Зміст курсу

Предмет, структура та завдання курсу. Місце курсу в системі загальнонаукової та професійної підготовки студентів. Зв’язок з книгознавством, документознавством, бібліографознавчими, бібліо-текознавчими курсами та іншими дисциплінами. Значення вивчення історії української бібліографії для розуміння сучасного її стану і перспектив подальшого розвитку. Основні підходи до наукової періодизації історії української бібліографії. Документне забезпечення курсу. Огляд найважливіших джерел з історії української бібліогра-фії. Форми навчальної роботи.

Заліковий модуль 1. Змістовий модуль 1. Генеза української бібліографії

Тема 1. Бібліографія Київської Русі (іх–хііі ст.) та періоду феодальної роздробленості

Перші бібліографічні пам’ятки на території Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст. )

Загальна характеристика культури Київської Русі, розповсюдження писемності і книг. Вплив цих факторів на виникнення перших бібліографічних пам’яток.

Списки «істинних» і «ложних» книг, їхнє соціальне призна-чення. Використання списків церквою для боротьби з апокрифіч-ною літературою. Рекомендаційний характер списків, їхня прак-тична спрямованість. Оцінка І.Я. Франком цієї форми бібліогра-фічних матеріалів.

Інвентарні описи монастирських, церковних, князівських бібліотек. Основне призначення описів. Особливості методики їхнього складання. Списки пожертвуваних книг, подарованих волинським князем Володимиром Васильковичем церквам міст Любомль, Брест, Чернігів та ін. (1288 р.): загальна характеристика.

Значення перших бібліографічних пам’яток для вивчення історії, культури, книжкової справи українського народу.

Самостійна робота. Перші бібліографічні пам’ятки України.

Тема 2. Бібліографія України за часів польсько-литовської колонізації (хіv – перша половина хvіі ст.)

Боротьба українського народу за незалежність, остаточне фор-мування української народності. Вплив цих факторів на розвиток мови, культури, освіти, книжкової справи, бібліографії. Збіль-шення кількості книг українських авторів, навчальної літератури, іноземних книг, виникнення книгодрукування. Нові форми бібліог-рафічної інформації як наслідок соціально-культурних процесів.

Списки «істинних» і «ложних» книг цього періоду, особли-вості відображення в них українських книг, причини їхнього виникнення, особливості призначення. Найвідоміші праці цього типу: індекс заборонених книжок у збірнику «Приточник Михай-лівського монастиря в Києві» (1483 р.), список «ложних» книг у збірнику Свято-Онуфрієвського монастиря у Львові (1563 р.), списки, виявлені І. Франком у Галичині і на Буковині, їхній оригі-нальний характер.

Бібліографічна інформація в неперіодичних виданнях:причина її виникнення, особливості призначення. Перші друковані бібліог-рафічні матеріали: «Книжка, собрание вещей нужнейших…» (1580 р.) Тимофія Михайловича. Бібліографічні матеріали до наукових та навчальних видань, їхнє призначення, методичні особливості, культурно-історичне значення.

Перший рекомендаційний прикнижковий список П. Могили «Реестр книг, духовнику нужных» (1629 р.).

Описи монастирських бібліотек: Слуцького Троїцького (1494 р.), Києво-Печерського, Супрасльського Благовіщенського (1557 р.), Львівського Онуфрієвського (1579 р.). Протидія католицькому впливу бібліографічними засобами.

Каталог бібліотеки князя Литовського Сигизмунда Старого у Вільно (1510 р.) як приклад першого в українській бібліографії списку друкованих книг.

Національно-культурне піднесення українського народу, боротьба проти насильницької полонізації. Пожвавлення розвитку українсь-кої бібліографії у зв’язку з цим. Виникнення значної кількості полемічних творів щодо релігійних питань: «Пересторога…» (1606 р.), анонімного автора, «Апокрисис» Христофора Філалета, «Тренос» Мелетія Смотрицького, «Палінодія» Захарія Копистен-ського, твори Івана Вишенського (кінець ХVІ – початок ХVІІ ст.). Засудження ними використання в українських школах латинських книг, захист слов’янської, перш за все, української літератури.

Покажчик творів Іоанна Златоуста (1564 р.). як перший в Україні персональний бібліографічний посібник, спрямований проти польського засилля. Методична характеристика покажчика, перше застосування довідкових анотацій.

Розвиток бібліотечно-каталожної бібліографії. Участь у складанні бібліографічних покажчиків церковних і світських організацій.

Бібліографічна діяльність Львівського братства (засноване 1586 р.). Боротьба проти католицького засилля, культурно-освітня та навчальна діяльність. Школа, друкарня, книжкова крамниця і бібліотека в структурі братства. Характеристика роботи бібліо-теки. Інвентарні описи, що збереглися донині (1601, 1615, 1619, 1637, 1688 рр.), їхня роль у збереженні та обліку фонду. Відобра-ження в описах видань всіх центрів українського друкарства того часу. Групування матеріалів, особливості бібліографічного за-пису. Значення описів Львівської братської бібліотеки.

Описи книг, переданих Львівському братству його членами І.Бориком, Л.Малецьким, К.Мезапетом, Р.Стрілецьким як перші в Україні каталоги приватних бібліотек. Власноручно складений П.Могилою каталог своєї бібліотеки (1633 р.).

Каталог бібліотеки Києво-Могилянської колегії, який найпов-ніше відображав церковні книги.

Культурно-історичне значення бібліографічної продукції ХV – першої половини ХVІІ ст. для боротьби українського народу за соціальну, національну і релігійну незалежність.

Самостійна робота. Виявлення основних видів бібліогра-фії, які сформувалися у ХVІ–ХVІІ ст.