4. Постбульбарна виразка:

-відсутність типової для виразки сезонності;

-локалізація болю у верхньому квадранті передньої черевної стінки пра­ воруч або в спині;

-виникнення болів у кінці дня, які важко купіруються;

-рефлекторний пілороспазм, що супроводжується переміжними ознаками стенозу пілоруса зі стійкими болями та блюванням;

-жовтяниця, виникнення якої найчастіше пов'язане зі спазмом сфінктера Одді або набряком тканин навколо виразкового дефекту;

-найчастіші ускладнення: схильність до повторних та відносно частих кровотеч, що пояснюється особливостями васкуляризації ретробульбар- ного відділу дванадцятипалої кишки, портальна гіпертензія, пов'язана з ураженням ворітної вени під час рубцювання виразкового дефекту.

Особливості фізичного дослідження хворого на виразкову хворобу Огляд:

-хворі часто приймають вимушене, «скручене» положення з ногами, під­ тягнутими до грудей (у зв'язку з сильним больовим синдромом);

-схуднення;

-шкірні покриви (особливо долоні) підвищеної вологості;

-втягнення живота, рідше - здуття, при стенозуючих процесах - перисталь­ тика та антиперистальтика у зв'язку з підсиленням моторики шлунка;

-поява білувато-жовтого нальоту на поверхні язика, ближче до кореня. Перкусія:

-опущення нижньої межі шлунка;

-обмежений (локальний) біль при перкусії за Менделем;

-пізній «шум плеску» при перкусії передньої черевної стінки. Пальпація (поверхнева):

-резистентність м'язів передньої черевної стінки праворуч від середньої лінії або в основі мечоподібного відростка;

-захисне напруження м'язів передньої черевної стінки в епігастрії.

При глибокій пальпації - локальний або розлитий біль в епігастральній зоні залежно від локалізації виразки: при виразці в ділянці кардії біль локалізується під мечоподібним відростком, при виразці пілоричної частини шлунка і дванад­цятипалої кишки - справа від середньої лінії вище пупка, при виразці малої кри­визни - зліва від середньої лінії.

Визначається також болючість точок відповідно до рефлекторних зон За­хар'їна-Геда, точки Опенховського - болючість при надавлюванні на остисті від­ростки хребців від Х грудного до ІІІ поперекового; точки Боаса - зліва від хреб­та на рівні Х-ХІІ грудних хребців.

I. Лабораторні дослідження:

1) загальні клінічні дослідження:

• загальний аналіз крові;

• аналіз крові на групу та резус-належність;

• загальний аналіз сечі;

• визначення глюкози крові;

• виявлення наявності цукру в сечі;

• копрограма;

• дослідження калу на приховану кров (обов'язковим є динамічне спосте­ реження).

2) біохімічні дослідження:

• протеїнограма;

• дослідження електролітів крові;

• визначення білірубіну крові та його фракцій, визначення активності амі­ нотрансфераз (АлТ, АсТ) проводиться за наявності клінічних показань (атиповий перебіг виразкової хвороби, її ускладнення, наявність супут­ ніх захворювань).

II. Інструментальні дослідження:

1) рентгенологічні методи:

• оглядова рентгеноскопія органів грудної клітки та черевної порожнини;

• рентгенографія стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки.

У результаті рентгенологічного дослідження у хворих на ВХ визначається основний симптом - «ніша» - випирання контура шлунка. Крім цієї прямої озна­ки, при рентгеноскопії виявляються непрямі ознаки: симптом «вказівного паль­ця» - при наявності виразки в якій-небудь ділянці малої кривизни шлунка нерід­ко на протилежному боці виникає глибока борозенка внаслідок спастичного ско­рочення м'язової оболонки (ця борозенка при рентгеноскопії нагадує палець, що прямо вказує на місце розташування виразки); симптом «засувки» - зумовлений тим, що, пересуваючись по шлунку, контрастна маса іноді на короткий час зупи­няється ніби в очікуванні відкриття засувки, яка знаходиться в цьому місці (зат­римка перистальтики); визначаються також різні деформації шлунка і дванадця­типалої кишки.