18.Безпека праці при ремонті механізмів.

Ремонт обладнання повинен проводитись лише після відключення автомата чи рубильника цього обладнання від електричної мережі, скидання тиску, зупинки частин, що рухаються, і вжиття заходів щодо запобігання випадковому приведенню їх у рух під дією сили тяжіння чи інших факторів. На пусковому пристрої обов'язково вивішується плакат: "Не вмикати, працюють люди". Зняти цей плакат має право особа, яка його встановила або безпосередній керівник ремонтних робіт.

19.Безпека праці при запуску механізмів в роботу.

Запуск механізмів в роботу проводиться після уважного їх огляду, перевірки надійного кріплення огороджень та захисних щитів, переконання у відсутності людей в небезпечній зоні а подачі звукового сигналу.

20.Засоби індивідуального захисту працюючих і правила користування ними. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов’язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих температурних умовах, залежно від умов праці і прийнятої технології виробництва, повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту, а також миючими та знешкоджуючими засобами.

Під час виконання роботи працівники зобов’язані користуватись виданими їм спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

ЗІЗ поділяються на групи захисту: шкіри і тіла, органів зору, дихання, слуху.

Для захисту шкіри і тіла застосовуються спецодяг, спецвзуття і рукавиці.

Для захисту органів зору застосовуються захисні окуляри, маски, щитки.

Для захисту органів дихання застосовуються респіратори, протигази, кисневі апарати.

Для захисту органів слуху застосовуються зовнішні і внутрішні антифони.

21.Системи безпеки, якими повинні бути оснащені бурові установки. Бурові установки повинні відповідати вимогам технічної документації заводів-виготовлювачів та бути оснащені наступними системами безпеки:

1. обмежувачем висоти підйому талевого блоку;

2. блокуючими пристроями включення бурової лебідки при знятих задніх щитах огородження;

3. автозатягувачем квадрату в шурф;

4. блокуючим пристроєм з відключення ротора при піднятих клинах ПКР;

5. запобіжними пристроями на випадок перевищення тиску в маніфольдній лінії, трубопроводах перекачування розчину та хімічних реагентів, пневмосистеми.

Пересувна люлька верхового робітника повинна бути оснащена системами безпеки та блокування згідно з технічною документацією заводу-виробника.

22.Вимоги безпеки при експлуатації двигунів внутрішнього згоряння на буровій.

Двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ) повинні надійно кріпитися до рами (основи), обладнуються вихлопними трубами та іскрогасниками з водяним зрошенням.

Вихлопні гази ДВЗ повинні виводитися на віддаль 15м від гирла свердловини і 5 м від стіни машинного блоку (при вертикальному прокладанні вихлопної труби - 1,5м вище даху машинного блоку).

Вихлопні труби та інші зовнішні поверхні, які нагріваються в місцях, доступних для персоналу, (в т.ч. вихлопні труби) повинні покриватися теплоізоляційним матеріалом з метою недопущення опіків.

Паливна ємність розміщується не ближче 40м від бурової, а паливо провід обладнується запірним вентилем встановленим на відстані 5м від стіни машинного блоку.

Освітлення робочих місць машинного блоку – 75 лк.

Частини ДВЗ та механізмів, які приводяться від них в рух, що рухаються і обертаються, повинні огороджуватись.

Пробки паливного насоса повинні шплінтуватися.

Для захисту органів слуху моторист повинен працювати в антифонах (при рівні шуму, що перевищує 80 Дб).

Перед запуском дизеля необхідно переконатися в його справності перевірити:

• наявність води в системі охолодження;

• повній заправці маслом;

• наявність палива в ємностях і його поступлення до дизеля;

• відсутність дефектів і неполадок візуальним оглядом;

• відсутність людей в небезпечній зоні.

При роботі ДВЗ моторист повинен:

• забезпечувати необхідний режим роботи двигунів залежно від умов буріння та пори року;

• слідкувати за системами охолодження, змащення, подавання палива та газорозподілення ;

• слідкувати за показами КВП;

• слідкувати за справністю системи запуску й електрообладнання двигуна;

• слідкувати за справністю системи пневмокерування.