магистры АНФ, 5 курс,

Тема 3. Метод і прийоми на заняттях з практики мови

3.1. Практичні заняття з фонетики

3.2. Практичні заняття з усного мовлення (з основним спрямуванням на засвоєння лексичного матеріалу)

3.3. Практичні заняття з граматики

Розглянемо тепер побудову кожного методичного варіанту практичних занять окремо, а саме - занять з розвитку вимови, з практичної граматики, навчання лексиці

3.1. Практичні заняття з фонетики

На практичних заняттях з фонетики основними засобами навчання є, по-перше, аудіо- і відеозаписи, комп‘ютерні навчальні програми з фонетики або її елементів, фрагменти теленовин чи телепрограм тощо з еталонами вимови у виконанні носіїв даної іноземної мови, а по-друге, зразки вимови і в цілому всього мовлення викладача. Додатковими засобами є спеціальні посібники, наприклад, розробки для вступного фонетичного курсу, тексти для опрацювання фонетичних явищ, вправи на транскрипцію, на імітацію і тренування вимови звуків у словах, словосполученнях і реченнях, скоромовки, римівки, невеликі вірші, пісні, скетчі і т.п.

Основними методами роботи викладача на занятті з фонетики є демонстрація зразків вимови, пояснення артикуляції, корекція вимови студентів і організація інтенсивного тренування вимови студентів, а основними методами роботи студентів є імітація, самокорекція і тренування у вимові звуків, звукосполучень, слів, речень і текстів. Особливої уваги заслуговує спеціально добраний матеріал для запам‘ятовування певних фонетичних явищ (скоромовки, прислів‘я, приказки, вірші, сценки і т.п.)

Типова структура заняття з фонетики:

1. Фонетична зарядка

2. Демонстрація і пояснення нових, повторюваних та запланованих до опрацювання нових для студентів фонетичних явищ

3. Інтенсивні вправи на імітацію, тренування, використання і контроль фонетичних явищ, які треба опрацювати.

4. Подача і пояснення домашнього завдання.

Примітка: У багатьох випадках буває важливо, щоб у студентів дома були копії аудіоматеріалів, які використовуються в аудиторії, щоб студенти могли дома доопрацьовувати і надійно затреновувати певні звуки іноземної мови, особливо ті, котрі їм не дуже добре вдаються.

Ефективні прийоми роботи на заняттях з фонетики:

Серед безлічі можливих прийомів ефективної роботи на заняттях з фонетики або на фонетичних фрагментах занять можуть бути рекомендовані для використання зокрема такі:

1. Робота з чотириелементною фонетичною вправою, записаною на плівку або на диск: 1) студенти слухають слово або речення у виконанні диктора (еталонний стимул); 2) у паузі студенти промовляють це слово чи речення (пробна реакція); 3) знову звучить те ж саме слово чи речення у виконанні диктора (контрольний стимул); 4) студенти знову промовляють це слово чи речення (повторна реакція).

2. Студенти отримують роздатковий матеріал – аркуш паперу зі списком слів, що містять певне фонетичне явище і доповнені ілюстраціями, що пов‘язані зі значеннями цих слів. Після озвучування цих слів і опрацювання їх вимови студенти перевертають аркуш і мають перед собою вже лише ілюстрації. Тепер треба усно відновити всі слова по пам‘яті, не забуваючи про правильність вимови. Після відновлення слів можна провести гру-змагання, фіксуючи за секундною стрілкою, хто швидше назве всі слова, не зробивши жодної фонетичної помилки.

3. Викладач складає (або бере готовий) невеликий жартівливий діалог (з часом складання таких фонетичних діалогів можна доручати самим студентам). Наприклад:

За столом

- Добрий день! Тут місце вільне?

- Добрий день! Прошу, сідайте.

- Дякую. Моє прізвище Майер.

- Я теж Майер. Ви Дітер Майер?

- Ні, Герберт Майер.

- Ви працюєте?

- Ні, я вчусь. Я студент, а Ви? Чим Ви займаєтесь?

- Я працюю.

- Де?

- У поліції.

- У поліції??? Вибачте, мені терміново треба йти!

- (навздогін) Почекайте, куди Ви? У мене сьогодні вихідний!

Діалог „репетирують”, а потім інсценують. Пізніше може бути передбачено складання таких діалогів вже з можливістю лексичного варіювання.

4. Викладач готує студентам „прикол”, а саме: після опрацювання досить значної кількості слів, серед яких і числівники, викладач запрошує студентів за їх бажанням спробувати вимовити за 10 сек щонайбільше вивчених слів. Студенти один за одним виконують ретельно і напружено ці проби, а потім викладач доручає комусь із них зафіксувати час і подати йому самому стартовий сигнал для такої проби. Після сигналу він у шаленому темпі вимовляє відповідною іноземною мовою: один, два, три, чотири, п‘ять і т.д. і „перемагає” під веселий сміх студентів.

Фонетичні вправи, їх зміст, призначення і види. Створення комплексів фонетичних вправ у конкретних умовах викладання

При навчанні на немовних факультетах фонетику вивчають переважно імітативним шляхом, у мовних отримують також теоретичні дані з фонетики відповідної мови (звуковий склад мови, будову і функціонування органів артикуляції та ін.). Артикуляцію звуків у мовних ВНЗ пояснюють набагато детальніше, звукову систему аналізують теж повніше, домагаються якомога більшого наближення вимови до стандартної вимови носіїв даної іноземної мови.

Фази опанування новим фонетичним явищем такі: демонстрація звуку, його ідентифікація у порівнянні зі звуками рідної мови, пояснення його артикуляції, усвідомлення артикуляції, пробне промовляння (ознайомлювальні, постановні фонетичні вправи), тренувальні вправи (імітативні, корективні, диференціюючі фонетичні вправи), контрольні і повторювальні фонетичні вправи. У мовних ВНЗ використовують також письмові вправи, переважно на транскрипцію або на запис буквами слів чи текстів, поданих у фонетичній транскрипції. Комплекси різних видів фонетичних вправ в умовах немовного ВНЗ значно простіші і не розраховані на багато часу.

Контроль фонетичних знань, умінь і навичок у немовних ВНЗ епізодичний і суттєво на підсумкову оцінку з мови впливати не має.