О сновні напрямки виховання

Реалізація основних завдань і принципів виховання у національній системі освіти здійснюється згідно із Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті..

Патріотичне виховання – формування патріотичних почуттів означає виробленню високого ідеалу служіння народові; вироблення глибокого розуміння громадянського обов’язку, формування громадянина – патріота, а також вивчати традиції та героїчні сторінки українського народу, його збройних сил. Формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати.

Громадянське виховання – процес оволодіння особистістю системою національних і загальнолюдських цінностей, формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави, розвитку психологічної готовності та практичної здатності людини служити інтересам держави, вносити власний вклад у реалізацію національної ідеї. Громадянське виховання – формування громадянськості к інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

Військово-патріотичне виховання – вивчення і пропагування кращого досвіду військово-патріотичного та фізичного виховання допризовної молоді, організація і проведення пошукової та краєзнавчої роботи, підготовка юнаків до захисту Батьківщини.

Правове виховання – формування правової культури – прищеплення поваги до прав і свобод людини і громадянина, Конституції, державних символів; знання й дотримання у поведінці Законів України.

Розумове виховання – діяльність, спрямована на розвиток інтелектуальних вил і мислення учнів та студентів з метою прищеплення культури розумової праці.

Родинно-сімейне виховання – підготовка молоді до сімейного життя, навчання налагодженню сімейних стосунків, виховання культури поведінки в сім’ї, запобігання стресам і конфліктним ситуаціям в сім’ї та подолання їх.

Статеве виховання – процес засвоєння підростаючим поколінням знань про взаємини статей, формування культури поведінки і потреб керуватися у стосунках з особами протилежної статі нормами моралі.

Моральне виховання – прищеплення й розвиток моральних почуттів і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють в суспільстві, цілісний процес виховання передбачає художньо-естетичну освіченість і вихованість особистості. Утвердження принципів загальнолюдської моралі.

Трудове виховання – формування творчої, працелюбної особистості, умілого господаря.

Фізичне виховання - утвердження здорового способу життя як невід’ємного елемента загальної культури особистості. Забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров’я.

Формування здорового способу життя – ознайомлення із факторами ризику для життєдіяльності, формування адекватної самооцінки, розвиток фізичної досконалості, самостійності та активності, відпрацювання моделей поведінки в критичних, небезпечних життєвих ситуаціях, вміння надавати необхідну допомогу собі і оточуючим.

Превентивне виховання – вивчення і пропагування кращого досвіду з питань правової освіти, профілактика дитячої бездоглядності та правопорушень, правова та психологічна підтримка дітей і молоді, які потрапили у складні соціальні умови, запобігання протиправної поведінки, наркоманії, алкоголізму, захворюваності на ВІЛ/СНІД та хвороб, які передаються статевим шляхом.

Художньо-естетичне виховання - педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси; забезпечення художньо-естетичної культури особистості, ознайомлення із кращим надбанням культури людства, вивчення і поширення досвіду організації та проведення народних свят, обрядів, ритуалів, участь у гуртках самодіяльної творчості.

Екологічне виховання - формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою.

Соціалізація особистості та сприяння її творчому розвитку – запровадження і активізація роботи студентського самоврядування навчальних закладів, адаптація дітей і молоді до дорослого життя, сприяння саморозвитку та самоактуалізації особистості.

Наукова та експериментальна робота – проведення науково-дослідної роботи за напрямами виховання, визначеними Концепцією виховання дітей та молоді в національній системі освіти, організація експериментальних педагогічних майданчиків для проведення виховної роботи.

У виховній роботі із студентами використовуються такі форми як: вечори, вогники, конференції, виставки-експозиції, вікторини, КВК, виховні години, диспути, дискусії, брейн-ринги, літературні вітальні, конкурси та інші.

Усі ці вищезгадані напрямки виховання утворюють цілісну системи національного виховання.

Класифікація методів виховання

МЕТОДИ ВИХОВАННЯ

Методи формування свідомості

Методи організації діяльності та формування досвіду поведінки

Методи стимулювання