Лекція № 1. «Передмова. Основи організації виробничого процесу».

1. Задачі і принципи організації виробництва.

2. Загальна організація виробничого процесу на відкритих гірничих роботах.

3. Вибір раціонального режиму роботи гірничодобувного підприємства.

1. Задачі і принципи організації виробництва.

Виробництво – спосіб поєднання ресурсів землі, праці, капіталу (матеріальних засобів виробництва) та їх узгодженого, цілеспрямованого використання. Результатом виробництва є товари і послуги.

Організація – сукупність процесів або дій, що зумовлюють об’єднання елементів, частин у ціле, утворення життєздатності стійкої системи, внутрішня впорядкованість, взаємодія відносно незалежних частин цілого, зумовлена його будовою.

Організація виробництва – сукупність принципів, форм і методів, що забезпечують найдоцільніше поєднання в часі та просторі й використання трьох складових процесу виробництва:- засобів праці;- предметів праці;- та самої праці, з метою отримання певного кінцевого результату:- випуску продукції;- використання робіт;- надання послуг.

Стосовно підприємства термін „організація” слід розглядати:

1)    з погляду організації виробничої діяльності, тобто впорядкування в просторі матеріальних елементів виробництва і синхронізації в часі виробничих процесів;

2)    з погляду організації управлінської діяльності, яка полягає у раціональному розподілі повноважень і відповідальності між працівниками підприємства та забезпеченні ефективної взаємодії між підрозділами. У зв'язку із цим більш точної представляється наступне формулювання: організація виробництва - це сукупність принципів, правил, методів, рішень і заходів, що забезпечують найбільш ефективну комбінацію всіх елементів виробництва, а також оптимальний взаємозв’язок в часі й просторі всіх стадій і частин процесу виробництва. Від ефективності організації виробничої діяльності значною мірою залежить продуктивність підприємства – вона характеризує ефективність використання ресурсів виробництва і визначається відношенням отриманих результатів до зазнаних при цьому затрат.

2. Загальна організація виробничого процесу на відкритих гірничих роботах

Загальна теорія організації виробництва на кар'єрах може бути представлена з позиції:

а) організації підприємства як виробничої системи, що розглядає принципи оптимального співвідношення між кількістю й розподілом гірничого устаткування, необхідними резервами, а також обсягами сировини для окремих виробничих ланок на основі їх пропорційності;

б) організації виробничого процесу в просторі кар'єру, що забезпечує оптимальну просторову послідовність і взаємозв’язок робіт на основі принципу потоковості й оптимізацію переміщень устаткування;

в) організації процесу в часі, що розглядає обґрунтування календарного режиму, циклічності й ритмічності виробничого процесу, а також взаємозв’язок основних і допоміжних робіт на підприємстві.

Основна особливість кар'єру як виробничої системи - специфіка об'єкта виробництва. Гірничо-геологічні умови родовища, що розроблюється кар'єром є визначальними для всіх підсистем кар'єру. Наприклад, вибір оптимальної послідовності робіт на уступах може бути обмежений геологічними умовами, технологічними параметрами розробки і т.і. Це положення дозволяє встановити єдиний науковий підхід до аналізу й оцінки складності організації виробництва на конкретних залізорудних кар'єрах.

Виробничі умови кар'єру визначаються сукупністю природних, технічних і технологічних факторів, які формують матеріальну основу виробництва. До таких факторів належать:

загальні природні умови (клімат, рельєф місцевості й ін.); гірничо-геологічні умови (характер і розміри покладів, обводненність, міцність порід і т.і.);

технологія розробки (схема розкриття, система розробки і т.і.);

механізація гірничих робіт (типи устаткування по всіх процесах, комплексність механізації);

виробнича потужність підприємства, геометричні розміри кар'єру, відстані транспортування вантажів і ін.

Використання принципів, запропонованих акад. В.В. Ржевським для класифікації структур комплексної механізації, дає можливість розробити класифікацію кар'єрів як об'єктів організації виробництва. При цьому складність організації виробництва визначається такими основними природними й технологічними факторами, як наявність або відсутність і різноманітність порід розкриву на кар'єрі; тип структури комплексної механізації.

Відомо, що гірничі підприємства при всьому своєму різноманітті характеризуються рядом специфічних особливостей, обумовлених головним чином впливом перерахованих вище факторів, що й відрізняють кар'єр від підприємств заводського типу. Нижче наведена коротка характеристика цих особливостей і аналіз їх впливу на організацію виробництва.

1. Висока організаційна складність виробничої системи. Більші масштаби (обсяги) виробництва обумовлюють наявність значного числа об'єктів управління (до декількох сотень). Усі ці об'єкти в процесі роботи зв'язані між собою, потрібна їхня взаємна координація в часі й просторі. При цьому виробничі зв'язки між об'єктами різноманітні: поряд з послідовно працюючими технологічними ланками є велика кількість однотипних елементів, що працюють паралельно й у різних комбінаціях. Особливу складність представляє організація суміжних процесів, жорстко взаємозалежних між собою, що не мають міжопераційного заділу, наприклад, процесів навантаження й транспортування гірничої маси.

Складність і велика кількість виробничих зв'язків вимагають розробки й використання спеціальних методів організації виробництва, що забезпечують мінімум взаємних перешкод і порушень технологічних процесів.

2. Наявність різноманітної техніки, різнотипних технологічних процесів; неоднаковий рівень механізації й організації. Поряд зі специфічними процесами підривання й екскавації гірських порід велике місце на кар'єрах займають транспортні процеси, процеси навантаження, розвантаження й ін. При наявності високомеханізованих і автоматизованих комплексів (у тому числі унікального й малосерійного устаткування) є операції, виконувані вручну. Ця різнорідність виробництва визначає різноманітність організаційних завдань, вимагає використання різних методів і засобів організації й управління, від найпростіших до найбільш складних, включаючи сучасну електронно-обчислювальну техніку.

3. Мінливість умов і предмета праці. Найважливіша особливість гірничодобувного підприємства полягає в тому, що воно має справу із природою безпосередньо й виробничий процес прямо залежить від природних умов (гірничо-геологічних, гідрогеологічних, метеорологічних, характеру рельєфу і т.д.). При цьому, як відомо, усі ці умови не залишаються постійними, вони періодично змінюються, нерідко - у досить широких межах і в короткі проміжки часу. Показники, що характеризують умови роботи, мають, таким чином, імовірнісний характер, зв'язки їх з виробництвом досить складні й із труднощами піддаються оцінці. У той же час зміни умов різко позначаються на виробничій потужності підприємства, викликаючи її коливання й порушуючи ритмічність виробництва. Тому підприємство повинне мати досить гнучку систему організації й керування, що дозволяє ефективно виконувати роботи при будь-яких змінах природних умов.

4. Територіальна роз'єднаність і висока динамічність основних виробничих об'єктів. Додаткові труднощі в організації виробництва на кар'єрі викликає розкиданість устаткування протягом іноді десятків кілометрів і розташування його на різних горизонтах, часто - на значній глибині (до-400 і більше метрів). Для ефективного контролю й регулювання виробництва потрібні додаткові засоби зв'язку, транспорту і т.і.

Крім того, місце розташування робочих місць постійно змінюється, перебудовуються транспортні комунікації, лінії зв'язку, електропередачі. Це вимагає частої перебудови схем організації виробництва й системи управління, використання спеціальних технічних засобів, апаратури підвищеної надійності.

Швидкості протікання технологічних процесів на кар'єрі відносно невеликі. Виконання окремих робіт здійснюється протягом досить тривалих періодів, вимірюваних годинами, цілодобово й навіть тижнями. Це дає можливість у більшості випадків виконати досить детальне обґрунтування прийнятих організаційних рішень.

5. Підвищена шкідливість і небезпека при виконанні основних технологічних процесів. У зв'язку із цим на кар'єрах пред'являються особливі вимоги до персоналу в частині дотримання правил техніки безпеки й технічної експлуатації. У ряді випадків ці вимоги служать основними обмеженнями у вирішенні виробничих завдань. Найбільш тверді обмеження мають місце в складних гірничо-геологічних і кліматичних умовах.

6. Важлива роль у виробничому процесі «людського» фактора, тобто суб'єктивних особливостей колективу робітників і окремих працівників. Крім управління, що властиве виробничим процесам і техніці необхідно постійне керування людьми. Це положення ускладнюється у зв'язку з недостатньо високим рівнем технічної оснащеності й слабкою розробленістю методів організації й керування. У цей час починають впроваджуватися автоматизовані системи контролю, аналізу й регулювання виробництва. Інформація, що надходить у систему управління від об'єктів, відбирається й передається «вручну», недостатньо точно, часто з великою часткою суб'єктивних викривлень. Точність інформації залежить в основному від кваліфікації й сумлінності персоналу, оскільки кількісних оцінок процесу й методів їх одержання фактично немає.

У результаті, рішення, прийняті при організації виробництва, виявляються досить наближеними, що, у свою чергу, служить причиною нових порушень процесу.

Перераховані особливості виробництва гірничих робіт ускладнюють його організацію. Разом з тим гірничі роботи мають, принаймні, одну важливу особливість, що значно полегшує розробку методів і форм організації виробництва. Такою особливістю є масовість виробництва й значна тривалість розробки родовища корисної копалини. У цьому зв'язку головне призначення теорії організації полягає в обґрунтуванні й розробці типових організаційних рішень і методів організації виробництва в типових ситуаціях. Наукова проблема зводиться до встановлення закономірностей у формулюванні основних організаційних принципів і типових завдань, при вирішенні яких ці принципи повинні використовуватися.