Лекція № 2. «Організація роботи гірничого підприємства у часі».

1. Склад виробничих процесів.

2. Класифікація затрат робочого часу.

3. Методи вивчення витрат робочого часу. Вимір часу і засоби його запису.

4. Аналіз матеріалів хронометражних спостережень.

1. Склад виробничих процесів

Виробничий процес – основа діяльності промислового підприємства. Його мета - виготовлення продукції, склад, кількість і якість якої визначаються виробничою програмою підприємства. Виробничий процес - це комплекс, що охоплює всі тісні між собою технологічні й трудові процеси, які перетворюють предмети праці в кінцеву готову продукцію певної якості, що відповідає встановленим державним стандартам або технічним умовам. У межах підприємства організовується єдиний виробничий процес.

Організація виробничого процесу в просторі означає:

визначення складу, спеціалізації й розміщення на території комбінату рудників, шахт, фабрик, цехів, а усередині цехів - виробничих дільниць і робочих місць;

встановлення складу й просторового розміщення знарядь праці й технології виробництва;

розробку структури трудового колективу з раціональним розподілом і кооперацією праці;

встановлення системи норм і нормативів сировини, матеріалів, палива;

розробку системи обслуговування й забезпечення виробництва (ремонтом, транспортом, енергією, зв'язком тощо).

Організація виробничого процесу в часі означає: визначення порядку й нормативів часу руху предметів праці, продуктивності агрегатів і дільниць, процесів на різних стадіях; розробку режимів роботи устаткування, праці й відпочинку працівників;

узгодження роботи підрозділів комбінату й трудових колективів у часі на основі регламенту функціонування виробничого процесу, закріпленого в положеннях, інструкціях, графіках і інших документах.

Організація виробничого процесу - це створення системи, яка визначає єдність мети функціонування робочих процесів, що передбачають випуск проміжних продуктів ( сирої руди, концентрату) або певного роду послуг (транспорт, ремонт), а на завершальній стадії - випуск готової продукції (агломерат, обкотиші).

Виробничий процес на гірничозбагачувальному комбінаті характеризується наступними особливостями:

залежністю процесу від природних умов - вміст металу в руді, потужність, міцність і буримість порід; рухливістю робочих місць на гірничих ділянках; розкиданістю процесів при розробці родовищ (підготовчі й очисні роботи);

трудомісткістю процесу, особливо при підземному способі розробки руд;

різноманіттям знарядь праці (бурові верстати, екскаватори, млини, сепаратори, агломашини, випалювальні печі й інші пристрої.);

різноманітністю технологічних процесів і вихідних матеріалів;

концентрацією основного виробництва в окремих вузлах (екскаватори, млини, сепаратори, агломашини);

комбінацією механічних, фізичних і термохімічних процесів;

багатостадійністю виробництва й взаємозв'язком між переділами;

матеріалоємністю процесу, наявність потужних потоків сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції;

складністю устаткування й процесів, що вимагають високої кваліфікації робітників, і колективним характером обслуговування основних агрегатів.

У технологічному й організаційному відношенні виробничий процес має ієрархічну структуру (рис. 2.1), рівнями якої є робочі (часткові) процеси, стадії, операції, прийоми, рухи. Робочий процес являє собою технологічно й організаційно відособлену частину виробничого процесу, призначену для випуску певного напівфабрикату, готового продукту й виконання певного роду послуг і робіт. Такими процесами є: видобуток руди, одержання концентрату, агломерату, обкотишів, різних видів енергії, ремонт устаткування, транспортні послуги.

Стадія - це технологічно й організаційно відособлена частина робочого процесу, призначена для однорідної зміни предметів праці або комплексу робіт певного цільового призначення. Так, процес одержання залізного концентрату включає наступні стадії: дроблення й просівання, подрібнювання і класифікація, магнітна сепарація, згущення й фільтрація. Стадія, що визначає випуск продукції, називається основною (магнітна сепарація). Інші стадії підлеглі основній, їх завданням є повне й своєчасне обслуговування основної стадії. Кожна стадія, у свою чергу, підрозділяється на окремі операції.

Операція - це закінчена на даній стадії частина виробничого процесу, яка полягає в зміні форми, положення, стану, зовнішнього вигляду або хімічного складу певної групи предметів праці. Операція може виконуватися одним або групою робітників на певному робочому місці, а в умовах автоматизованого виробництва - під спостереженням робітника. Операція характеризується незмінністю знарядь і предметів праці, робочого місця. Так, стадія дроблення складається з наступних операцій: завантаження руди в дробарку, крупне дроблення, просівання руди, середнє дроблення і т.д. Операції визначають поділ праці робітників, що беруть участь у процесі виробництва. Кожна операція повинна бути підготовлена й ув'язана з попередніми й наступними операціями по кількості і якості матеріалів, що переробляються, і за часом її виконання.

Прийом - це частина операції, що представляє собою групу дій, пов'язаних одним цільовим призначенням. Він характеризується незмінністю режиму роботи устаткування й матеріальних факторів, що приймають участь у ньому. Прикладом прийому може слугувати подача руди на конвейєр, транспортування руди в млин, зважування, завантаження руди й куль і т.д. Для виконання кожного прийому робітник повинен зробити певні трудові рухи.

Рухом називається частина прийому, що полягає в дотику робітника до предмета або в переміщенні робітника або без нього, наприклад, простягнути руку до інструмента, взяти його пальцями і т.д. Ефективність робочих процесів і виробничого процесу в цілому у вирішальному ступені визначається раціональним виконанням кожного елемента й погодженістю цих елементів у комплексі. Завдання організації виробничого процесу - перетворити всю сукупність процесів у єдиний взаємозалежний комплекс, у цілеспрямовану організовану систему. У виробничому процесі по характеру повторюваності важливо виділити циклічну й нециклічну частини. Циклічна частина процесу складається з повторюваних виробничих циклів.

Виробничий цикл - це сукупність операцій і прийомів процесу, що повторюються при виготовленні кожної одиниці (або партії) продукції й технологічно між собою пов'язаних. Цикл визначається трьома показниками: часом, обсягом і складом. Час характеризує тривалість циклу й виміряється в секундах, хвилинах, годинах, змінах і добах залежно від характеру виробництва й складу циклу. Обсяг циклу визначає кількість продукції, що випускається, за цикл і вимірюється в метрах, кубічних метрах, тоннах або інших одиницях. Склад циклу являє собою комплекс вхідних у цикл операцій або прийомів, які обумовлюють тривалість і обсяг циклу. Нециклічні частини виробничого процесу виникають у часі періодично або епізодично (обслуговування агрегатів і робочих місць, ремонт устаткування). Продукція гірничо-збагачувальних комбінатів виготовляється, як правило, у ході циклічної частини виробничого процесу. Тому завдання організації виробництва - це збільшення частки циклічної частини процесу й зменшення частки нециклічної. По характеру перебігу в часі виробничий процес підрозділяється на безперервний і періодичний. До безперервних відносяться процеси, у яких вихідна сировина й матеріали безперервно переробляються в кінцевий продукт. Устаткування на цих процесах працює без зупинок при стаціонарному режимі й одночасному протіканні всіх технологічних і трудових процесів, що становлять виробничий цикл. У безперервних процесах характерна незмінність технологічних параметрів і безперервність матеріального потоку. Усі процеси, пов'язані зі збагаченням залізних руд і їх огрудкуванням, відносяться до безперервних. У процесі періодичної дії виробничий цикл відбувається окремими частинами, що послідовно відновляються, тобто в періодичному процесі між двома циклами існує розрив у часі (видобуток руди, ремонт устаткування і т.д.). Виробництво на промислових підприємствах являє собою складний процес перетворення сировини й матеріалів у готову продукцію. Структура виробничого процесу на будь-якому сучасному підприємстві характеризується наявністю декількох рівнів і більшим числом взаємозалежних частин (рис. 2.2).

Рис. 2.1 Ієрархічна структура виробничого процесу

Насамперед процес виробництва на промисловому підприємстві прийнято ділити на три самостійні фази (стадії): заготівельну, оброблювальну й оздоблювальну.

Рис. 2.2. Структура виробничого процесу на промисловому підприємстві.

Зокрема, на кар'єрі до заготівельної фази (стадії) можна віднести підготовку й розкриття кар'єрного поля, до обробної - розкривні й видобувні роботи, до оздоблювальної - первинну переробку копалини й рекультивацію відвалів.

Кожна фаза виробництва складається із сукупності взаємозалежних процесів праці, які носять назву часткових, оскільки при їх виконанні здійснюється часткова переробка предметів праці.

Провідне місце у виробництві займають основні часткові процеси (їх називають також технологічними, робочими), при виконанні яких сировина перетворюється в готову продукцію. До основних процесів на кар'єрі за цією ознакою слід віднести: планування площадок і укосів уступів для роботи гірничого устаткування; буріння вибухових свердловин; підривання масиву вибухом; екскавацію й транспортування гірничої маси; складування порід (відвалоутворення) і корисної копалини. Іноді виробничий процес містить у собі й деякі інші часткові процеси, наприклад, сортування гірничої маси за крупністю, первинне дроблення й часткове зневоднювання.

Для позначення короткочасно виконуваних або спеціальних технологічних процесів (частини процесу), а також груп процесів, виконуваних на окремих дільницях або блоках, часто використовується термін «робота»: підривні роботи, шляхові роботи і т.д.

Крім основних у виробничий процес входять допоміжні процеси (роботи), у результаті яких виготовляється використовувана в основному виробництві продукція. На гірничому підприємстві сюди ж відносять деякі комплекси технологічних процесів, що виконуються в особливих умовах: проведення траншей і допоміжних виробок, облаштування дренажних канав, прокладка транспортних трас і т.д.

Призначення обслуговуючих (підготовчих) процесів полягає в створенні умов для успішного виконання основних і допоміжних процесів: транспортні процеси - доставка вибухових речовин і матеріалів, переміщення робочого устаткування; ремонт устаткування; переукладання й будівництво нових комунікацій. У практиці роботи гірничих підприємств не робиться відмінностей між допоміжними й обслуговуючими процесами. Звичайно вони називаються допоміжними роботами.

В організаційних завданнях розглядаються також комплекси робіт, що включають у себе основні й допоміжні роботи й присвячені зазвичай до певного обсягу гірничої маси (блок, дільниця і т.д.). Комплекс робіт - це проміжна форма між роботою й процесом. Узагальнення й аналіз досвіду роботи ряду вітчизняних кар'єрів дозволили скласти класифікацію найбільш характерних виробничих робіт на кар'єрах з одноковшевими екскаваторами й колісним транспортом (табл. 2.1). Як видно з таблиці 2.1, у кар'єрі середньої потужності постійно виконується 60-80 різних робіт. Очевидно, що задача їх організаційно-технічної підготовки й взаємоув’язка є досить складною й вимагає постійної організаторської діяльності. Чітке виділення окремих основних і допоміжних робіт, що становлять виробничий процес, дозволяє кількісно вирішувати завдання оптимальної організації комплексу робіт. При цьому слід враховувати, що кожна робота має складну структуру, яку необхідно враховувати при підготовці й взаємоув’язці робіт. Однак у завданнях організації виробництва не прийнято розподіл робіт на технологічні операції, як це робиться в задачах організації праці.

Формулювання й вирішення завдань організації виробництва ґрунтуються на оцінці обсягів, тривалості і трудомісткості робіт.

Трудомісткість робіт характеризується кількістю витрат праці, що приходяться на одиницю виробленої продукції. При вирішенні організаційних задач роботу, що характеризується такою одиничною кількістю витрат праці, зручно розглядати як одиничну роботу.

Одинична робота являє собою частину окремої технологічної роботи, яку при заданій технології й механізації необхідно виконати для виробництва одиниці продукції. У якості такої одиниці продукції можна розглядати фактичну (одна штука) або умовну (100 т, 1000 м³) одиницю виконаного обсягу. Наприклад, при бурінні вибухових свердловин одиницею виміру роботи може бути 1 м або 100 м глибини пробуреної свердловини; при плануванні бульдозером площадки уступу або відвалу - 1 м² або 1000 м² площі; при пересуванні комунікацій - одна переміщувана конструкція (ланка залізничної колії, контактна опора, опора ЛЕП). При виконанні комплексу дрібних робіт і операцій (наприклад, підготовчих робіт у зміні) одиницею виміру слід уважати умовний обсяг, виконуваний за 1 хв (1 год). Одинична робота - це закінчена по змісту або встановленому обсязі сукупність дій робітника або групи робітників, що використовують відповідні засоби механізації (екскаватор, шпалопідбійна машина і т.д.). При цьому одинична робота характеризується своїм певним цільовим призначенням і сталістю предмета праці, а також певною величиною трудомісткості. Істотне значення має тривалість одиничних робіт, виражена в годину.

Таблиця 2.1

Характеристика одночасно виконуваних у кар'єрі найважливіших робіт виробничого процесу

Отже, виробничий процес являє собою сукупність великої кількості взаємозалежних робіт різних типів. Особливість процесу полягає в тому, що склад робіт не завжди виявляється заданим у явному виді. Залежно від обраного варіанта організації робіт деякі з них можуть бути відсутні, одні роботи можуть бути замінені іншими і т.д. Однак у найпростішому випадку склад робіт визначається технологією гірничого виробництва й гірничотехнічними умовами.

Крім того, особливістю виробничого процесу на кар'єрі є його перериваний характер через періодично виникаючі зупинки устаткування. При цьому можна виділити два види перерв у роботі системи «кар'єр»: а) технологічні, що передбачені технологією робіт, плановані й режимні зупинки (наприклад, для виробництва підривних робіт); б) організаційні й випадкові (неплановані), обумовлені взаємодією імовірнісно функціонуючих ланок (аварії й ремонти устаткування і т.д.). До особливостей виробничого процесу на кар'єрі відноситься також наявність ряду природніх процесів (водопритоки, зсуви, змерзаємість порід і т.д.), які, як правило, ускладнюють виконання основних робіт.