Тема 4. Бібліографія України хіх – початку хх ст.

Суспільно-політичні умови розвитку бібліографії в першій половині ХІХ ст. Перехід царського уряду від «ліберальних» реформ до неприхованої реакції.

Посилення не лише контрольної, але й каральної функції цензурного законодавства Росії після бунту декабристів. Статути про цензуру 1826 р. і 1828 р. як засіб обмеження і гальмування громадської думки, спрямування її у імперське русло, підпоряд-кування Головного управління цензури Міністерству народної освіти. Створення цензурних комітетів в університетських містах, у т. ч. Києві, Харкові, Одесі для контролю як місцевого друку так і закордонних надходжень.

Цензурний терор, що впроваджувався наказами 1832, 1838, 1848 рр. щодо українського друку, мови, культури, національної ідеї, який мав на меті повну асиміляцію українського народу, знищення елементів національного буття. Викриття Кирило-Мефодіївського братства, репресії проти його членів, перш за все – Т. Г. Шевченка. Циркуляр міністра внутрішніх справ від 19 червня 1847 р. про повну заборону українських видань і вилучення їх з продажу. Щорічні списки заборонених українських видань, які починалися описами творів Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова.

Формування української нації, поширення національної ідеї, самосвідомості, бурхливий громадський рух демократичних сил як протидія жорсткій урядовій реакції. Посилення інтересу до усної народної творчості українського народу, історії України, етнографії. Сприяння цих факторів розвитку наукових досліджень культури, книговидавництва і бібліографії в Україні.

Виникнення загальної ретроспективної бібліографії в Україні як соціальна потреба.

Ретроспективна бібліографія рукописних книг і стародруків. Праці Є.О.Болховітінова «Описание Киево-Софиевского собора» (1825 р.) та «Описание Киево-Печерской лавры» (1826 р.) як перша спроба бібліографування цієї літератури.

Діяльність Я.Ф.Головацького та І.М.Вагилевича щодо бібліографу-вання рукописів і стародруків на західноукраїнських землях.

«Археологические заметки» (1845-1847 рр.) Т.Г.Шевченка – бібліографічний список рукописних книг та стародруків, виявле-них поетом в церквах і монастирях Переяслава і Чернігова. Особливості бібліографічного опису.

М.О.Максимович – засновник загальної ретроспективної бібліографії в Україні, його наукова і бібліографічна діяльність. «Книжная старина южнорусская» (1849-1850 рр.) – перший вітчизняний репертуарний бібліографічний покажчик. Методичні особливості покажчика: структура, спосіб бібліографічної харак-теристики, довідково-пошуковий апарат.

Бібліографічні матеріали в працях Й.П. Левицького «Грама-тика русинскої або малоросійської мови в Галіції» (1834 р.) і Д. Зубрицького «Історія русько-слов’янських друкарень в Галіції» (1836 р.). Бібліографічний огляд західноукраїнського друкарства за 70 років австрійського панування Й.П.Левицького в статті «Доля галицько-руського язика і літератури» (1843 р.).

Друкарні Харківського університету та інших навчальних закладів, їхня бібліографічна діяльність. Бібліографічні матеріали на сторінках «Украинского журнала», «Украинского вестника», «Библиография выходящих в Харькове книг» як перша спроба поточної бібліографії не лише в Україні, а й в Російській імперії (1816-1819 рр.).

Книготорговельна бібліографічна інформація на сторінках періодичних видань. Приватні публічні бібліотеки при великих книжкових магазинах, їхнє значення для розвитку книготорго-вельної бібліографії.

Каталоги приватних публічних бібліотек: «Роспись российским книгам…» Н.А.Клочкова (1830 р.), «Роспись…» В.Картамишева (1837 р.), друкований каталог бібліотеки П.П.Должикова в Києві «Аптека для души» (1849 р.). Відображення в них україномовних та українознавчих видань. Методична характеристика. Оригіналь-ність посібників, елементи рекомендації.

Розвиток біобібліографії. Біобібліографічний словник П.І.Кеппена «Список слободско-украинским писателям и ревнителям просве-щения» (1828 р.): мотиви складання, відбір імен, характеристика письменників та їхніх творів, подальша доля словника. Значення для розвитку бібліографії цього виду.

Виникнення бібліографії художньої літератури: культурно-історичні передумови.

Список художніх творів українських письменників у перед-мові до збірника «Русалка Дністрова» (1837 р.).

Критико-бібліографічний огляд М.О. Максимовича «О стихотворе-ниях червонорусских» (1841 р.), його призначення, загальна характеристика. Огляд української літератури Ф.С.Євецького на сторінках газети «Денніца» (1842 р.).

«Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке» М.І.Костомарова (1843 р.) як найповніша історико-літературна праця, присвячена новій українській літературі. Методична харак-теристика. Значення цієї роботи для поширення національної ідеї.

Зародження українознавчої бібліографії. «Обозрение собран-ных и напечатанных этнографических или народоописательных сведений и материалов относительно здешнего и вообще Южного края» А.П.Метлинського (1848 р.). Методична характеристика: добір матеріалів, особливості бібліографічного опису, групування, пошукові можливості.

Сільськогосподарська бібліографія в Україні: зв’язок її виник-нення з економічним і культурним освоєнням. південних земель. Діяльність Товариства сільського господарства Південної Росії в Одесі (1828 р.). Бібліографічна інформація про сільськогосподар-ську літературу на сторінках «Записок» і «Листків» (з 1837 р.).

«Систематический указатель «Земледельческой газеты» за 1840 год» як джерело бібліографічної інформації.

Науково-педагогічна бібліографічна діяльність в Україні. Наукова, практична і педагогічна діяльність П.О. Ярковського. Початок викладання бібліографії як навчальної дисципліни в Кременецькому ліцеї на Волині (1809-1832 рр.). Структура та зміст курсу. Значення його навчальних посібників «Елементарний курс бібліографії для учнів Волинського ліцею» та «Про бібліог-рафію та необхідних для бібліотекаря знаннях оної», тематичних планів та інших матеріалів для подальшого розвитку бібліогра-фічної науки, практики і освіти в Україні та світі. Розробка П.О. Ярковським теоретичних проблем визначення бібліографії, бібліотечних каталогів, бібліотечно-бібліографічної класифікації, бібліографічного опису тощо.

Розробка теорії та практичне втілення бібліотечно-бібліогра-фічної класифікації (ББК). Роль В.Я. Джунковського в розробці систематичної класифікації літератури за так званою «факультет-ською системою» (1823 р.). Оригінальна десяткова система ББК І.І.Срезневського (1834 р.). Значення здобутків харківських біб-ліографів для подальшого розвитку бібліографії в Україні.

Суспільно-політичні умови розвитку бібліографії у другій половині ХІХ ст. Зародження капіталістичних відносин, бурхли-вий економічний, соціальний та національно-культурний рух в Україні, формування української нації.

Особливості розвитку бібліографії в умовах національного пригноблення, постійного терору проти української книги. Валуєвський циркуляр (1863 р.), Емський указ (1876 р.) та ін. Перетворення української бібліографії у невід’ємну складову національної культури. Початок розвитку загальної поточної бібліографії української літератури. Щорічники О. М. Лаза-ревського «Украинская литературная летопись» (1856-1858 рр.) – як перша спроба поточної бібліографії української літератури. Їхній обліково-реєстраційний та просвітницький характер, мето-дичні особливості.

Бібліографічна діяльність щодо бібліографування української літератури П. С. Єфименка (1860-61 рр.) по доповненню та про-довженню бібліографічних праць О.М. Лазаревського.

Загальна поточна бібліографія української та українознавчої літератури на сторінках журналів «Основа» (1861-1863 рр.), «Чернігівський листок» (1861-1863 рр.), «Друг» (1874-1877 рр.), «Киевская старина» (1882-1906 рр.), «Зоря» (1880-1897 рр.) та ін. Внесок О. Стефановича і В. Лукича (В. Л. Левицького) у налагод-ження всеукраїнського поточного обліку літератури.

Діяльність І.Я.Франка щодо налагодження поточного обліку української літератури.

Загальна ретроспективна бібліографія української літера-тури. Значення «Указателя источников для изучения Малорос-сийского края» (1858 р.) О. М. Лазаревського – як помітного ретроспективного покажчика українознавчої літератури: загаль-на характеристика, методичні особливості. Бібліографічні покаж-чики В. І. Межова «Библиографический указатель книг и жур-нальных статей, относящихся до Южнорусского края», «Библиог-рафия вопроса об улучшении быта помещичьих крестьян в Южнорусском крае», «Библиографический указатель галицко-русской литературы» (1861-1862 рр.) як продовження посібника О.М.Лазаревського. Бібліографічний покажчик Г. О. Милорадо-вича «Иностранные сочинения о Малороссии» (1859-1860 рр.) як перша спроба бібліографування екстеріорики про Україну. Харак-теристика покажчиків, їхнє значення для розвитку української бібліографії.

«Бібліографічний покажчик нової української літератури» М.Ф.Комарова (1883 р.). Методичні особливості покажчика: до-бір матеріалу, його групування, бібліографічна характеристика. Перше впровадження методу «персональних гнізд». Довідково-пошуковий апарат. Соціальне значення додатків до покажчика. Переваги та недоліки посібника, його значення для подальшого розвитку української репертуарної бібліографії.

Бібліографічна діяльність І. О. Левицького. Загальний ретроспек-тивний покажчик «Галицко-русская библиография ХIХ столетия» за 1801-1886 рр. (Т.1, 1888 р.; Т.2., 1895 р.). Висока бібліографічна культура покажчика. Відображення в ньому творів західно-україн-ських письменників та книг, надрукованих в Австро-Угорській імперії. Вступ до першого тому: визначення суспільної функції бібліографії. Статистичні таблиці друку як додаток до покажчика і їхнє значення для дослідження культури та стану книговидав-ництва в Галичині ХІХ ст. Методичні особливості покажчика: добір документів, групування, бібліографічна характеристика, довідково-пошуковий апарат. Пошукові можливості покажчика І. О. Левицького.

Розвиток української біобібліографії. Перший випуск біобіб-ліографічного словника «Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах» (1883 р.), його оцінка сучасниками.

Колективна робота на чолі з М. С. Грушевським зі створення багатотомного українського біобібліографічного словника. Прин-ципи добору матеріалу, його характеристика. Причини невико-нання цієї роботи.

Словник І. О. Левицького «Прикарпатська Русь в ХІХ столітті в біографіях і портретах її діячів». Відбір імен для словника, характеристика осіб. Причини незавершеності роботи.

Робота зі створення репертуару української книги на початку ХХ ст. Діяльність у цьому напрямку М. Ф. Комарова («Малорос-сийская библиография. Систематический указатель малорусской литературы, 1798-1900 гг.) та І. О. Левицького («Українська бібліографія Австро-Угорщини за 1887-1893 рр.» [Т. 1, 1909 р.; Т. 2, 1910 р.; Т. 3, 1911 р.]).

Бібліотечні і книготорговельні каталоги. Друковані ката-логи бібліотек Харківського та Київського університетів, публіч-них та приватних бібліотек. «Каталог» Л.В.Ільницького. Кремен-чуцький та Кам’янець-Подільський каталоги нелегальних видань. Каталоги книгарень М. Я. Оглобліна, В. і А. Бірюкових, С. І. Гомолинського.

Науково-допоміжна бібліографія. Бібліографічний покажчик О. М. Лазаревського «Опыт указателя источников для изучения Малороссийского края в историческом и географическом отноше-нии» (1853 р.) – перша спроба історичної та географічної бібліографії в Україні. Продовження покажчика «Обозрение книг и статей периодических изданий, относяшихся к истории и географии Малороссийского края» (1854 р.).

Бурхливий розвиток капіталізму у 70-90 рр. ХІХ ст., пожвав-лення наукових досліджень, створення наукових товариств, зрос-тання потоку наукової літератури. Вплив цих процесів на розвиток української науково-допоміжної бібліографії. Характеристика основ-них типів науково-допоміжних покажчиків: галузевих, персональ-них, краєзнавчих, змісту наукових періодичних видань і збірників. Бібліографічні матеріали до видань, що продовжуються, їхні по-шукові можливості. Двотомний іменний і географічний покажчики до видань Київської археографічної комісії як зразок високої бібліографічної культури.

«Щорічники товариства природознавців» з математики, природ-ничих наук, медицини та ветеринарії. Бібліографічні матеріали Ново-російського товариства природознавців в Одесі, Товариства сільсь-кого господарства Південної Росії. «Опыт русской историографии» В. С. Іконнікова. «Библиографический указатель материалов для изучения жизни и произведений Т. Г. Шевченко» М. Ф. Комарова. «Спис праць М. П. Драгоманова» М. І. Павлика.

Рекомендаційна бібліографія. Загострення класової боротьби в останній третині ХІХ ст., формування різних політичних партій і течій. Вплив цих процесів на розвиток рекомендаційної бібліогра-фії, виникнення в ній різних течій.

Демократична течія рекомендаційної бібліографії, її загаль-на характеристика, завдання, форми пропаганди кращих книг. Внесок Х. Д. Алчевської у розвиток рекомендаційної бібліографії. Просвітницька і соціологічна діяльність Х. Д. Алчевської. Вико-ристання результатів соціологічних досліджень у бібліографу-ванні літератури.

Бібліографічний покажчик Х. Д. Алчевської «Что читать народу? Критический указатель для народного и детского чтения» у 3-х тт. (1884 р.). Методичні особливості покажчика: добір матеріалу, його групування, бібліографічна характеристика, довідково-пошуковий апарат. Роль вступних статей до розділів, методичні вказівки щодо групування книг з огляду на вік і рівень підготовки читачів. Культурно-історичне та бібліографічне значення покажчика, його оцінка сучасниками.

Бібліографічні списки кращих творів українською мовою, складені О. О. Русовим, І. Л. Шрагом, Б. Д. Грінченком, М. Ф. Комаровим.

Причини виникнення охоронної течії рекомендаційної бібліогра-фії. Її основні завдання, форми розповсюдження бібліографічної інформації. Оцінка покажчиків цього напрямку І. Я. Франком.

Основні напрями нелегальної рекомендаційної бібліографії. Бібліографічна діяльність підпільних народницьких гуртків, вико-ристання ними бібліографічної інформації в революційно-класо-вій боротьбі. Рукописні бібліографічні покажчики, їхнє значення і розповсюдження. «Каталог систематического чтения» (Одеса, 1882-1883 рр.) – єдиний друкований бібліографічний покажчик цього напрямку. Методична характеристика покажчика, його оцінка і використання сучасниками.

Культурно-національний напрямок нелегальної рекомендаційної бібліографії, його завдання і форми діяльності. Роль «Просвіт» та інших національно-патріотичних організацій у поширенні реко-мендаційної бібліографічної інформації.

Рекомендаційно-бібліографічна діяльність М. П. Драгоманова, І. Я. Франка, М. І. Павлика.

Розробка теоретичних проблем української бібліографії.

Проблеми створення репертуару української книги. Рецензія П. С. Єфименка на бібліографічний покажчик О. Лазаревського «Ука-затель источников для изучения Малороссийского края». Розробка в ній теоретичних проблем репертуару української книги, принципів добору та характеристики матеріалу. Внесок М. Д. Мізка у вирішення цієї проблеми: визначення культурно-історичного значення репер-туару, основних його методичних характеристик. Теоретичний до-робок Я. Ф. Головацького: обґрунтування ним необхідності колектив-ної бібліографічної праці, вивчення та застосування світового бібліог-рафічного досвіду, спроба дати визначення бібліографії, її предмету, прийомів бібліографічної характеристики документів тощо.

Бібліографічні товариства в Україні на початку ХХ ст.

Причини виникнення бібліографічних товариств в Україні.

Бібліографічна комісія при Науковому товаристві ім. Т. Г. Шев-ченка (НТШ) у Львові (1909-1939 рр.) – перше об’єднання бібліог-рафів в Україні. Склад комісії, основні завдання щодо бібліог-рафування української книги. Спроби налагодити поточний облік всіх українських видань та створити репертуар української книги. Заснування бібліографічних журналів «Матеріали до української бібліографії» та «Бібліографічний вісник», їхні завдання, напрями діяльності, зміст.

Бібліографічне бюро при бібліотеці НТШ (1910-1914 рр.) як самостійна організація, яка мала на меті поточний облік нових українських видань. Характеристика його діяльності.

Робота НТШ у 30-ті рр. ХХ ст. Об’єднання зусиль з українським товариством бібліофілів. Журнал «Українська книга» (1937-1943 рр.) та його роль в поточному обліку українських книг, які вийшли друком у Західній Україні, Канаді, США та інших країнах світу.

Одеське бібліографічне товариство при Новоросійському університеті (1911-1922 рр.). Статут товариства, його основні завдання та функції. Журнал «Известия Одесского библиографи-ческого общества», його роль у розповсюдженні інформації про роботу Товариства, його теоретичні та практичні доробки. Бібліографічні матеріали на сторінках журналу, основні напрями бібліографування літератури.

Семінарське заняття. Розвиток української бібліографії у ХІХ – на початку ХХ ст.

Самостійна робота № 1. Аналіз розвитку бібліографії в Харкові.

Самостійна робота № 2. Виявлення посібників української та українознавчої літератури.

Самостійна робота № 3. Порівняльний аналіз рекоменда-ційних бібліографічних покажчиків М.О. Рубакіна «Среди книг» та Х.Д. Алчевської «Что читать народу?» з точки зору відображення української літератури.