Глава 187

Тут описується царство Семенат (Самнат, сучасний Сомнат-Паттан)

Семенат велике царство на заході. Живуть тут ідоло­поклонники, у них свій цар і своя мова, данини вони нікому не платять. Розбійників тут немає; займаються тут, як належить чесним людям, торгівлею та ремеслами. Торгівля тут велика; багато купців з різних країн з усі­лякими товарами приходить, продають їх у цьому царстві, а тутешні відвозять. Скажу вам, люди місцеві — завзяті язичники.

...Розповіли ми лише про ті області й міста Великої Індії, що вздовж морського берега, а про ті, що всередині країни, ми не казали, довго було б їх описувати...

1. Сундара Панді (?—1293) — індо-мусульманський давер (правитель) одного із західноіндостанських царств.

2. Брахман — тут жрець індуїзму — про­відної традиційної релігії середньовічної Індії.

3. Саджіо — венеціанська традиційна міра ваги, приблизно дорівнює 1/4 унції (7 г).

4. Срібна марка — традиційна середньовічна середньоверхньогерманська грошова оди­ниця, поширена в середні віки по всій Європі. Дорівнювала 1/2 фунта (приблиз­но 200 г срібла).

5. Гуї — парії, недоторкані, найнижча каста в системі традиційного варново-кастового суспільства середньовічної Індії.

6. Бокоран — тонка вовняна тканина.

⁷ Святий Фома — один з дванадцяти апос­толів, який після смерті й воскресіння Ісуса Христа вирушив, за священними пе­реказами, до Індії, де місцевий цар Гондофер шукав талановитого архітектора для спорудження свого парадного палацу. Але подавши цареві креслення казково краси­вого палацу, святий Фома не став його будувати, а зайнявся проповідуванням се­ред будівельників «слова Христового», за що Гондофер посадив апостола за грати. Після звільнення святий Фома продовжу­вав займатися християнським місіонер­ством в Індії, за що був урешті-решт убитий індуїстським жерцем, після чого гробниця святого Фоми, як місце похо­вання чергового християнського мучени­ка віри, відразу перетворилася на місце паломництва всіх індійських християн.

8. Анаїран (араб, хаварі) — апостол.

9. Лар (Ларан) — область поблизу Гуджара-ту, центром якої вважалося місто Чаул (в Афанасія Нікітіна — Чівіль, Чювіль).

10. Солі — можливо, мова йде про південноіндостанську область Чола (Соладесам), центром якої вважалося місто Канчі (Кондживерам).

11. Йога — одна з релігійно-містичних течій класичного індуїзму.

12. Можливо, йдеться про джайнів — побор­ників джайнізму — своєрідного аскетич­но-містичного віровчення, творцем якого індійська традиція вважає царевича Вард-хаману Махавіру (VI—V ст. до н. е.).

13. Бразильське дерево —точна ідентифікація утруднена; індиго — фарбник, який отри­мували з листя індигоноски — тропічного чагарника родини бобових.

14. Турбіт — тропічна рослина родини берез­кових, коріння якої широко використову-. валося у традиційній індійській медицині.

15. Бокара — див. бокора

16. Сандал — тут коштовна шовкова тканина.

17. Тамаринд — тропічне дерево родини бо­бових, плоди якого традиційна східна ме­дицина широко використовувала як про­носне. Назва пішла від прізвиська, що дали цьому дереву мусульманські купці — тамр-хінді (індійські фініки).

18. Бокаран — див. бокоран; банбасив — ба­вовник або бавовняна тканина.