Організація роботи кар'єрного транспорту

Кар'єрний транспорт призначений для переміщення корисних копалин і розкриву від вибоїв до пунктів розвантаження. Пунктами розвантаження розкривних порід є відвали, корисної копалини — постійні або тимчасові склади, прийомні бункери дробильно-сортувальних, збагачувальних, агломераційних або брикетних фабрик. Переміщення вантажів відситься до одного з основних виробничих процесів на відкритих гірничих роботах і від якості його організації залежать усі техніко-економічні показники гірничого виробництва. Основні види транспорту для переміщення гірських порід — залізничний, автомобільний і конвейєрний. Обсяг робіт кар'єрного транспорту характеризується величиною вантажообігу, тобто кількістю вантажу в тоннах або кубічних метрах, перевезеного в одиницю часу. За напрямком перевезень вантажообіг кар'єру підрозділяється на вантажопотоки. Якщо всі основні вантажі переміщаються по одним транспортним комунікаціям, то вантажопотік кар'єру називається зосередженим, якщо по різних комунікаціях — розосередженим.

До основних завдань організації кар'єрного транспорту відносяться:

виконання заданого вантажообігу при неперевищенні планових витрат;

встановлення оптимального режиму роботи транспорту, що узгоджується з режимом роботи виймально-навантажувального устаткування й розвантажувальних пунктів, а також з допоміжними роботами;

забезпечення максимального використання технічних можливостей транспортних засобів і виймально-навантажувального устаткування за умови виконання вимог безпечного й ефективного руху транспорту.

На кар'єрах рух транспортних засобів (потягів і автосамоскидів) організований по закритому, відкритому й комбінованому циклам. При закритому циклі за кожною одиницею виймально-навантажувального устаткування протягом зміни закріплюється певне число потягів або автосамоскидів. Ця схема проста в організації руху, але передбчає більші простої устаткування, що досягають 10-15 % загального часу зміни. Закритий цикл при залізничному транспорті застосовують рідко, як правило, тільки для обслуговування невеликої кількості екскаваторів. При автотранспорті він застосовується більш широко у зв'язку з більшою його мобільністю в порівнянні із залізничним.

При відкритому циклі транспортні засоби не закріплюються за певним екскаватором. Кожна транспортна одиниця одержує адресу навантаження залежно від конкретної ситуації. Така схема роботи вимагає більшої чіткості, чим варіант закритого циклу, однак її застосування приводить до скорочення простоїв екскаваторів і транспортних засобів, що дозволяє підвищити ефективність процесу на 10—12 %. Організація руху по відкритому циклу вимагає використання засобів автоматизованого управління процесом.

Комбінована схема організації руху транспортних засобів передбачає їх періодичну переорієнтацію від одного екскаватора до іншого залежно від знаходження певного виймально-навантажувального устаткування в робочому або неробочому стані. Цей спосіб організації руху особливо ефективний при роботі автотранспорту.

Відкритий і комбінований цикли відрізняються великою гнучкістю, що дозволяє протягом зміни оперативно планувати роботу кожної транспортної одиниці.

У теперішній час переважне поширення на кар'єрах має залізничний транспорт. Організація роботи залізничного транспорту залежить від схеми шляхового розвитку й способу організації руху потягів.План перевезень гірничої маси й потреба в залізничних думпкарах визначаються виходячи із планового обсягу видобутку корисної копалини й перевезення розкривних порід.

На кар'єрах застосовують наступні основні схеми шляхового розвитку:

з одним розподільним пунктом-станцією або роз'їздом, через який подаються потяги під навантаження до вибійних екскаваторів і на склад для розвантаження або на відвал;

з ізольованим примиканням шляхів і одним розподільним пунктом-станцією, до якої примикають відвальні тупики, пов'язані з певними вибійними екскаваторами;

з декількома розподільними станціями, що забезпечують розосередження вантажопотоків і здійснюючими рух навантажених і порожніх думпкарів по пов'язаним з ними вибійним або відвальним шляхам.

Потяги в кар'єрах рухаються по замкненому маршруту: вибій- пункт розвантаження — вибій. Робота залізничного транспорту організується на основі графіків руху потягів, як правило, по відкритому циклу.

При побудові графіка визначаються загальна тривалість обороту кожного локомотивосоставу і їх число по окремим екскаваторам (уступам), коефіцієнти нерівномірності в роботі всього транспорту та його окремих ланок і на основі цього розробляються оперативні графіки руху по окремих ланках транспортного потоку, які погоджуються із загальним графіком руху залізничного транспорту.

Розрізняють два типи графіків — плановий і виконавчий. Плановий графік — це розклад руху електорвозів (тягових думпкарів) або тепловозів; виконавчий складається диспетчером у процесі роботи, відбиває фактичний стан справ, є основою для аналізу ефективності роботи транспорту й основним звітним документом про роботу зміни. У кар'єрному транспорті використовують так звані парні (паралельні) і пакетні (пачкові) планові графіки. Парні (паралельні) графіки передбачають рух потягів з однакової швидкістю в обох напрямках з почерговою подачею під навантаження й прийманням навантаженого потягу на станції. При пакетному (пачковому) графіці потяги одного напрямку відправляються вслід один за іншим і утворюють пакети. Потяги в пакеті розмежовуються не менш, чим одним роздільним пунктом. При такій схемі організації руху послідовно подається кілька потягів під навантаження, а потім у тій же послідовності приймаються навантажені потяги на станції.

Оперативне керівництво рухом потягів здійснюється транспортним диспетчером (управління залізничого транспорту), який у процесі роботи постійно взаємодіє з гірничим диспетчером кар'єру.

Організація роботи кар'єрного автотранспорту має свої специфічні особливості й суттєво відрізняється від організації руху залізничного транспорту. Він може застосовуватися як основний вид транспорту, так і в комбінації із залізничним.

Важливими питаннями в організації роботи автомобільного транспорту є вибір найбільш ефективних схем руху й маневрів автосамоскидів при роботі, оптимальний розподіл їх по різних маршрутах. Робота автомобільного транспорту повинна бути тісно вв'язана з роботою екскаватора.

Схеми руху автомобільного транспорту на кар'єрах залежать' від гірничотехнічних умов розробки родовищ корисних копалин, способу розкриття й відстані транспортування. Найбільш раціональна схема роботи автотранспорту — потокова схема руху порожніх і навантажених автосамоскидів.

Велике значення для продуктивного використання виймально-навантажувального й транспортного устаткування має правильний вибір схем під'їзду й установки автосамоскидів у вибої. Розрізняють наскрізні під'їзди за кільцевою схемою при однобічному русі автосамоскидів на уступі; під'їзди з петлевим розворотом при зустрічному русі на уступі й під'їзди з тупиковим розворотом у стиснутих умовах. У всіх випадках при виборі схеми під'їзду автосамоскидів до екскаватора (навантажувача) прагнуть до скорочення часу на їх маневр, подачу й зміну для того, щоб найбільшою мірою наблизитися до їх безперервної подачі під навантаження. Найбільш ефективна при невеликих розмірах кар'єру схема з наскрізним під'їздом, оскільки не вимагає розвороту автомашин при навантаженні й може бути здійснена при мінімальних розмірах робочих площадок. Однак по своїх економічних показниках вона не може конкурувати з петлевою схемою при більших лінійних розмірах кар'єру.

Досвід експлуатації автотранспорту в кар'єрах показує, що продуктивність виймально-навантажувального устаткування значною мірою залежить від схем встановлення автосамоскидів у вибої під навантаження. Застосовують одиночну й спарену схеми встановлення автосамоскидів у вибої. Автосамоскиди встановлюють під навантаження так, щоб кут повороту екскаватора або відстань навантажувача була найменшою. Безперервність роботи екскаватора в основному досягається в результаті застосування спареної установки автомашин, однак при цьому ускладнюється організація роботи автотранспорту. Для координації роботи автомашин у вибоях виходячи із тривалості рейсу і їх кількості на лінії розробляються (змінні) графіки. При цьому робота автомашин на лінії залежно від конкретних умов може здійснюватися як по закритому, так і відкритому циклам. Робота автотранспорту повинна бути узгоджена із графіками виконання екскаваторами основних і допоміжних робіт, а також роботи допоміжної техніки (бульдозерів, автогрейдерів, котків). Витрати на 1 т-км при автомобільному транспорті 3-4 рази більші, ніж при використанні залізничого транспорту. Організація виробництва при конвейєрному транспорті зводиться до управління й обслуговуванню конвеєрних ліній, у тому числі в галереях під землею при використанні циклічно-потокової технології, переміщенню конвейєрів на нову трасу або їх нарощуванню, поточному ремонту конвейєрів і збиранню просипів гірничої маси в місцях перевантаження.