Міністерство охорони здоров'я України

Запорізький державний медичний університет

«Рекомендовано»

на методичній нараді кафедри медицини катастроф, нейрохірургії та військової медицини

Завідувач кафедри професор _________ Перцов В. І.

«___» _____________ 2008 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Медицина надзвичайних ситуацій
Модуль №	1
Змістовний модуль№	2
Тема заняття	ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ
Курс	3
Факультет	медичний

Запоріжжя - 2008

1. Актуальність

У зонах катастроф і стихійних лих, місцях тимчасового розселення евакуйованого населення й розміщення населення може виникати несприятлива санітарно-гігієнічна й епідеміологічна обстановка, що сприяє виникненню й поширенню серед контингенту населення групових і масових інфекційних захворювань.

Під час стихійного лиха можливе порушення екологічних систем, «пробудження» природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій (холери, чуми, сибірської виразки) і їхнє поширення.

При надзвичайних ситуаціях погіршення епідеміологічної обстановки стає першочерговим значенням для населення регіону. При цих ситуаціях необхідно виконувати комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Протиепідеміологічна служба охорони здоров'я завчасно планує заходу, які є складовою частиною медичного забезпечення постраждалого населення. теми

2. Конкретні цілі:

1. Визначити санітарно-епідеміологічний стан району імовірної катастрофи за даними епідеміологічної розвідки.

2. Пояснити необхідність введення режиму обсервації та карантину в зонах НС

3. Визначити особливості етапів евакуації населення при епідемії

4. Малювати план-схему інфекційного стаціонару у вогнищі ОНІ

3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми

назви попередніх дисциплін	отримані навики
1. Біологія 2. Гігієна, ООЗ 3. Епідеміологія 4. Інфекційні хвороби	описувати способи санітарної оцінки довкілля, визначати показники інфекційного забруднення води, почви, повітря, класифікувати збудників інфекційних хвороб та ідентифікувати їх

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

термін	визначення
1.Санітарно-епідеміологічна розвідка	ретроспективний і оперативний епідеміологічний аналіз і обстеження епідемічних вогнищ
2. Карантин	комплекс організаційних, режимно-обмежувальних, ізоляційних, протиепідеміологічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження, локалізацію й ліквідацію вогнищ інфекційних захворювань
3. Обсервація	комплекс режимно-обмежувальних заходів з посиленням медичного й ветеринарного спостереження й проведенням протиепідемічних, лікувально-профілактичних і ветеринарно-санітарних заходів спрямований на попередження поширення інфекційних захворювань
4. Епідемія	масове, прогресуюче в часі й просторі в межах певного регіону поширення інфекційної хвороби людей, що значно перевищує звичайноіснуючій на даній території рівень захворюваності.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Фактори, що впливають на її формування.

2. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Організація санітарно-гігієнічних заходів.

3. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Протиепідемічні заходи.

4. Група епідеміологічної розвідки. Склад та завдання.

5. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Критерії оцінки.

6. Карантин. Визначення. Зміст заходів.

7. Обсервація. Визначення. Зміст заходів..

8. Надзвичайна протиепідемічна комісія, склад та основні завдання.

9. Інфекційний стаціонар в осередку особливо небезпечних інфекцій. Організація роботи

10. Інфекційний стаціонар в осередку особливо небезпечних інфекцій Функціональні підрозділи.