Моз України Первомайський медичний коледж Циклова методична комісія загальноосвітніх дисциплін

Методична розробка практичного заняття № 5 з теми:

Навчальний предмет:	«Біологія»
Спеціальність:	5. 12 010101 «Лікувальна справа»
	5. 12 010102 «Сестринська справа»
	5. 12 010103 «Медико-профілактична справа»
Курс:	І
Кількість годин:	2

Автор: Александрова Ю. М.,

викладач біології вищої

кваліфікаційної категорії,

«вчитель-методист»

Обговорено і затверджено

На засіданні комісії загальноосвітніх дисциплін

протокол № ____ від «___» _________2012 року

Голова ЦМК _______ __________ В. М. Прусова

М. Первомайськ практична робота № 5

ТЕМА: РОЗВ’ЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ З ГЕНЕТИКИ. ДИГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ.

І. Актуальність теми:

Дигібридне схрещування — схрещування, за якого батьківський організм відрізняється двома парами альтернативних ознак. Завдяки йому вдалося встановити, як успадкування однієї ознаки впливає на характер успадкування іншої. У своєму досліді Мендель вивчав характер успадкування забарвлення і форми насіння гороху. Вихідні батьківські особини були гомозиготними за двома парами ознак. У перший рік дослідження здійснювалось схрещування гомозиготних за двома парами ознак батьківських форм. Багаторазове повторення досліду дозволило встановити, що гібриди першого покоління були одноманітними за фенотипом. На другий рік гібриди першого покоління були висіяні. Від них шляхом самозапилення було отримано гібриди другого покоління. Чисельні повторення дослідів засвідчили що розщеплення відбувається за схемою: (3+1)² = 9 + 3 + 3 + 1:

Подібні співвідношення у розщепленні ознак дозволили Менделю сформулювати закон незалежного успадкування ознак : при схрещуванні гібридів, які відрізняються за двома парами ознак, у другому поколінні успадкування за кожною парою відбувається незалежно від інших пар ознак.

Закон незалежного успадкування ознак можна пояснити незалежним розходженням негомологічних хромосом під час мейозу. У кожної особини беруться до уваги тільки дві пари хромосом. Ознаки забарвлення і форми насінин знаходяться в негомологічних хромосомах. У гомозиготних особин утвориться тільки один тип гамет АВ і ab. Диплоїдний набір відновлюється в гібридної особини — АаВb, тобто вона є дигетерозиготною за двома неалельними генами.

ІІ. Навчальні цілі заняття:

Знати (£=ІІ):

• основні поняття генетики;

• закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх цитологічні основи;

• правила короткого запису та правила оформлення задач з генетики.

Вміти (£=ІІІ):

• визначати фенотип особини за генотипом та передбачати генотип за фенотипом;

• робити короткий запис умови задачі з генетики;

• визначати типи гамет при дигібридному схрещуванні;

• розв’язувати задачі на дигібридне схрещування;

ІІІ. Цілі розвитку майбутнього фахівця (виховні цілі):

• створити умови для формування та удосконалення комунікативних, самоосвітніх та інформаційних компетентностей студентів;

• формувати культуру розумової праці;

• створити умови для розвитку основних мислительних операцій;

• виховувати відповідальність за результати навчання.

ІV. Міждисциплінарна інтеграція знань:

Дисципліни	Знати	Вміти
Попередні	-	-
2. Наступні: медична біологія, медична генетика.	глибоко розуміти механізми успадкування ознак та їх цитологічні основи; знати види взаємодії алельних та неалельних генів, наводити приклади; характеризувати особливості дигібридного схрещування;	розв’язувати та правильно оформляти задачі на дигібридне схрещування.
3. Внутрішньо- предметна	глибоко розуміти механізми успадкування ознак та їх цитологічні основи; знати види взаємодії алельних та неалельних генів, наводити приклади; характеризувати особливості дигібридного схрещування;	розв’язувати та правильно оформляти задачі на дигібридне схрещування.