- •Основні клінічні синдроми при виразковій хворобі:
- •Клінічні особливості перебігу різних варіантів виразкової хвороби
- •3. Виразки антрального відділу і пілоричного каналу:
- •4. Постбульбарна виразка:
- •2) Ендоскопічні методи:
- •3) Функціональні методи:
- •Диференціальний діагноз виразкової хвороби
- •Лікування виразкової хвороби
- •Медикаментозне лікування
2) Ендоскопічні методи:
- ФГДС з біопсією та цитологічним дослідженням одержаного матеріалу (особливо при виразці шлунка).
У стадії загострення, як правило, виразка має заокруглену, рідше полігональну форму, краї її високі, рівні, чітко визначені, слизова оболонка навколо виразки має вигляд трохи піднятого валика, підвищена її ранимість і кровоточивість. Глибина виразок різна, їх дно часто укрите білуватим або жовто-сірим нальотом. У процесі загоєння периульцерозний запальний вал сплощується, виразка зменшується в глибину і набуває щілиноподібної або овальної форми, дно виразкового дефекту поступово заповнюється грануляційною тканиною. Рубцювання хронічної виразки, як правило, призводить до видимого порушення рельєфу слизової оболонки - деформацій, рубців або звужень.
Найбільш часто виразка шлунка розташована на малій кривизні, у пілорич-ному і препілоричному відділах, рідше - на задній стінці, у кардіальному, субкар-діальному відділах і надзвичайно рідко - на великій кривизні.
Більшість виразок дванадцятипалої кишки розташовані в цибулині, і тільки 2% є постбульбарними.
3) Функціональні методи:
- дослідження секреторної і кислотоутворюючої функцій шлунка. Секреція: нормальна 50-100 мл за годину, підвищена - більше 100 мл, зменшена - менше 50 мл.
Кислотність: при травному подразникові - норма 40-60 од, при гістамі-новому (пентагастрин) тесті субмаксимальному (0,5 мл 1% розчину ) -норма 70-90 од, при максимальному (1 мл 0,1 % розчину) - норма 90-110 од.
рН-метрія: рН 0,9-1,5 - гіперацидність; рН 1,6-2 - нормоацидність; рН 2,1-5 - гіпоацидність; рН більше 6 - ахлоргідрія.
електрогастрографія.
Для діагностики хелікобактерної інфекції застосовуються інвазивні та неінвазивні методи. До інвазивних належать:
морфологічний – визначення мікроорганізмів у препараті слизової оболонки при спеціальному забарвленні (за Гімзою, толуїдиновим синім, Генте, Вартину-Старрі);
мікробіологічний (бактеріологічний) – визначення штаму мікроорганізму, виявлення його чутливості до препаратів, які застосовуються;
біохімічний (швидкий уреазний тест);
виявлення НР у слизовій оболонці шлунка та ДПК методом полімеразної ланцюгової реакції;
Неінвазивні методи:
серологічний – виявлення антитіл до НР ( частіше застосовується метод імуноферментного аналізу);
дихальний тест з реєстрацією продуктів життєдіяльності НР ( вуглекислий газ, аміак) у вдихуваному повітрі;
визначення антигену НР у калі.
Диференціальний діагноз виразкової хвороби
Диференціально-діагностичні критерії виразкової хвороби шлунка (ВХШ) і дванадцятипалої кишки (ВХДПК).
У шлунку пептичні виразки розміщуються переважно на малій кривизні, в пілоричній ділянці, в дванадцятипалій кишці - у верхній горизонтальній її частині. Головним симптомом виразки є біль, який має своєрідний характер. Він майже завжди пов'язаний з прийомом їжі, час настання болю може вказувати на місцезнаходження виразки: чим раніше виникає біль, тим ближче виразка до кар-діальної частини шлунка. Пізній біль вказує на парапілоричну виразку. Нічні «голодні» болі характерні для виразки дванадцятипалої кишки.
При виразці шлунка біль не є специфічним синдромом і не має чіткого ритму, характер болів не виражений (інтенсивність залежить від глибини виразки).
При виразці дванадцятипалої кишки біль має більш інтенсивний локальний характер: зразу після прийому їжі біль може заспокоїтися, а через 1,5-2 години посилитись; при виразці шлунка навпаки: біль виникає відразу після прийому їжі, а заспокоюється через 1-2 години.
Локалізація болю дозволяє також скласти уявлення про розміщення виразки. Виразка у ділянці кардіального відділу шлунка викликає біль під мечоподібним
відростком, при виразках малої кривизни біль локалізується зліва від середньої лінії вище пупка, при виразці пілоричної частини шлунка, дванадцятипалої кишки біль відчувається справа від середньої лінії біля пупка.
Диспептичний синдром стоїть на другому місці після больового. Блювання найчастіше зустрічається при ВХ, виникає на висоті травлення, блювота має кислий запах, полегшує біль. Частіше зустрічається при виразці шлунка.
Серед інших скарг: при виразці шлунка - відригування повітрям або з'їденою їжею, можливі проноси, зниження апетиту і ваги; при виразці дванадцятипалої кишки - печія, відригування кислим, закрепи, апетит не змінений або підвищений.
Астенічний синдром більше виражений при виразці дванадцятипалої кишки. Кислотоутворююча функція шлунка підвищена при виразці дванадцятипалої кишки, не змінена або знижена при виразці шлунка.
Кінцеву локалізацію виразки допомагає виявити рентгенологічне і ендоскопічне дослідження.
Холецистит, жовчнокам'яна хвороба характеризується нападами печінкової кольки, яка виникає після прийому жирної їжі, з іррадіацією у праву лопатку. Шлункова секреція знижується, в жовчі - лейкоцити, кристали солей. На холе-цистограмі - камені. Зміни жовчного міхура при УЗД.
Панкреатит характеризується болями, які виникають після прийому жирної їжі, локалізуються у правому, лівому підребер'ях, можуть мати оперізуючий характер. Часто супроводжуються ознобом, підвищенням температури, блюванням, яке не приносить полегшення, а також нудотою, здуттям живота, проносами. Характерною ознакою є біль при пальпації в точках Дежардена, Губергріца, Мейо-Робсона. В крові - лейкоцитоз, підвищення ШОЕ і амілази, зміни підшлункової залози при УЗД.
Гастралгічна форма інфаркту міокарда може мати перебіг, подібний виразковій хворобі. У цьому випадку велике значення має електрокардіографічне дослідження (зі зміною зубця Т і сегмента ST, комплексом QRS, характерним для інфаркту міокарда), а також наявність «симптому ножиць» у загальному аналізі крові, підвищення рівня фібриногену, ферментів (АлТ, АсТ, КФК, ЛДГ). Навпаки, у хворих на виразкову хворобу вирішальними є знаходження симптомів виразки або «ніші» і відсутність типових електрокардіографічних змін.
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ВИРАЗКИ ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ
Ознаки |
Дуоденальні виразки |
Шлункові виразки |
Вік |
До 40 років |
Старше 40 років |
Стать |
Переважають чоловіки |
Обидві |
Біль |
Нічний, голодний |
Зразу після прийому їжі |
Блювання |
Не завжди |
Часто |
Печія |
Не завжди |
Часто |
Відригування |
Повітрям або їжею |
Кислим |
Апетит |
Збережений, підвищений або страх перед їжею |
Анорексія |
Вага |
Без змін |
Знижена |
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАНОЗ ОСНОВНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШЛУНКА
Ознаки |
Хронічний гастрит (з секреторною недостатністю) |
Виразкова хвороба |
Рак шлунка |
Клініка |
Спостерігаються переважно диспептичні явища |
Переважає біль |
Переважають порушення загального стану (кволість, адинамія, порушення апетиту та ін.) |
Перебіг |
Періодичність відсутня, загострення при порушенні режиму харчування |
Періодичність, сезонність загострення |
Монотонність, прогресуюче погіршення |
Загальний стан |
Задовільний |
Незначно порушений |
Зростання загальної слабкості, втрата ваги |
Біль |
Помірний або відсутній, частіше спостерігається відчуття важкості в епі-гастрії |
Сильний, пов'язаний з їжею, іноді різкі нічні, «голодні» болі |
Помірний, постійний |
Апетит |
Знижений |
Частіше збережений |
Знижений, іноді відраза до м'ясної їжі |
Інші симптоми |
Відригування, печія |
Часто блювання на висоті болю, що призводить до полегшення |
Іноді блювання, що не призводить до полегшення |
Температура тіла |
Нормальна |
Нормальна |
Може бути підвищеною |
Пальпація |
Помірний біль в епігастрії |
Локальний біль та локальне напруження м'язів в епігастрії |
Болючість та ригідність м'язів черевної стінки в епігастрії. В пізніх стадіях пальпується пухлина |
Аналіз крові |
Змін немає |
Частіше не змінений |
Зростаюча анемія, ней-трофільний лейкоцитоз, зростання ШОЕ |
Фібриноген крові |
Нормальний |
Нормальний |
Підвищений |
Активність амінотрансфераз |
Нормальна |
Нормальна |
Підвищена |
Секреція і кислотність шлункового соку |
Нормальна або знижена |
Нормальна або знижена при виразці шлунка, підвищена при ураженні дванадцятипалої кишки |
Знижена |
Молочна кислота в шлунковому секреті |
Значно підвищена |
Відсутня |
Підвищена |
Рентгенологічне дослідження |
Зміна складок (гіпертрофія, ригідність, атрофія) |
«Ніша», конвергенція складок, деформація шлунка, дванадцятипалої кишки |
Дефект наповнення, «мертва зона» (відсутність перистальтики, рельєфу слизової), карциноматозна «ніша», звуження просвіту |
Гастроскопія |
Дифузні зміни слизової |
Виразковий дефект з дифузним валиком навколо |
Пухлина |
Біопсія |
Змін немає |
Клітини епітелію |
Атипові клітини |
