Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект по микроэкономике.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.77 Mб
Скачать

168

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Донбаська національна академія будівництва і архітектури Кафедра «економічна теорія та фінанси»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

“Мікроекономіка”

(для студентів спеціальностей 6.030504 “Економіка підприємства”

та 6.030601 “Менеджмент організацій”)

№ кода 3070

Склала: НОРКІНА Т.П.

Затверджено на засіданні

кафедри "Економічна теорія та фінанси"

Протокол № 1 від 30.08.2010 р.

Зав кафедрою

_________ д.е.н., проф Л.О. Омелянович

Макіївка, 2010 р.

ЗМІСТ

Назва теми

Сторінка

ВСТУП

4

РОЗДІЛ1. ВСТУП ДО МІКРОЕКОНОМІКИ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

1.1. Предмет мікроекономіки

1.2. Блага, обмеженість ресурсів та проблема вибору

1.3. Альтернативна вартість та граничний аналіз в економіці

1.4. Ефективність

1.5. Проблема координації та ринок

1.6. Поняття економічної моделі

1.7. Нормативний і позитивний аналіз

6

6

6

7

10

10

12

13

РОЗДІЛ 2. ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЯ: АНАЛІЗ ЧАСТКОВОЇ РІВНОВАГИ

2.1. Попит і обсяг попиту.

2.2. Пропозиція і обсяг пропозиції.

2.3. Ринкова рівновага.

2.4. Зміна стану рівноваги. Обмеження цін та податки.

2.5. Динамічна модель ринкової рівноваги.

14

14

16

17

19

21

РОЗДІЛ. 3. ЕЛАСТИЧНІСТЬ

3.1. Поняття еластичності.

3.2. Еластичність попиту за ціною та її вимірювання.

3.3. Еластичність попиту і витрати споживача.

3.4. Еластичність попиту за доходом.

3.5. Перехресна еластичність попиту.

3.6. Еластичність пропозиції.

22

22

23

25

26

27

28

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ВИБОРУ СПОЖИВАЧА

4.1. Суверенітет і раціональність споживача.

4.2. Смаки та уподобання споживача.

4.3. Обмеження можливостей споживача.

4.4. Рівновага споживача

31

31

31

34

35

РОЗДІЛ 5. СПОЖИВАННЯ І ПОПИТ

5.1. Крива індивідуального попиту.

5.2. Ринковий попит.

5.3. Зміни доходу і попит.

5.4. Зміни ціни і попит.

5.5. Ефекти доходу і заміщення.

5.6. Зміна цін і добробут споживача. Надлишок споживача.

38

38

39

39

41

41

43

РОЗДІЛ 6. ТЕОРІЯ ФІРМИ: ВИРОБНИЦТВО ТА ВАРТІСТЬ

6.1. Фірма як економічний аґент.

6.2. Процес виробництва. Ресурси і випуск.

6.3. Виробнича функція.

6.4. Заміщення факторів виробництва. Ефект масштабу.

6.5. Економічна вартість і бухгалтерська вартість.

6.6. Виробництво і вартість; мінімізація вартості.

6.7. Вартість у короткостроковому періоді.

6.8. Вартість у довгостроковому періоді.

45

45

46

48

50

52

52

54

56

РОЗДІЛ 7. ТЕОРІЯ ПРОПОЗИЦІЇ. КОНКУРЕНТНІ ФІРМА ТА ГАЛУЗЬ

7.1. Структура ринку і умови повної конкуренції.

7.2. Попит, виручка і прибуток конкурентної фірми.

7.3. Максимізація прибутку фірми.

7.4. Короткострокові рівновага і пропозиція фірми та галузі; надлишок виробника.

7.5. Довгострокові рівновага і пропозиція галузі.

59

59

60

61

63

66

68

РОЗДІЛ 8. НЕПОВНА КОНКУРЕНЦІЯ: МОНОПОЛІЯ

8.1. Неповна конкуренція і монополія.

8.2. Попит на продукцію фірми-монополіста і її виручка.

8.3. Максимізація прибутку; коротко- і довгострокова рівновага.

8.4. Монополія і повна конкуренція: порівняльний аналіз.

8.5. Монопольне ціноутворення; цінова дискримінація.

70

70

72

73

76

77

РОЗДІЛ 9. НЕПОВНА КОНКУРЕНЦІЯ: МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ ТА ОЛІГОПОЛІЯ

9.1. Монополістична конкуренція.

9.2. Олігополія.

9.3. Моделі дуополії і теорія ігор.

81

81

83

85

РОЗДІЛ 10. АНТИМОНОПОЛЬНА ПОЛІТИКА

10.1. Необхідність антимонопольної політики.

10.2. Вимірювання монопольної влади.

10.3. Регулювання монополій.

10.4. Проблеми природних монополій.

10.5. Антимонопольне законодавство.

91

91

92

93

95

98

РОЗДІЛ 11. РИНКИ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА: ПРАЦЯ

11.1. Конкурентні ринки факторів виробництва.

11.2. Попит фірми на працю.

11.3. Індивідуальна пропозиція праці.

11.4. Попит, пропозиція і рівновага на конкурентному ринку праці.

11.5. Ринки праці з неповною конкуренцією.

101

101

103

104

106

РОЗДІЛ 12. РИНКИ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА: КАПІТАЛ І ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

12.1. Капітал, інвестиції та міжчасові рішення в економіці.

12.2. Пропозиція заощаджень. Міжчасовий вибір домогосподарства.

12.3. Інвестиційний попит. Міжчасовий вибір фірми.

12.4. Конкурентний ринок позичкових коштів.

12.5. Ринки землі та природних ресурсів.

111

111

112

116

117

118

РОЗДІЛ 13. ЗАГАЛЬНА РІВНОВАГА І ЕФЕКТИВНІСТЬ

13.1. Часткова і загальна рівновага.

13.2. Концепція ефективності та рівновага в економіці обміну.

13.3. Ефективність у виробництві.

13.4. Ефективність розміщення ресурсів.

13.5. Економічна теорія добробуту.

121

121

123

126

129

131

РОЗДІЛ 14. НЕСПРОМОЖНІСТЬ РИНКУ. ЗОВНІШНІ ЕФЕКТИ

14.1. Неефективність ринків.

14.2. Зовнішні ефекти.

14.3. Наслідки негативних зовнішніх ефектів.

14.4. Наслідки позитивних зовнішніх ефектів.

14.5. Інструменти усунення небажаних наслідків зовнішніх ефектів.

133

133

133

135

136

138

РОЗДІЛ 15. СУСПІЛЬНІ БЛАГА

15.1. Приватні та суспільні блага.

15.2. Колективне надання суспільного блага і виграш споживача.

15.3. Попит на суспільне благо.

15.4. Суспільний вибір.

143

143

144

145

146

РОЗДІЛ 16. ЕФЕКТИВНІСТЬ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ І ДЕРЖАВНА ВЛАДА

16.1. Причини державного втручання у роботу ринків.

16.2. Нерівність і перерозподіл доходів.

16.3. Суспільний добробут і справедливість.

16.4. Справедливість, ефективність і аналіз політичних рішень.

16.5. Неспроможність державної влади і неспроможність ринків.

150

150

150

154

156

159

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

161

ВСТУП

Кожна економічна діяльність зводиться до прийняття рішень щодо того, що, як, скільки і для кого виробляти продукт, що задовольняє різноманітні людські потреби.

Ці рішення являють собою вибір між альтернативними можливостями, які необхідно робити кожен раз для досягнення поставленої мети. З подібними проблемами доводиться постійно мати справу як окремим індивідам, так і підприємствам, і урядам.

Необхідність вибору зумовлена наявністю постійного протиріччя між потребами і бажаннями, з одного боку, і можливостями їх задоволення, з другого. В основі цього протиріччя лежить рідкість ресурсів, необхідних для забезпечення постійно зростаючих потреб в товарах і послугах. Час, гроші, обладнання, природні багатства – все це обмежено, тобто є в якійсь обмеженій кількості в даний момент і в даному місці. Тому для досягнення якого-небудь результату необхідно вирішити, яка кількість наявних ресурсів для цього потрібна і чим прийдеться пожертвувати, щоб одержати бажане. Ця жертва, або найкраща з альтернативних можливостей використання наявних ресурсів, і покаже, у що обійдеться прийняте рішення.

Мікроекономічний аналіз дає відповіді на питання: Від чого буде залежати прийняття рішень? Чи існують які-небудь закономірності, що визначають вибір економічних суб’єктів?

Кожна економічна ситуація на мікрорівні розглядається як результат поведінки окремих економічних одиниць: споживачів, фірм, власників ресурсів, державних і громадських організацій. В основі їх поведінки лежить прагнення до раціоналізації прийняття рішень, тобто вибору таких варіантів, які ведуть до максимуму результату при мінімумі витрат. Економічний суб’єкт постійно має на меті оптимізацію свого добробуту, порівнюючи витрати і одержані результати, відкидаючи збиткові варіанти і відбираючи найбільш вигідні.

Поведінка реальних учасників економічних процесів далеко не завжди відрізняється раціональністю: вони часто можуть поступати нелогічно і навіть абсурдно, але в економічному аналізі розглядаються не конкретні дії, а теоретична модель, яка дозволяє зрозуміти чисті принципи людської поведінки. Такою моделлю є поняття “економічної людини”: суб’єкта, що здійснює раціональний вибір, тобто відшукує найкращі способи, що ведуть його в даних умовах до досягнення мети. Це дозволяє конструювати теорію, яка пояснює, як будуть себе поводити споживачі і виробники, попадаючи в різні економічні ситуації.

При цьому можливості раціонального вибору оцінюються з позицій так званого граничного аналізу. Порівнюючи витрати і вигоди, раціональний суб’єкт оцінює не загальне їх значення, а приріст корисності і збитку. Для прийняття рішення мають значення саме ці прирости, додаткові результати, які і визначають економічну поведінку суб’єкта.

З цієї точки зору аналізуються особливості економічної поведінки базових економічних суб’єктів:

  • споживача – індивіда чи групи, які мають дохід і пред’являють попит на які-небудь блага чи послуги з метою задоволення своїх потреб;

  • фірм – організацій, що забезпечують пропозицію шляхом виробництва і доставки на ринок необхідних товарів та послуг;

  • урядових і громадських інститутів – організацій, які реалізують соціальні цілі і мають контролюючий і регулюючий вплив на поведінку інших суб’єктів.

Кожен з цих суб’єктів прагне до максимізації своєї чистої вигоди, порівнюючи граничні витрати і граничний виграш від цих витрат. Це визначає мотиви їх поведінки і обумовлює вибір того чи іншого рішення. Споживачі визначають, як найкращим способом витратити свій дохід, щоб одержати максимум задоволення, фірми намагаються вибрати найкращу комбінацію з ресурсів, що є в наявності, щоб при даних цінах виробити таку кількість продукції, яка принесе їм максимальний прибуток, громадські організації оцінюють ефективність соціальних програм.

Якщо знати основні принципи, згідно до яких приймаються подібні рішення, можна суттєво підвищити шанси на успіх в області практичної діяльності. Вияснення цих принципів складає основну задачу мікроекономіки. Зрозуміло, що це не єдина задача економічного аналізу. Як і всяка інша теоретична наука, економіка призвана пояснити найбільш загальні принципи функціонування системи, що вивчається. Проте особливість економічної сфери в тому, що зміни, які відбуваються на мікрорівні, реалізуються через дії індивідуальних економічних суб’єктів, поведінка котрих суттєво впливає на мікропроцеси.