- •Лекція № 6
- •Тема 6. Функціонально-стилістична потужність числівників у проекції на мову змі. Логіка викладу
- •1. Числівник як самостійна частина мови: загальне значення, морфологічні категорії, синтаксична роль. Стилістичні особливості числівників.
- •Розряди числівників за значенням та граматичними ознаками.
- •Розряди числівників за будовою.
- •Відмінювання кількісних і порядкових числівників.
- •Оди́н, одне́ (одно́), одна́, одні.
- •2. Два, дві (обидва, обидві, обоє).
- •Три, чотири.
- •6. Сорок, дев’яносто, сто.
- •8. Дві́сті, три́ста, чоти́риста, п’ятсо́т, шістсо́т, сімсо́т, вісімсо́т, дев’ятсо́т.
- •Синтаксичні зв’язки числівників з іменниками.
- •1. Запишіть числівники словами, поставивши їх у потрібному відмінку та узгодивши з ними іменники.
- •2. Зазначте рядки, що містять лише правильні відмінкові форми числівників.
- •3. Зазначте рядок, в якому допущено помилку в правописі відмінкових закінчень числівників.
- •4. Зазначте рядок, у якому неправильно поєднано числівник з іменниками.
- •5. Зазначте рядок, у якому неправильно поєднано числівник з іменниками.
6. Сорок, дев’яносто, сто.
В усіх непрямих відмінках закінчення -а.
Н. |
сорок |
дев’яносто |
сто |
Р. |
сорока |
дев’яноста |
ста |
Д. |
сорока |
дев’яноста |
ста |
Зн. |
сорок |
дев’яносто |
сто |
Ор. |
сорока |
дев’яноста |
ста |
М. |
... сорока |
...дев’яноста |
...ста |
7. П’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят.
У цих числівниках змінюють лише другу (!!!) частину, тобто компонент
-десят.
За аналогією до числівника десять, названі слова мають два типи відмінювання.
Увага! У російській мові змінюють обидві частини.
Н. |
п’ятдеся́т |
|
Р. |
п’ятдесяти́ |
п’ятдесятьо́х |
Д. |
п’ятдесяти́ |
п’ятдесятьо́м |
Зн. |
п’ятдеся́т |
п’ятдесятьо́х |
Ор. |
п’ятдесятьма́ |
п’ятдесятьома́ |
М. |
...п’ятдесяти́ |
п’ятдесятьо́х |
8. Дві́сті, три́ста, чоти́риста, п’ятсо́т, шістсо́т, сімсо́т, вісімсо́т, дев’ятсо́т.
Змінюємо в обох частинах.
У числівниках 500 – 900 першу частину (п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять) змінюємо за першим типом.
Паралельні форми використовуємо лише в орудному відмінку.
Н. |
дві́сті |
триста |
чотириста |
|||
Р. |
двохсо́т |
трьохсот |
чотирьохсот |
|||
Д. |
двомста́м |
трьомстам |
чотирьомстам |
|||
Зн. |
дві́сті двісті |
триста |
чотириста |
|||
Ор. |
двомаста́ми |
трьомастами |
чотирмастами |
|||
М. |
...двохста́х |
...трьохстах |
...чотирьохстах |
|||
Н. |
п’ятсо́т |
шістсот |
|
|||
Р. |
п’ятисо́т |
шестисот |
|
|||
Д. |
п’ятиста́м |
шестистам |
|
|||
Зн. |
п’ятсо́т |
шістсот |
|
|||
Ор. |
п’ятьмаста́ми, п’ятьомаста́ми |
шістьмастами, шістьомастами |
|
|||
М. |
...п’ятиста́х |
...шестистах |
|
|||
Н. |
сімсо́т |
вісімсот |
дев’ятсот |
Р. |
семисо́т |
восьмисот |
дев’ятисот |
Д. |
семиста́м |
восьмистам |
дев’ятистам |
Зн. |
сімсо́т |
вісімсот |
дев’ятсот |
Ор. |
сьомаста́ми, сімомамаста́ми |
вісьмастами, вісьмомастами |
дев’ятьмастами, дев’ятьомастами |
М. |
...семиста́х |
...восьмистах |
...дев’ятистах |
9. Ти́сяча, мільйо́н, мілья́рд відмінюємо як іменники відповідних відмін.
Н. |
ти́сяча |
мільйо́н |
мілья́рд |
Р. |
ти́сячі |
мільйо́на |
мілья́рда |
Д. |
ти́сячі |
мільйонові(-у) |
мілья́рдові(-у) |
Зн. |
ти́сячу |
мільйо́н |
мілья́рд |
Ор. |
ти́сячею |
мільйо́ном |
мілья́рдом |
М. |
... ти́сячі |
...мільйо́ні |
...мілья́рді |
10. Збірні числівники че́тверо, п’я́теро, ше́стеро, се́меро, во́сьмеро, де́в’ятеро, де́сятеро, одина́дцятеро в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників (за другим типом): чотирьо́х, чотирьо́м..., п’ятьо́х.
11. Неозначено-кількісні числівники кількана́дцять, кількадеся́т відмінюємо як числівник п’ять: кільканадцяти́ й кільканадцятьо́х, кількадесятьма́ й кількадесятьома́.
12. У складених кількісних числівниках відмінюємо всі складові частини:
Н. шістсот п’ятдесят чотири.
Р. шестисот п’ятдесяти (п’ятдесятьох) чотирьох.
Д. шестистам п’ятдесяти (п’ятдесятьом) чотирьом.
О. шістьмастами (шістьомастами) п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) чотирма.