- •Тема 9. Технологічна політика міжнародних корпорацій
- •1. Міжнародні науково-технічні відносини
- •2.Сутність і види технологічної політики
- •3. Структура передачі технологій
- •4.Стратегія науково-технічного співробітництва
- •5. Організація міжнародних нддкр
- •5. Національні виробничі відносини як фактор управління міжнародними нддкр
- •6. Патентно-правові системи та джерела патентного права
- •Тема 10. Міжнародний фінансовий менеджмент. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі
- •2. Внутрішня фінансова структура тнк
- •3. Деякі проблеми фінансів тнк
- •4. Роль основних видів ризику в міжнародному фінансовому менеджменті
- •5. Фінансування зовнішньої торгівлі
- •6. Прямі іноземні інвестиції
- •7. Світовий ринок портфельних інвестицій
- •8. Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •Тема 11. Етика та соціальна відповідальність у міжнародному менеджменті
- •2. Класифікація корпоративних культур
- •3. Управління людськими ресурсами
- •4. Роль етики в міжнародному бізнесі
- •5. Розвиток культури суспільства
- •6. Етика бізнесу: питання теорії і практики, світові тенденції та особливості розвитку в країнах з перехідною економікою
- •Тема 12. Перспективи міжнародного менеджменту
- •2. Організація управління змінами
- •3. Особливості культури тнк
- •4. Мікро та макро- перебудова тнк
- •1. Виконувати зобов'язання перед клієнтами
- •Приділяти належну увагу збереженню довкілля та безпеці життєдіяльності
- •3. Підтримувати справедливе та чесне ведення справ
- •4. Поважати особистість, індивідуальні здібності та максимізувати її потенціал
- •5. Ставити за мету зростання прибутку та виправдовувати сподівання акціонерів
- •7. Уважно розпоряджатися інформацією та керувати активами
- •8. Сприяти вдосконаленню суспільства через організацію культурних і громадських заходів
- •9. Поважати культуру країн та дотримуватись законів і міжнародних правил ведення бізнесу
- •10. Чітко розрізняти бізнес і приватні справи
- •11. Обов'язки керівників і менеджерів
Тема 12. Перспективи міжнародного менеджменту
Минуле і теперішнє - наші засоби;
лише майбутнє — наша мета
(Блез Паскаль).
1.Моделі перебудови міжнародних корпорацій.
2.Організація управління змінами.
3.Особливості культури ТНК.
4.Мікро- та макроперебудова ТНК.
1. Моделі перебудови міжнародних корпорацій
Якщо причина перебудови полягає в зовнішніх сферах діяльності підприємства, то зміни можуть стосуватись характеру та рівня ділової активності, організаційно-правової форми, структури власності та джерел фінансування, міжнародних операцій, політики злиття й придбання інших фірм, типу й ступеня диверсифікації, ринкової та збутової політики і т. ін. Суперечності в технологічній галузі викликають до життя програми оновлення обладнання, впровадження нових технологічних процесів, у тому числі у сфері управління (оргтехніка, комунікації і т. ін.). Розбіжності в адміністративні сфері призводять до змін методів управління, організаційних принципів, мотивів та інших елементів культури фірми.
Залежно від того, що поставлено в центр перебудови, виділяють такі типи:
- переорієнтація;
- реструктуризація;
- реінжиніринг;
- регенерація.
Так, якщо в результаті перебудови радикально змінюється структура фірми, то говорять про реструктуризацію, при радикальній зміні пріоритетів - про переорієнтацію, зміни, пов'язані не стільки із зовнішніми виявленнями, скільки із внутрішньою трансформацією, відносяться до реінжинірингу.
Стилі перебудови різняться, в основному, за типом зусиль, необхідних для її здійснення. Реструктуризація потребує переважно формалізованих дій і майже не пов'язана з мотивацією персоналу. Навпаки, переорієнтація є слабо формалізованим процесом, що потребує, сильної мотивації. Найскладнішим процесом є регенерація, що супроводжується найзначнішим обсягом робіт як у сфері формалізованих дій, так і за мотивацією персоналу. Реінжиніринг характеризується за обома критеріями як проміжний процес.
У загальному вигляді ставлення до перебудови може бути сформульовано з погляду конкурентної боротьби. Якщо в процесі перебудови ігноруються цінності споживачів, то вона може бути охарактеризована як надлишкова, а у разі значних вкладень для досягнення кращих показників, ніж у конкурентів, - небезпечною, так як даремно виснажує фірмові ресурси. Якщо мета перебудови - забезпечення цінностей покупців, то отримання незначних переваг дає підставу вважати перебудову додатковою, але не першорядним заходом, так як потенційний покупець залишається у сфері впливу конкурентів, у разі ж створення серйозних переваг будуть досягнуті цілі підприємства і таку перебудову можна назвати вирішальною.
Успіх перебудови супроводжує низка передумов, серед яких окремлюються:
розуміння й прийняття необхідних змін;
потреба підвищення гнучкості організаційних структур;
спроможність змінювати культуру.
Отже, в процесі певної перебудови ТНК можна назвати такі етапи:
1. Формування бажаного іміджу фірми. Цей етап проходить у межах розробки стратегії фірми, її цілей та засобів К досягнення, особлива увага приділяється орієнтації на споживачів. В результаті визначаються основні напрями перебудови, тобто ті процеси, які є життєво важливими для бізнесу.
На другому етапі створюється задум моделі реального бізнесу фірми. В цій моделі описуються та документуються основні операції компанії, оцінюється їх ефективність, запроваджується система процесів, з допомогою яких компанія досягає своїх цілей.
На третьому етапі всесторонньо розробляється модель нового бізнесу, а також здійснюється перепроектування наївного бізнесу.
На четвертому етапі відбувається практичне застосування моделі нового бізнесу, а також здійснюється перехід від старих процесів до нових, таким чином щоб виконавці не відчули дисгармонії ділового середовища та не потрапили в сфєсовий стан.