§ 3. Нагляд

Адміністративний нагляд - це спосіб забезпечення законно­сті і дисципліни в державному управлінні, який здійснюється спеціальними органами виконавчої влади щодо організаційно непідпорядкованих об’єктів.

Види адміністративного нагляду:

• державний санітарно-епідемічний нагляд;

• державний протипожежний нагляд;

• державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації;

• державний нагляд за безпекою дорожнього руху;

• державний геодезичний нагляд;

• адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць по­збавлення волі та ін.

Особливості адміністративного нагляду:

1. Відсутність організаційної підпорядкованості між суб’єктом та об’єктом нагляду.

2. Спеціалізований характер, який проявляється в нагляді за дотриманням спеціальних правил.

3. Можливість у процесі нагляду оцінювати лише законність 11п чи іншої діяльності.

4. Органи, що здійснюють адміністративний нагляд, мають змогу застосовувати заходи адміністративного примусу.

наводячи як приклад санітарно-епідемічний нагляд, зазначимо ПІКС.

Державний санітарно-епідемічний нагляд у державі здійснює Державна санітарно-епідеміологічна служба (Держсанепідемслужба), що є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства охорони здоров’я і йому підпорядковується. Держсанепідемслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своїх повноважень державний санітарноепіде мічний нагляд і контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення органами виконавчої влади та органами місцевого само­врядування, підприємствами, установами, організаціями та грома­дянами (постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004 р. № 1272 «Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу»). Як бачимо, термінологічна плутанина (нагляд, контроль), на жаль, не оминула і вказаний нор­мативно-правовий акт, де ці два явища вказані поряд із санітарноепідемічною складовою.

Прокурорський нагляд - це спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні, який здійснюється під час виконання функцій прокурора та за рахунок застосування актів реагування прокурора.

Стаття 121 Конституції України покладає на органи проку­ратури такі завдання:

1. підтримання державного обвинувачення в суді;

2. представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3. нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4. нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також застосування інших захо­дів примусового характеру, пов’язаних із обмеженням особистої свободи громадян;

5. нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службо­вими особами.

Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів по­лягають ось у чому. Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення право­порядку і має своїм завданням захист від неправомірних пося­гань:

• закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;

-гарантованих Конституцією, іншими законами України та між­народними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

• основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Якщо прокурор під час здійснення нагляду виявив порушення чинного законодавства, то він має право видання актів проку­рорського реагування. До них відносять такі.

1. Протест прокурора. Протест на акт, що суперечить законові, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про на­слідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється про­куророві.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта не­законним. Заяву до суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. І Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.

2. Припис прокурора. Письмовий припис про усунення пору­шень закону вноситься прокурором, його заступником органові чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органові чи посадовій особі, які правочинні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення за­мшу має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві.

« 3. Подання прокурора. Подання з вимогами усунення по­рушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, гро­мадську організацію або посадовій особі, які наділені повноважен­ням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгля­дові. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокуророві. Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокуророві, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

4. Постанова прокурора. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне право­порушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає роз­глядові повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встанов­лено законом (Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-ХІ1 «Про прокуратуру»).

Сьогоднішній стан державотворення та правотворення в Укра­їні свідчить про те, що прокурорський нагляд не втратив свого значення як сутгєва складова державного нагляду у сфері держав­ного управління. За рахунок використання актів прокурорського реагування існує реальна можливість поновити права, свободи та законні інтереси громадян, котрі були порушені діями (правовими актами) органів виконавчої влади.