів - вирахуванням із зафіксованого поточного часу даного елемента поточного часу попереднього елемента. У результаті виходить хроноряд - послідовний ряд чисел, що характеризують тривалість певного елемента операції по всіх вимірах. Враховуючи, що тривалість елементів у хроноряді може мати коливання, визначають коефіцієнт стійкості хроноряду, що дорівнює відношенню максимальної тривалості відповідного елемента до мінімальної його величини. Порівняння цього коефіцієнта з нормативним показує якість хроноряда. Якщо розрахований по хроноряду коефіцієнт стійкості не перевищує нормативний, хроноряд уважається якісним. А якщо ні, то з'ясовуються й усуваються причини, що викликали великий розкид хроноряда, і хронометраж цього елемента повторюється. Тривалість кожного елемента операції визначається як середнє арифметичне із усіх вимірів цього елемента хроноряда. Далі проводиться аналіз результатів хронометражу, установлюється можливість подальшого скорочення витрат часу на виконання елементів операції й розробляються для цього відповідні організаційно-технічні заходи.
При необхідності детального вивчення окремих операцій застосовується комбінований метод вивчення витрат робочого часу – фотохронометраж, при якому одночасно заміряються й вивчаються як тривалість часу виконання окремих елементів операції, так і інші категорії витрат протягом усієї робочої зміни або її частини. Спостереження ведеться за робітником або групою робітників, а також за устаткуванням, що обслуговується ними. Цей вид фотографії застосовують головним чином, у тих випадках, коли елементи операції не мають циклічного характеру й спостерігач не в змозі вивчати роботу в строго певній послідовності. Спостереження при фотохронометражі ведеться в послідовності фактично виконуваної роботи за поточним часом. Якщо в процесі спостереження зустрічаються циклічно повторювані елементи роботи, то спостереження ведеться так само, як і при хронометражі.
Виявлення й мобілізація резервів робочого часу приводить до скорочення витрат праці на виробництво продукції й підвищенню продуктивності праці. Здійснюється ФРЧ згідно з календарними планами проведення фотографії і перегляду норм праці працівниками відділу праці й заробітної плати комбінату й нормувальниками цехів.
