Витяг з наказу мон України від 17.05.2005 №297 «Про подолання проявів бюрократизму в освіті»

До Міністерства освіти і науки України находять численні звернення педагогічних працівників, у тому числі й керівників навчальних закладів, з приводу безпідставного збільшення кількості інформаційних та звітних матеріалів, що подається до органів управління освітою різних рівнів. Мають місце непоодинокі випадки дублювання наказів, інших розпорядчих документів. Такий стан суперечить Програмі дій Уряду «назустріч людям», де одним із пріоритетів визначені відкритість і демократизація управлінської діяльності.

Зважаючи на зазначене Н А К А З У Ю:

1. Органам управління освітою всіх рівнів:

1.1. Упорядкувати графіки здійснення перевірок навчальних закладів, залучивши до цієї роботи підрозділи обласних (районних) державних адміністрацій. Забезпечити узгодження цих графіків з управліннями освітою органів виконавчої влади та місцевого самоврядування (до 1 серпня кожного поточного року). Установити, що навчальні заклади перевіряються у плановому порядку органами управління освітою не частіше одного разу впродовж навчального року.

Позачергові перевірки можуть здійснюватися лише за умови виявлення порушень.

1.2. Заборонити відволікати керівників навчальних закладів, педагогічних і науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків під час проведення навчальних занять.

Наради, семінари, навчання педагогічних і науково-педагогічних працівників, у тому числі й керівників навчальних закладів, проводити у вільний від навчальної діяльності час не частіше одного разу на місяць.

1.3. Скоротити кількість засідань, нарад працівників коледжу. З цією метою органам управління освітою, керівникам закладів розробити графіки їх проведення та неухильно дотримуватися їх виконання

1.4. Установити, що:

• Єдиним документом у плануванні роботи навчального закладу є річний або семестровий план;

• Календарне планування навчального матеріалу викладачі, вихователі, майстри виробничого навчання мають право здійснювати безпосередньо в текстах робочих навчальних програм;

• Розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму;

• Планування роботи кураторів, вихователів, бібліотекарів, керівників методичних об’єднань, гуртків, спортивних секцій тощо здійснюються один раз на семестр.

5. Заборонити вимагати від педагогічних працівників під час проходження ними атестації узагальнені матеріали їхнього педагогічного досвіду, інші матеріали, не передбачені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників.

Витяг з Концепції змісту освіти для європейського виміру України

(за матеріалами інформаційного бюлетеню Проекту МФ

«Відродження», «Навчальний курс «Європейська студія»)

Важливими умовами демократичного Суспільства є громадянська освіченість, компетентність, виховання поваги до прав людини, толерантності, уміння знаходити компроміси. Необхідно, щоб громадяни знали свої права та обов’язки, дотримувалися закону, мислили критично й незалежно.

Сучасний коледж має право сприяти розвитку демократичної культури, формуванню необхідних для проживання в європейському співтоваристві компетентностей, політико-правових і соціально-економічних знань. Пріоритети загальноєвропейської освіти полягають у наданні молодому поколінню знань про спільну європейську спадщину та практичних умінь адаптуватися до життя й навчання в різних країнах Європи, бути мобільними, соціально-здібними, здатними до комунікації та захисту своїх прав.

Дуалістичний характер будь-якої національної освіти полягає, з одного боку, у збереженні доброго, міцного коріння національної культури, з іншого – в адекватному оновленні, спрямованому на підготовку особистості до життя в динамічному, взаємозалежному світі. Для сучасного коледжу України, який переживає ґрунтовне реформування, це може знайти своє відображення в поновленні стандартів змісту освіти національного та загальноєвропейського компонентів, з урахуванням тенденції європейського та світового розвитку.

Для практичної реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію необхідно поширювати в суспільстві просвітницьку діяльність, створити відповідні освітні проекти і програми, розробити та запровадити в середніх загальноосвітніх закладах курс «Європейські студії», який підготує молоде покоління до повноцінного існування в європейському просторі.