
Основні розділи плану медичного забезпечення
Розділ 1. Коротка характеристика сил і засобів системи охорони здоров'я (об'єкт, адміністративна територія).
Розділ 2. Прогноз медико-санітарної обстановки на території забезпечення при виникненні НС.
Розділ 3. Заходу щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС:
3.1 Організація медичної розвідки.
3.2 Організація лікувально-евакуаційних заходів.
3.3 Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.
3.4 Організація матеріально-технічного забезпечення.
Розділ 4. Організація керування, зв'язки й оповіщення при НС.
Організація медичного постачання формувань і установ ДСМК
Медичне постачання – комплекс заходів, які виконуються медичною службою, спрямованих на своєчасне, оперативне, постійне, повне забезпечення медичним майном лікувально-профілактичних установ, формувань служб екстреної медичної допомоги й населення при ліквідації наслідків НС.
Медичне майно – спеціальні матеріальні засоби, призначені для надання допомоги й лікування уражених, поранених і хворих, а також для проведення профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.
До медичного майна ставляться:
лікарські засоби, кров і її препарати, перев'язні матеріали, медичні інструменти, апарати, аптечне, зуболікарське й зуботехнічне майно, предмети догляду за хворими, дезінфекційні апаратури й техніка, деззасоби, лабораторні предмети й приналежності, книги й бланки медичного обліку й звітності деякі інші предмети, усього до 30 видів медичного майна.
Санітарно-господарське майно — це господарські й лікарняні меблі, спеціальний одяг і взуття, постільна й натільна білизна, виробниче й кухонне встаткування й предмети, столовий і інший посуд і ін.
Непорушних запасах санітарно-господарське майно зберігається в кількості 25% від необхідного, інше приписують до установ і формувань служби екстреної медичної допомоги.
Спеціальне майно – це майно вузькопрофільне, цільового призначення.
До нього ставляться: засобу індивідуального захисту, медичне (АИ-2, ИПП-8, ИПП- 10, ППМ), прилади клінічної й бакрозвідки, дозиметричні апаратури, засоби зв'язку, електроосвітлювальні установки, устаткування для транспортних засобів і ін.
Джерела постачання:
Лікувально-профілактичні установи, що мають завдання на перепрофілізацію ліжкової мережі для масового прийому ураженого населення при надзвичайних ситуаціях.
Станції (інститути) швидкої медичної допомоги, станції переливання крові, санітарно-протиепідемічні установи й ін.), що мають завдання, зобов'язані створювати незнижуваний запас медичного майна в приймалень, лікувально-діагностичних і інших функціональних відділень, мати можливість оснащення створених на їхній базі медичних формувань (медичних загонів підвищеної готовності, спеціалізованих бригад медичної допомоги постійної готовності й ін.).
Початкове забезпечення необхідним майном здійснюється відповідно до норм і табелям оснащення. Видача майна здійснюється в комплектах (укладаннях) або попредметно. Медичне майно повинне бути: комплектним, портативним, міцним, стійким, герметичним.
Збереження майна організується з обліком можливого швидкого одержання й доведення його до робочого стану в строки готовності установ і формувань до роботи.
Матеріали для самоконтролю:
Загальні принципи планування медико-санітарного забезпечення населення при НС
План роботи територіальних центрів екстреної медичної допомоги
Організація медичного забезпечення формувань ДСМК
Література
Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця і В.О. Волошина – Київ: Медекол, 1999- 203 с..
Медичні сили і заклади Державної служби медицини катастроф. Методичні рекомендації /Під ред. В.О. Волошина – Київ, 1998 – 39с.
Планування медичного забезпечення населення адміністративної території при надзвичайних ситуаціях. Методичні рекомендації /Під ред. В.О. Волошина – Київ, 2000 – 102 с.
Основи медицини катастроф/ під редакцією Бондаренко Н.І., Ковалева Е.З. – Донецьк: “Касіопея”, 1998, - 366 с.
Міжнародне гуманітарне право / Під ред. Базова В.П. – К., “Варта” – 2000 – 176 с.
Медичне постачання формувань і закладів Державної служби медицини катастроф України. Методичні рекомендації/ Під ред. Картиша А.П. – К.: 1999, - 158 с.