2. Розряди числівників за значенням та граматичними ознаками.

1. Кількісні				2. Порядкові
1.1. Означено-кількісні			1.2.Неозначено-кількісні
1.1.1. Власне кількісні	1.1.2. Збірні	1.1.3. Дробові

Власне кількісні – це числівники, що виражають точно визначену кількість предметів у цілих одиницях: 12, 256, один, нуль.

Збірні – це числівники, що позначають кількість як неподільну, нечленовану сукупність істот або предметів (як одне ціле). Кількість їх в українській мові обмежена: від двоє до дев’ятнадцятеро, двадцятеро, а також обидва, обидві, обоє. Мають формальні показники – суфікси -ійк(о), -ер(о), -оє.

Дробові – це числівники, які називають певну, точно фіксовану кількість частин, виділених у складі цілого, а також півтора, півтораста, півтори.

Неозначено-кількісні – це числівники, що означають невизначену, нефіксовану кількість. Таких числівників в українській мові незначна кількість: мало, чимало, багато, кілька, декілька, кільканадцять, декільканадцять, стонадцять. Числівники мало, чимало, багато слід відрізняти від співзвучних прислівників, що поєднуються з дієсловами, пор.: мало книг – мало читає.

Порядкові – це числівники, що означають порядок предметів при лічбі.

2. Розряди числівників за будовою.

Прості – це числівники, що мають один корінь (два, десять, сорок).

Складні – це числівники, що позначають назви чисел другого десятка (п’ятнадцять, тридцять); назви десятків (у межах п’ятдесят – дев’яносто, крім сорока); назви сотень (двісті – дев’ятсот).

Складені – це числівники, що складаються з двох і більше окремо взятих числівників, а також позначають дріб (крім півтора, півтори, півтораста).

2. Відмінювання кількісних і порядкових числівників.

1. Оди́н, одне́ (одно́), одна́, одні.

Однина			Множина
чол. і середн. рід		жін. р.
Н.	оди́н, одне́ (одно́)	одна́	одні́
Р.	одного́	одніє́ї (одно́ї)	одни́х
Д.	одному́	одні́й	одни́м
Зн.	= Н. або Р. одне́ (одно́)	одну́	= Н. або Р.
Ор.	одни́м	одніє́ю (одно́ю)	одни́ми
М.	…одно́му (одні́м)	…одні́й	…одни́х

Примітка. У висловах оди́н до о́дного й под. наголос у другому слові – на першому складі, один на о́дному, одна́ о́дну і т. ін.

2. Два, дві (обидва, обидві, обоє).

Н.	два, дві	обидва, обидві, обоє
Р.	двох	обох
Д.	двом	обом
Зн.	= Н. або Р.	= Н. або Р.
Ор.	двома́	обома
М.	…двох	…обох

3. Три, чотири.

Н.	три	чоти́ри
Р.	трьох	чотирьо́х
Д.	трьом	чотирьо́м
Зн.	= Н. або Р.	= Н. або Р.
Ор.	трьома́	чотирма́ (!!!)
М.	…трьох	…чотирьо́х

 4. П’ять, шість, 9 – 20, 30.

Ці числівники мають два типи відмінювання.

Н.	п’ять		шість
Р.	п’яти́	п’ятьо́х	шести́	шістьо́х
Д.	п’яти	п’ятьо́м	шести́	шістьо́м
Зн.	п’ять	п’ятьо́х	шість	шістьох
Ор.	п’ятьма	п’ятьома́	шістьма́	шістьома́
М.	…п’яти ́	п’ятьо́х	…шести́	шістьо́х

5. Сім, вісім.

Ці числівники мають два типи відмінювання,

крім того, у непрямих відмінках відбувається чергування голосних звуків.

Н.	сім		ві́сім
Р.	семи́	сімо́х	восьми́	вісьмо́х
Д.	семи́	сімо́м	восьми́	вісьмо́м
Зн.	сім	сімо́х	вісім	вісьмо́х
Ор.	сьома́	сімома́	вісьма́	вісьмома́
М.	…семи́	сімо́х	…восьми́	вісьмо́х