Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Testi_po_tematitsi_BZhD

.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
172.54 Кб
Скачать

Тести по тематиці „безпека життєдіяльності”

1. Під терміном „життєдіяльність” розуміється:

  1. властивість людини діяти в життєвому середовищі;

  2. процес збалансованого існування та самореалізація індивіда і людства загалом;

  3. існування в системі ”людина – життєве середовище”;

  4. діяльність в довкіллі.

2. Під терміном ”небезпека” розуміється:

  1. це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії;

  2. алгоритми поведінки в надзвичайних ситуаціях;

  3. природні катаклізми;

  4. система ”людина – навколишнє середовище”.

3. Термін ”безпека”, як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди визначає Державний стандарт України:

  1. 2293 – 99;

  2. 3447 – 89;

  3. 2729 – 40;

  4. 2290 – 98.

4. Який термін не входить до класифікації джерел небезпеки:

  1. НС техногенного характеру;

  2. НС воєнного характеру;

  3. НС природного характеру;

  4. НС митиваційного характеру.

5. Логічним процесом розвитку небезпеки є тріада:

  1. „джерело небезпеки – небезпечна зона – людський фактор”;

  2. „джерело небезпеки – психологічний фактор – середовище”;

  3. „джерело небезпеки – причина (умова) – небезпечна ситуація”;

  4. „небезпечна ситуація – людський чинник – довкілля”.

6. По даним ВОЗ катастрофою є надзвичайні ситуації, в яких загинуло або одержали несмертельні ураження:

  1. 5 потерпілих;

  2. 10 потерпілих;

  3. 15 потерпілих;

  4. 25 потерпілих.

7. До надзвичайних ситуацій антропогенного характеру відносяться:

  1. гідрологічні;

  2. тектонічні;

  3. транспортні;

  4. топологічні.

8. В перші дні після радіаційної аварії найбільш небезпечні:

  1. ізотопи калію;

  2. радон;

  3. ізотопи йоду;

  4. радіоактивний полоній.

9. Гостра променева хвороба виникає при дозі випромінювання:

  1. 150 рад;

  2. 200 рад;

  3. 350 рад;

  4. 400 рад.

10. Допустиме радіаційне аварійне опромінювання населення (разове):

  1. 5 бер;

  2. 10 бер;

  3. 25 бер;

  4. 75 бер.

11. Допустимий рівень вмісту радіонуклідів в воді (Кп/л.):

  1. – 3×10-10;

  2. 1×10-8;

  3. 2×10-4;

  4. 5×10-10;

12. Зона надзвичайно небезпечного зараження місцевості та розповсюдження радіоактивних речовин:

  1. 140 мрад / год;

  2. 1,4 рад / год;

  3. 14 рад / год;

  4. 12 рад / год.

13. Йодна профілактика (сигнал ”Радіаційна аварія”) передбачає дози використання водно-спиртового розчину йоду (для дорослих):

  1. по 1 – 2 краплі;

  2. по 3 – 5 крапель;

  3. по 6 – 9 крапель;

  4. по 10 – 13 крапель.

14. Зони ризику впливу електромагнітного випромінювання побутових приладів:

  1. 0,1 – 1,2 м.;

  2. 1,3 – 2,5 м.;

  3. 2,6 – 3,0 м.;

  4. 3,5 – 4,0 м.

15. Величина магнітної індукції зовнішнього електромагнітного випромінювання від побутових електроприладів неповинна перевищувати:

  1. 0,1 мкТл;

  2. 0,2 мкТл;

  3. 0,6 мкТл;

  4. 0,8 мкТл.

16. Величина напруженості зовнішнього електромагнітного поля в життєвому середовищі не повинна перевищувати:

  1. 0,2 кВ/м;

  2. 0,3 кВ/м;

  3. 0,5 кВ/м;

  4. 0,6 кВ/м.

17. Перший клас надзвичайно небезпечних хімічних речовин характеризується верхньою межею допустимої концентрації:

  1. до 50,0 мг/м3;

  2. до 0,1 мг/м3;

  3. до 10 мг/м3;

  4. до 20 мг/м3.

18. Вражаюча концентрація аміаку:

  1. 0,4 мг/л;

  2. 0,7 мг/л;

  3. 0,6 мг/л;

  4. 0,5 мг/л.

19. При викидах хлору в атмосферу необхідно:

  1. піднятись на верхні поверхи;

  2. переміститись в підвальні приміщення;

  3. використати марлеву пов’язку;

  4. герметизувати житлове приміщення.

20. Допустимий рівень шуму в житловому приміщенні:

  1. 45...50 дБ;

  2. 55...60 дБ;

  3. 70...80 дБ;

  4. 35...40 дБ.

21. В умовах Вашого звільнення (штурм при захопленні в якості заручника терористами) необхідно:

  1. бігти назустріч співробітникам спецслужб;

  2. лягти на підлогу обличчям вниз та не рухатись;

  3. гучно коментувати операцію звільнення;

  4. робити спроби звільнитися самостійно.

22. Яка з нижче вказаних речовин диму сигарет є канцерогенною:

  1. цианістий водень;

  2. кадмій;

  3. ацетальдегід;

  4. бенз(а)пирен.

23. Величина допустимого ризику в системі БЖД в рік:

  1. 1×10-8 ;

  2. 1×10-5;

  3. 1×10-6;

  4. 1×10-4.

24. Оптимальна працездатність людини при відносній вологості повітря характерне для діапазону:

  1. 20 – 40 %;

  2. 30 – 60%;

  3. 55 – 70%;

  4. 40 – 70%.

25. При ураженні аміаком потерпілому не рекомендується робити:

  1. промивання слизових та очей;

  2. штучне дихання;

  3. дихати водяними парами;

  4. капати в очі альбуцід.

26. Ризик (R) визначається як:

  1. відношення максимальної кількості небажаних наслідків до максимальної можливої їх кількості;

  2. відношення матеріальних збитків до людських жертв;

  3. відношення максимально можливої кількості небажаних наслідків до максимальної кількості небажаних наслідків;

  4. відношення кількості потерпілих до кількості ризиків.

27. Який фактор не входить в елементи, що формують безпеку життєдіяльності:

  1. стан людини;

  2. стан середовища;

  3. характер взаємодій;

  4. характер етносу.

28. Який фактор не входить до переліку психофізіологічних небезпечних факторів:

  1. фізичні перевантаження;

  2. нервово-психічні перевантаження;

  3. біотичні впливи;

  4. сенсорні перевантаження.

29. Для боротьби зі шкідливими комахами використовують наступні пестициди:

  1. овоциди;

  2. нематоциди;

  3. ніамациди;

  4. інсектициди.

30. До ризику екологічної небезпеки відноситься фактор:

  1. психофізіологічний;

  2. психоемоційний;

  3. валеологічний;

  4. техногенний.

31. Який фактор не відноситься до виду ризиків в системі БЖД:

  1. індивідуальний;

  2. колективний;

  3. естетичний;

  4. прийнятний.

32. Яке неприйнятне рішення для системи БЖД:

  1. зменшення ризику;

  2. мінімізація ризику;

  3. ігнорування ризику;

  4. оптимізація ризику.

33. Раптову зупинку серця, минаючи стан фібриляції, викликає електричний струм величиною:

  1. 1...5 мА;

  2. 6...10 мА;

  3. 5...10 мА;

  4. 50...100 мА.

34. Найбільш небезпечний шлях проходження електричного струму:

  1. „рука – рука”;

  2. „голова – руки”;

  3. „права рука – нога”;

  4. „ліва рука – нога”.

35. Для захисту робітників від електромагнітного випромінювання застосовують:

  1. будівельні матеріали;

  2. поліетиленові екрани;

  3. металеві листові екрани;

  4. водяні екрани.

36. Найбільшу проникну здатність мають:

  1. альфа-промені;

  2. гамма-промені;

  3. бета-промені;

  4. високочастотні промені.

37. Розлад ендокринної та нервової системи виникає при інтенсивності постійного шуму:

  1. 45 – 60 дБ;

  2. 10 – 30 дБ;

  3. 50 – 60 дБ;

  4. 70 – 80 дБ.

38. До природно-техногенної небезпеки відноситься фактор:

  1. шумового забруднення;

  2. кислотні дощі;

  3. пилові бурі;

  4. цунамі.

39. Наркоманія відноситься до фактору небезпеки:

  1. психофізіологічного;

  2. соціального;

  3. техногенного;

  4. геоморфологічного.

40. Етіологічний фактор класифікації професійних хвороб:

  1. вплив фізичних технологічних факторів;

  2. спосіб життя;

  3. обмін речовин;

  4. гомеостаз.

41. В Україні серед надзвичайних ситуацій природного характеру найчастіше трапляються:

  1. цунамі;

  2. торнадо;

  3. землетруси;

  4. метеорологічні небезпечні явища.

42. До стихійних геологічних явищ екзогенного походження відноситься:

  1. снігопади;

  2. торнадо;

  3. карст;

  4. урагани.

43. Епіорітотія це:

  1. масові інфекційні захворювання людей;

  2. масові захворювання тварин;

  3. масові порушення громадського порядку;

  4. масове інфекційне захворювання рослин.

44. За 1-им ступенем хімічної небезпеки у зоні можливого хімічного зараження мешкає:

  1. більше 75 тис. осіб;

  2. більше 30 тис. осіб;

  3. більше 60 тис. осіб;

  4. більше 45 тис. осіб;

45. Під час землетрусу не рекомендується:

  1. ставати в отворі внутрішніх дверей;

  2. швидко залишати будинок;

  3. користуватись ліфтом;

  4. ставати в куток кімнати.

46. При шквалах та смерчах не рекомендується:

  1. зупинятись, якщо їдете автомобілем;

  2. щільно притискатися до землі на відкритій місцевості;

  3. наближатись до водоймищ;

  4. уникати мостів та естакад.

47. При пожежі в приміщенні не рекомендується:

  1. повзти підлогою під хмарою диму до дверей;

  2. відчиняти гарячі двері;

  3. щільно зачиняти двері;

  4. присідати та вдихати повітря.

48. При штучному диханні вдувати повітря необхідно з інтервалом:

  1. 10 – 12 разів на хвилину;

  2. 15 –20 разів на хвилину;

  3. 20 – 30 разів на хвилину;

  4. 8 – 10 разів на хвилину.

49. Роблячи непрямий масаж серця поштовхи грудини рекомендується робити з ритмом:

  1. 40 разів на хвилину;

  2. 50 разів на хвилину;

  3. 60 разів на хвилину;

  4. 75 разів на хвилину.

50. Хворого при переломі хребта рекомендується транспортувати в положеннях:

  1. кладуть на спину;

  2. кладуть на живіт;

  3. кладуть набік;

  4. транспортують сидячи.

Тестові питання до ІІ модулю

51. При відмороженні не рекомендується:

  1. переводити потерпілого в тепле приміщення;

  2. розтирати хворого снігом;

  3. протирати уражену ділянку спиртом;

  4. накладати пов’язку.

52. При пораненнях та кровотечах стискувати кінцівки джгутом можна не більш як:

  1. 35 – 50 хвилин;

  2. 1,5 – 2 години;

  3. 2 – 2,5 години;

  4. 20 – 30 хвилин.

53. Підставою для розробки системи управління БЖД є:

  1. нормативи технологічних процесів;

  2. законодавство України;

  3. санітарно-гігієнічні норми;

  4. класифікація чинників природних та антропогенних небезпек.

54. При наявності джерела електромагнітного випромінювання потужністю 10 Вт/м2 допустима тривалість впливу на людину:

  1. 25 – 30 хвилин;

  2. 5 – 20 хвилин;

  3. 30 – 40 хвилин;

  4. 40 – 60 хвилин.

55. Отрута змій практично нешкідлива при потраплянні в організм через:

  1. кров;

  2. шкіру;

  3. травний канал;

  4. слизові оболонки.

56. Загальний тонус людини з точки зору БЖД найбільш несприятливий:

  1. після 20 годин;

  2. після 21 години;

  3. після 23 годин;

  4. між 2 та 4 годинами.

57. Основний об’єкт дослідження ергономіки в системі БЖД:

  1. система „людина – навколишнє середовище”;

  2. система „людина – життєве середовище”;

  3. система „людина – виробниче середовище”;

  4. система „людина – техніка”.

58. Вібрація не впливає на:

  1. центральну нервову систему;

  2. шлунково-кишковий тракт;

  3. захворювання суглобів;

  4. сприйняття запахів.

59. Основні принципи радіаційної безпеки не передбачають:

  1. – зменшення потужності;

  2. „захист корекцією біоритмів”;

  3. „захист часом”;

  4. „захист відстанню”.

61. Сучасна концепція радіозахисного харчування не рекомендує:

  1. обмеження надходження радіонуклідів з їжею;

  2. використання рослинних продуктів з регіону аварії на АЕС;

  3. гальмування накопичення та прискорення виведення радіонуклідів;

  4. підвищення захисних сил організму.

62. Наркоман є:

  1. людиною-романтиком;

  2. людиною високої комунікабельності;

  3. рабом хибної звички;

  4. вільною та незалежною від суспільства людиною.

63. Техногенні небезпеки пов’язані з:

  1. метеофакторами;

  2. впливом геофізичних факторів;

  3. енергетичним забрудненням;

  4. є результатом помилок, які припущені при проектуванні та експлуатації.

64. Системи захисту населення і територій включають режим функціонування крім:

  1. повсякденної діяльності;

  1. підвищеної готовності;

  2. надзвичайної ситуації;

  3. дискретної готовності.

65. Оповіщення про небезпечні явища природи супроводжується:

  1. завиванням сирен, переривчастими гудками підприємств, сигналами автомобілів;

  2. вибухами петард;

  3. сигнальними ракетами;

  4. фанфарами.

66. Порогове значення ознаки надзвичайної ситуації при загибелі посівів с/г культур загальнодержавного характеру характеризується відсотком загальної площі посівів:

  1. від 30;

  2. від 20;

  3. від 25;

  4. від 40.

67. До надзвичайних ситуацій природного характеру не відносяться:

  1. геологічні;

  2. раптове руйнування споруд;

  3. гідрологічні;

  4. ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

68. До надзвичайних ситуацій техногенного характеру не відносяться:

  1. транспортні аварії;

  2. аварії на системах життєзабезпечення;

  3. транспортні аварії;

  4. пожежі в природних екосистемах.

69. У випадках передавання сигналу „радіаційна небезпека” населенню недоцільно:

  1. використовувати заходи індивідуального захисту;

  2. герметизувати вікна та двері житла;

  3. закривати продукти і запаси води;

  4. терміново залишати приміщення без команди про евакуацію.

70. Гідродинамічні аварії характеризуються:

  1. візуально контролюємою появою хвиль;

  2. підвищенням рівню підземних вод;

  3. специфічною поведінкою риб;

  4. руйнуванням гідроспоруд хвилями прориву.

71. До класифікації аварій природного характеру не відноситься ознак:

  1. за масштабністю наслідків;

  2. за розмірами заподіяних економічних збитків;

  3. тонажу зсувів;

  4. за кваліфікаційними ознаками надзвичайних ситуацій.

72. Який симптом не відноситься до ознак близького землетрусу:

  1. спалахи у вигляді розсіяного світла зірниць;

  2. миші залишають будівлі;

  3. реотаксис мікроорганізмів;

  4. запах газу в районах, де раніше цього не відмічалось.

73. Перечекавши першу серію підземних поштовхів необхідно:

  1. скласти речі;

  2. підготувати запаси їжі;

  3. намагатись вийти на відкритий простір, подалі від будівель;

  4. запакувати побутові прилади.

74. За глибиною залягання зсуви бувають:

  1. дискретні;

  2. варіабельні;

  3. поверхневі, мілкі, глибокі;

  4. імпульсні.

75. За потужністю малі зсуви характеризуються кубатурою:

  1. до 10 тис. м3;

  2. до 30 тис. м3;

  3. до 40 тис. м3;

  4. до 60 тис. м3;

76. При термічних опіках обпечені місць не можна:

  1. закривати обпалену поверхню сухою пов’язкою;

  2. зупиняти кровотечу;

  3. припиняти термічний вплив;

  4. торкатись руками, проколювати пухирі.

78. Під час повені слід уникати:

  1. будинків, біля котрих зі сторони річки ростуть дерева;

  2. низько розташованих місць;

  3. створювання запасів продуктів харчування;

  4. приготування мішків з піском.

  1. Для зниження ризику снігових лавин необхідно:

  1. уникати ділянок зі схилами в 10 – 15º;

  2. голосно сигналізувати;

  3. уникати ділянок зі схилами в 30 – 40º;

  4. збивати лавини із засніжених схилів.

  1. При штормовому попередженні не рекомендується:

  1. переходити із легких будівель в більш масивні;

  2. гасити вогонь в печах;

  3. залишати включеним радіоприймач;

  4. закручувати газові крани.

  1. При ожеледиці з метою пом’якшення падіння необхідно:

  1. тепло вдягтися;

  2. присісти – щоб знизити висоту падіння;

  3. у момент падіння розслабити м’язи;

  4. виставляти руки.

  1. При появі кулястої блискавки необхідно:

  1. тікати;

  2. триматися біля електромережі;

  3. не робити різких рухів;

  4. терміново доторкнутись до заземлених металевих предметів.

  1. Найнебезпечнішими для сховища під час грози є дерева:

  1. дуб, тополя;

  2. ялина, сосна;

  3. береза та клен;

  4. бук, липа.

  1. За великими масштабами подій соціальні небезпеки поділяють на:

  1. сімейні;

  2. місцеві;

  3. локальні;

  4. глобальні.

  1. Куріння відноситься до наступного виду небезпек:

  1. техногенних небезпек;

  2. природних небезпек;

  3. соціальних небезпек;

  4. харчових отруєнь.

  1. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах:

  1. 200 ... 250 лк;

  2. 250 ... 290 лк;

  3. 300 ... 500 лк;

  4. 500 ... 600 лк.

  1. Найбільшу небезпеку розвитку вібраційної хвороби представляють вібрації в діапазоні частот:

  1. 0,1 – 1 Гц;

  2. 1 – 5 Гц;

  3. 5 – 10 Гц;

  4. 16 – 250 Гц.

  1. Негативний вплив лазерного випромінювання найбільш проявляється в діапазоні довжин хвиль:

  1. 0,1 – 0,3 мкм;

  2. 0,4 – 1,4 мкм;

  3. 1,5 – 2,0 мкм;

  4. 2,0 – 2,5 мкм.

  1. Ймовірність оперативного зниження ризику до припустимого рівня можна реалізувати шляхом:

  1. засобів ергономіки;

  2. математичного моделювання;

  3. удосконалення технічних систем та об’єктів;

  4. технічного моніторингу.

  1. До штучних джерел УФ-випромінювання відносяться:

  1. електрозварювання;

  2. поверхні з температурою вищою за температуру тіла;

  3. генератори низькочастотних електромагнітних хвиль;

  4. електричні джерела.

  1. Фібріляційний струм, який призводить до паралічу дихання характеризується величинами:

  1. 60 – 80 мА;

  2. 80 – 90 мА;

  3. 90 – 100 мА;

  4. 100 – 110 мА.

  1. До отруйних речовин нервово-паралітичної дії відносяться:

  1. фосген, дифосген;

  2. іприт;

  3. зарін, зоман;

  4. синильна кислота, хлорциан.

  1. До засобів біологічного ураження сільськогосподарських рослин відносяться:

  1. сап, меліоідоз;

  2. енцефаломієліт;

  3. фітофтороз, ржа;

  4. геморагична лихоманка.

  1. Правовий режим надзвичайного стану спрямований на:

  1. реалізацію конституційного права;

  2. забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій;

  3. гармонізацію суспільних відносин;

  4. розв’язання суспільних проблем.

  1. У випадку сигналу „хімічна небезпека” недоцільним є:

  1. використовувати засоби індивідуального захисту;

  2. застосовувати антидоти;

  3. виходити із зони можливого зараження в напрямку паралельному вітру;

  4. герметизувати приміщення.

  1. Радіоактивне зараження місцевості на перших етапах після аварії залежить від:

  1. геофізичних параметрів атмосфери;

  2. засобів рекультивації ґрунтів;

  3. агрокультури виробництва рослинної продукції;

  4. використання лісонасаджень.

  1. До надзвичайних ситуацій природного походження не відноситься:

  1. отруєння людей;

  2. метеорологічні небезпечні явища;

  3. пожежі в природних екосистемах;

  4. тероризм.

  1. Зсуви глибиною залягання 1м. Відносяться до:

  1. глибоких;

  2. мілких;

  3. поверхневих;

  4. дуже глибоких.

  1. Мутації грибів можуть виникати:

  1. навколишня біота;

  2. екологічні фактори;

  3. метеофактори;

  4. сейсмічні явища.

  1. Якщо вкусила змія не рекомендується:

  1. промити рану розчином марганцю;

  2. видавити отруту разом з кров’ю;

  3. накласти джгут;

  4. ввести сироватку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]