Тема 3. Українська бібліографія другої половини хvіі – хvііі ст.

Бібліографія за часів козацько-гетьманської держави. «Уні-версали» як фактор забезпечення вільного українського друку. Гадяцька угода, підписана І.Виговським з поляками щодо вільного розвитку колегій, шкіл і друкарень. Посилення відчуття української національної самосвідомості, відображення письменниками героїч-ного минулого українців, визвольної війни 1648-1654 рр., образів гетьманів-героїв, застосування в творах рідної мови.

Розвиток різноманітних жанрів літератури, музики, театрального мистецтва, архітектури та живопису, шкільної освіти не лише в містах, але й в селах. Посилення інтересу українського населення до читання, наукових знань, мистецтва, народної творчості.

«Библия малая» Григорія Димитрієвича як хрестоматія духовної і світської літератури в коротких переказах для малопідготовленого читача. Список використаної літератури до книги – перший український рекомендаційний покажчик літератури (1660 р.).

Києво-Могилянська колегія як осередок освіти, науки, куль-тури, бібліографії. Залучення російськими правителями на службу педагогів та вихованців колегії, їхній вплив на російську культуру (Є.Славинецький, Ф.Прокопович та ін.).

Посилення книгообміну між Україною і Росією у другій половині ХVІІ ст. Великий попит на якісні та багато оформлені видання Києво-Печерської лаври в Росії.

Організація київськими міщанами разом з лаврськими майстра-ми у 1672 р. у Москві книжкової лавки для реалізації київських і львівських книг. Облік книг, призначених для продажу. Список нерозпроданих книг (1672 р.) як перший український книготорго-вельний бібліографічний посібник.

Значення для розвитку бібліографії культурних зв’язків України і Росії.

Бібліографічний покажчик «Оглавление книг, кто их сложил» як джерело бібліографічної інформації про українські оригінальні і перекладні твори (1665-1666). Історія покажчика. Методичні особли-вості: склад літератури, групування, оригінальність бібліографічного опису, довідково-допоміжний апарат. Проблема авторства покаж-чика. Думки щодо цього К.Ф. Калайдовича, В.М. Ундольського, С.М. Браїловського, І.Я. Франка, О.І. Соболевського. Оцінка наукової та методичної якості бібліографічного покажчика М.В. Здобновим.

Відображення українських книг у покажчику творів Єпіфанія Славинецького, укладеного чернецем Євфімієм (кінець ХVІІ ст.).

Створення першого галузевого бібліографічного покажчика «Реєстр нотних зошитів, що належать Львівському братству» (1697 р.): характеристика бібліографічної інформації в ньому.

Імперська політика російського царизму, спрямована на гноб-лення української культури та її вплив на розвиток бібліографії. Цензурний терор щодо українського друку і бібліографії у ХVІІІ ст.

Перша спроба царя Олексія Михайловича поставити під контроль діяльність Чернігівської і Києво-Печерської друкарень.

Указ Петра І від 5 жовтня 1720 р. про цензуру вільних друка-рень в Україні духовними колегіями та заборону друкування книг українською мовою.

Накази Синоду 1721 р. та 1783 р. про необхідність щорічного складання списків випущених книг.

Остаточна заборона діяльності вільних українських друкарень Катериною ІІ (1796 р.).

Звітно-видавнича бібліографія та її контрольні функції. Протидія українських друкарень. Репресивні заходи проти україн-ського друку та виникнення у зв’язку з цим перспективної бібліографії.

Формування в Україні книготорговельної бібліографії у дру-гій половині ХVІІІ ст. Книготорговельні списки друкарень Києво-Печерської лаври, Почаївського монастиря, Львівського братства: мета, функції, форми, методика. Відображення в них не лише богослужбових, але й світських книг.

Бібліографічна діяльність Г.С. Сковороди. Список власних творів «Число моих творений» (1790 р.) як перший персональний рекомендаційний посібник Оригінальність. Методичні прийоми для рекомендації кращих книг. Запозичення цього методу О.С. Пушкіним в журналі «Современник». Методичні поради Г.С. Сковороди щодо читання та бібліографування літератури.

Розвиток бібліотечно-каталожної бібліографії, набуття нею світського характеру. Рекомендації Ф.Прокоповича щодо органі-зації навчальних бібліотек та їхніх каталогів.

Бібліотечні каталоги вищих навчальних закладів України – Харківської колегії (1753 р. та 1769 р.) та Київської академії (1790 р.). Методичні особливості каталогів: склад літератури в них, елементи бібліографічного опису, групування книг в цілому та в межах розділів тощо. Систематична класифікація матеріалу І. Фальковського, що застосовувалася при складанні каталогу Київської академії як перша спроба створення української бібліо-течно-бібліографічної класифікації.

Каталоги церковних, монастирських, приватних бібліотек та бібліотек навчальних закладів.

Адміністративна реформа і виникнення гражданських друка-рень у другій половині ХVІІІ ст. у Єлисаветграді, Києві, Катери-нославі, Харкові, Львові. Перші бібліографічні списки книг граж-данського друку (Харків, Львів). Внесок М. М. Бантиш-Камен-ського в розвиток української бібліографії.

Основні підсумки бібліографічної діяльності в Україні у дру-гій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

Семінарське заняття. Розвиток української бібліографії від зародження до кінця ХVІІІ ст. – 2 год.