3. Шляхи підвищення ефективності роботи диспетчерської служби в кар’єрі.

Отже, диспетчеризація гірничотранспортного процесу є найважливішою складовою частиною управління виробництвом гірничих робіт на гірничодобувних підприємствах завдяки значимості розв'язуваних при цьому завдань оперативно-диспетчерського управління. Її значення обумовлюється тим, що саме в процесі вантажно-транспортних робіт необхідно вирішувати питання, які суттєво впливають на економіку видобутку корисних копалин. До таких завдань можна віднести: забезпечення максимальної продуктивності гірничотранспортного устаткування (екскаваторів і автосамоскидів); усереднення якості корисної копалини; інформаційне забезпечення, яке в силу рухливості екскаваторно-автомобільних комплексів представляє особливі труднощі й складність. Методи оперативно-диспетчерського управління не завжди відповідають технічному оснащенню гірничих робіт, сучасному рівню науки керування виробництвом. Однією з головних перешкод на шляху комплексної автоматизації управління слід уважати відсутність достатньо надійних і ефективних способів одержання інформації про перебіг гірничотранспортного процесу. Як показує досвід інформаційно-обчислювальних центрів на гірничих й інших підприємствах, основні труднощі при вирішенні оперативних завдань полягають у недостатній кількості сучасних надійних технічних засобів реєстрації й збору інформації. Інформаційна характеристика гірничотранспортного процесу є складовим і одним з вирішальних етапів оперативно-диспетчерського управління на всіх стадіях диспетчеризації. Відповідно до взаємодіючого в гірничотранспортному процесі устаткуванню традиційно склалися два роздільні інформаційні потоки керованих об'єктів, що відбивають стан, - екскаваторів і автосамоскидів. Роздільні інформаційні потоки не завжди відповідають формам оперативно-диспетчерського управління, що склалися. Тим більше вони значно ускладнюють при автоматизованих системах управління гірничо-транспортним процесом, оскільки утрудняється створення комплексу технічних засобів для інформаційного забезпечення АСУ й знижується надійність їх роботи. Створення загального інформаційного потоку про роботу екскаваторно-автомобільних комплексів дозволить спростити систему реєстрації й збору інформації й більш ефективно використовувати отриману інформацію на всіх етапах оперативно-диспетчерського управління виробництвом гірничих і транспортних робіт на кар'єрах. Тому, основним завданням оперативно-диспетчерського управління є розробка, створення локальної системи управління гірничотранспортним процесом для роботи екскаваторно-автомобільних комплексів по відкритому циклу. Внаслідок очевидних переваг організації робіт за відкритим циклом впровадження таких систем суттєво підвищить ефективність роботи вантажно-транспортного устаткування за рахунок максимального використання кар'єрного устаткування.

Таким чином, в складній проблемі диспетчеризації гірничотранспортного процесу на кар'єрах з автомобільним транспортом можна намітити наступні основні її аспекти: математичний опис і економіко-математичне моделювання гірничотранспортного процесу взагалі й роботи вантажно-транспортних комплексів екскаватор — автосамоскиди зокрема; розробку й створення ефективної системи первинної інформації гірничотранспортниого комплексу екскаватор — автосамоскиди; обробку первинної інформації, що характеризує стан керованих об'єктів, з метою одержання похідної інформації; створення центральних кар'єрних диспетчерських пунктів, що здійснюють оперативно-диспетчерське управління вантажно-транспортними роботами з локальними системами управління. На кар'єрах відносно невеликої виробничої потужності створення центральних (кар'єрних) диспетчерських пунктів (ЦДП) є заключним етапом диспетчеризації гірничотранспортного процесу; з їх допомогою здійснюється оперативно-диспетчерське управління виймально-навантажувальним і транспортним устаткуванням.

На великих кар'єрах, де планується автоматизована система управління виробництвом гірничих робіт, ЦДП можуть служити для зосередження інформації й централізації її обробки, будучи структурним підрозділом системи обробки інформації- первинним інформаційним пунктом. Орієнтовні розрахунки показують, що можна одержати істотний економічний ефект від впровадження системи оперативно-диспетчерського управління роботою автотранспорту по відкритому циклу за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв екскаваторів і автосамоскидів, що дозволить підвищити продуктивність автосамоскидів на 15-20%, а екскаваторів — до 30%. Розподіл автосамоскидів повинен здійснюватися не тільки за принципом зайнятості екскаваторів, але й з урахуванням мінімальних витрат на екскавацію й транспортування гірничої маси, а також з урахуванням якості корисної копалини у відповідних екскаваторних вибоях. Оперативні оптимальні рішення з урахуванням усіх діючих факторів необхідно визначати з використанням сучасних автоматизованих систем управління гірничотранспортним процесом в кар’єрах.

Лекція №8. «Організація робіт при будівництві кар’єрів та виконання їх оптимізації» (самостійно).

1. Проектування організації робіт при підготовчих роботах.

2. Проектування організації робіт при підготовчих роботах на поверхні кар’єрного поля.

3. Проект організації проведення відкритих гірничих виробок.

4. Оптимізація термінів проведення гірничих виробок.

5. Оптимізація вартості гірничо-капітальних робіт.