25. Згідно|згідно з| закону Вебера:

а) різницевий поріг чутливості прямо пропорційний|пропорціональний| інтен­сивності| світла;

б) диференціальний поріг чутливості — величина постійна|;

в) абсолютний поріг чутливості — величина постійна;

г) різницевий поріг чутливості прямо пропорційний|пропорціональний| третій степени| інтенсивності освітлення;

д) диференціальний поріг чутливості обернено пропорційний| квадрату інтенсивності світла.

26. Закон Вебера—Фехнера для зорового відчуття формулюється| таким чином:

а) інтенсивність зорового відчуття прямо пропорційна інтенсивності |світла;

б) якщо інтенсивність світла зростає за логарифмічним законом, то| інтенсивність відчуття світла зростає|зростає| лінійно;

в) інтенсивність зорового відчуття і інтенсивність світла об­ернено | пропорційні|пропорціональні|;

г) якщо інтенсивність світла зростає за експоненціальному зако­ном|, то інтенсивність відчуття світла знижується лінійно;

д) інтенсивність зорового відчуття об­ернено пропорційні|пропорціональні| квадрату| інтенсивності світла.

27. Глибина проникнення ультрафіолетового випромінювання у речовину

|складає порядку|ладу|:

а) 1 мкм|; б) 0,1 мм; в) 1 мм; г) 1 см; д) 1 м.

28. Основний внесок|вклад| до фотопошкоджень|ушкоджень| білків вносять:

а) заряджені амінокислоти;

б) полярні амінокислоти;

в) гідрофільні амінокислоти;

г) аліфатичні амінокислоти;

д) ароматичні амінокислоти.

29. Інфрачервоне випромінювання проникає назовні з|із| глибини тіла не більше|, ніж на:

а) 1 нм|; б) 1 мкм|; в) 0,1 мм; г) 1 см; д) 1м|.

30. Основою поляриметричного методу дослідження речовини є |:

а) вимірювання|вимір| ступеня|міри| поляризації природного світла оптично активними| речовинами;

б) дисперсія світла, що проходить через оптично активні речовини;

в) ефект подвійного променезаломлення світла, що проходить|минає| через поля­роїди|;

г) обертання площини|площини| поляризації плоскополяризованого світла в| оптично активних середовищах|середі|;

д) залежність інтенсивності поляризованого світла , що пройшло| через оптично актив­не| середовище|середу| від довжини хвилі

31. Рефрактометрія — метод, заснований на:

а) відбиванні|відображенні| світла від межі|кордону| двох середовищ|середи|;

б) розсіянні світла на межі|кордоні| розділу середовищ|середи|;

в) вимірюванні|вимірі| показника заломлення речовини;

г) залежності показника заломлення середовища|середи| від кута|рогу| падіння світла на| межу|кордон| розділу між повітрям і середовищем|середою|;

д) залежності граничного кута|рогу| заломлення від довжини хвилі пада­ючого| на межу

|кордрозділу середовищ|середи| світла.

Питання тестового контролю № 7 «Резонансні методи квантової механіки. Ямр-томографія»

1. У мова квантування орбіт має вигляд|вид|:

2. Другий постулат Бору має вигляд|вид|:

3. Радіус n-й| орбіти електрона визначається за наступною|слідуючою| формулою:

4. Формула Бальмера має вигляд|вид|:

5. У атомному ядрі ізотопу Ро ₈₄ ²¹⁰|ро-мезон| міститься|утримується| кількість ней­тронов| рівна:

а) 84; 6)126; в) 210; г) 294; д) 910.

6. Зміна енергії при ядерній реакції визначається відношенням|:

7 . Закон радіоактивного розпаду має вигляд|вид|:

8. Період піврозпаду Т_½ пов'язаний з постійною радіоактивного розпаду λ

таким чином:

9. Активність ізотопу визначається за формулою ( λ — постійна радіоактивного

розпаду; N— число атомів, що не розпалися):

10. Рівняння Ейнштейна для зовнішнього фотоефекту:

а) Е=hν; г) hν = А+mv² _маx / 2;

б) hν = с/А( 1/k² -1/n² ); д) hν = А+mv²/2.

в) Е= mc² ;

11. Довжина хвилі, відповідна червоній межі|кордону| фотоефекту;

|

12. Величина, що визначається співвідношенням hν/ c (де h — стала Планка, ν— частота випромінювання; с— швидкість світла у вакуумі), називається:

а) часом життя фотона; г) енергією фотона;

б) масою фотона; д) моментом імпульсу фотона.

в) імпульсом фотона;

13. Елементарна частинка|частка| має властивість плоскої хвилі, що поширюєтья у напрямку руху цієї частинки|частки|. Довжина хвилі, що відповідає | даній частинці|частці|, визначається співвідношенням|:

а) Гейзенберга; г) де| Бройля;

б) Шредінгера; д) Ейнштейна.

в) Планка;

14. Маса фотона дорівнює:

15. Імпульс фотона рівний:

16. Якщо мікрочастка рухається уздовж вісі х, то, згідно співвідношенням невизначеності Гейзенберга:

16. Рівняння Шредінгера для стаціонарних станів|достатків| має вигляд|вид|:

16. Принципом Паулі є|з'являється| твердження|затвердження|, що в атомі не может бути| двох електронів з|із| однаковими значеннями:

а) головного квантового числа; г) квантового числа спину|спіна|;

б) будь-яких двох квантових чисел; д) всіх чотирьох квантових чисел.

в) будь-яких трьох квантових чисел;

19. Інтенсивність пучка рентгенівських променів, що пройшли крізь пластинку товщиною х, визначається формулою:

20. Проникаюча|проникна| здатність|здібність| випромінювання характеризує:

а) енергію, передану|передавати| речовині на одиниці довжини пробігу;

б) енергію, передану|передавати| речовині за одиницю часу;

в) відстань, на якій енергія випромінювання зменшується в 2 рази;

г) відстань, на якій енергія випромінювання зменшується в е разів;

д) відстань, яку випромінювання проходить|минає| в речовині, зберігаючи здатність| до іонізації.

21. Енергії мікрохвильового випромінювання достатньо:

а) для збудження атомів, але|та| не їх іонізації;

б) збудження і іонізації атомів;

в) переважно| іонізації атомів;

г) недостатня ні для того, ні для іншого;

д) правильної відповіді немає.

22. Для збудження атомів необхідно, щоб|аби|:

а) енергія випромінювання була набагато менше різниці енергій між двома електронними рівнями;

б) енергія випромінювання приблизно дорівнювала різниці енергій між двома електронними рівнями;

в) енергія випромінювання набагато перевищувала різницю енергій між двома| електронними рівнями;

г) потужність випромінювання перевищувала 1 Вт/м² ;

д) потужність випромінювання була менша, ніж 1 Вт/м² .

23. Довжина хвилі, на яку доводиться максимум поглинання даної речовини, залежить від кількості співпряжених подвійних зв'язків N в молекулі наступним чином:

24. Енергія випромінювання оптичного діапазона| (окрім|крім| дальнього|далекого| уль­трафіолета|), як правило, достатня для|:

а) збудження атомів, але|та| не їх іонізації; г) недостатня ні для того, ні для іншого;

б) збудження і іонізації атомів; д) правильної відповіді немає.

в) переважно іонізації атомів;

25. Максимум поглинання ДНК доводиться|припадає| на довжину хвилі:

а) 260 нм|; б) 350 нм|; в) 400 нм|; г) 1000 нм; д) 1 см.

26. Іонізуюче випромінювання включає:

а) випромінювання радіодіапазону і інфрачервоне випромінювання;

б) дальню|далеку| область ультрафіолетового випромінювання, рентгенівське і| γ-випромінювання|;

в) випромінювання радіодіапазону і ультрафіолетове випромінювання;

г) рентгенівське і γ-випромінювання|;|

д) інфрачервоне, видиме і ультрафіолетове випромінювання.

27. Іонізуюче випромінювання викликає|спричиняє|

а) збудження атомів, але|та| не їх іонізацію;

б) збудження і іонізацію атомів;

в) переважно іонізацію атомів;

г) не викликає|спричиняє| ні того ні іншого;

д) правильної відповіді немає.

28. Масовий коефіцієнт ослаблення|ослабіння| випромінювання хвиль довжиною λ=(1…2)*10^-11м пропорційний:

а) λ²Z²; б) ( λZ)⅓; в) λ ³Z³; г) ( λZ)½; д) λ Z ⅓.

29. Хемілюмінесценція виникає в тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо| в ході реак­ции| утворюються:

а) циклічні з'єднання|сполучення|;

б) продукти в електронно-збудженому стані|достатку|;

в) з'єднання|сполучення|, що містять|утримують| макроергічні зв'язки;

г) з'єднання|сполучення|, що містять|утримують| зв'язані подвійні зв'язки;

д) іони.

30. Квантовим виходом хемілюмінесценції| називається:

а) відношення|ставлення| числа випущених фотонів до молекул , що прореагували|;

б) відношення|ставлення| числа поглинених фотонів до молекул , що прореагували|;

в) те ж саме, що і швидкість реакції;

г) величина, яка чисельно дорівнює квадратному кореню з|із| інтен­сивності |люмінесценції;

д) коефіцієнт пропорційності між швидкістю реакції і кон­центрацією| реагуючої речовини.