2 Ліценціат — особа з університетською освітою, що отримала ліцензію, тобто право викладати після екзаменаційних випробувань.

3 Прісціан — автор посібника з латинської граматики у 18 книгах, яку він викладав у Константинополі близько 500 р.

собором і ними не можна користуватись у Парижі доти, доки вони звільняться від усіх підозр у помилкових положеннях.

Крім того, нехай магістри і школярі, що вивчають теологію, док­ладають зусиль для занять на їхньому факультеті. І нехай вони не пнуться показувати себе філософами, але намагаються осягнути Бо­га. Ми велимо також, щоб вони не вживали вульгарного наріччя..., але дискутували в школах з питань, які містяться в теологічних пра­цях і трактатах Святих Отців...

Документы по истории университетов Европы XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Липатниковой. Воронеж, 1973. С. 49—51.

Привілей папи олександра IV університету в саламанці

(1255 р.)

Олександр, єпископ, раб рабів Божих, своїм улюбленим синам університету магістрів і школярів у Саламанці, привіт і апостольсь­ке благословіння.

Ми вважаємо цілком правильним і гідним, щоб ті, хто обробляє щоденними заняттями поле пізнання в пошуках перлини науки, от­римали радість, знаходячи в нас прихильність і милостиву увагу до їхніх прохань. І поскільки вони будуть відчувати підтримку апос­тольської прихильності, їхня діяльність буде вільніше проходити наміченим шляхом.

Як ми зрозуміли з вашого послання, часто трапляється, що осо­бам, які пройшли випробування й отримали схвалення в університеті Саламанки, попри те що вони підготовлені навчати на будь-якому факультеті, без достатніх підстав не дозволяється вчити де-небудь в іншому місці, якщо тільки вони не складають новий іспит.

Для того щоб вони не екзаменувалися так часто, тільки-но їм трапляється вчити де-небудь в іншому місці, ви благаєте до апос­тольської доброти і прохаєте потурбуватися про ваш спокій у цьому.

¹ Олександр IV — Римський Папа (1254—1261 рр.). Саламанський університет було засновано у 1215 р. Вчені Саламанки переклали з арабської мови праці Ібн Сіни та Ібн Рошда. Нинішня грамота санкціонує право "викладати всюди", яке надавалося папами та імператорами. Це один із найважливіших привілеїв, який відрізняв вищу школу від нижчої.

Тому ми, схиливши слух до благань нашого найдорожчого сина у Христі, прославленого короля Кастилії і Леону, а також і до ваших прохань, дозволяємо нинішньою грамотою вам і вашим наступникам: після того як магістри і школярі на будь-якому факультеті в Сала-манці отримають дозвіл навчати на підставі попереднього екзамену, який має законну силу, вони здобувають право навчати в будь-якому університеті, за винятком Парижа і Болоньї, без яких-небудь подаль­ших екзаменів і протидії будь-кого на тому факультеті, де вони вже екзаменувались у Саламанці.

Дано в Ананьї, 22 вересня у перший рік нашого понтифікату.

Документы по истории университетов Европы XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Дипатниковой. Воронеж, 1973. С. 52—53.

Привілей папи миколи IV стулентам паризького університету1 (1292 р.)

Микола, епископ, раб рабів Божих, улюбленим синам, універ­ситету магістрів і школярів Парижа привіт і апостольське благос-ловіння...

Нехай кожен, хто навчається у вашому університеті й у цьому місті, випробовується в тих, через кого рішенням апостоличного престолу є влада давати право навчати... і отримує схвалення і пра­во навчати на факультетах теології, канонічного права, медицини і вільних мистецтв. І внаслідок цього без якого-небудь нового екзаме­ну або публічного і приватного схвалення чи якого-небудь нового положення він здобуває право діяти і навчати в будь-якому іншому місці за межами цього міста і факультету. І в цьому для нього не можуть бути перешкодою які-небудь звичаї чи статути, що супере­чать цьому...

Документы по истории университетов Европы XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Дипатниковой. Воронеж, 1973. С. 53.

¹ Микола IV — Римський Папа (1288—1292 рр.). Цей привілей дає паризьким магіс­трам право "викладати всюди" більш як через 100 років після виникнення Паризь­кого університету.

СТАТУТИ УНІВЕРСИТЕТУ ЮРИСТІВ У БОЛОНЬЇ ПРО ОБОВ’ЯЗКИ РЕКТОРА (1317—1347 рр.)

... Нехай за звичаєм ректор одного з університетів супроводжує з сурмачами по місту новообраного ректора іншого університету до його будинку через весь університет¹.

І нехай протягом місяця з моменту свого обрання кожний рек­тор познайомиться з усіма статутами. В перші десять днів після обрання подести і капітана комуни Болоньї і той, і інший ректор зобов'язані їх відвідати, щоб рекомендувати і представити їм універ­ситет. Нехай усі переписувачі, ілюмінатори, коректори, охоронці фарб, виправники книг, палітурники, торгівці папером, студенти і всі ті, для кого служба в університеті є джерелом існування, скла­дуть клятву, що будуть у всьому підкорятися ректорам і університе­ту і вічно служити їм... Новообрані ректори повинні остерігатися заносити до списків університету тих осіб, які не вивчають право і не склали присяги, якщо тільки ці особи не утрималися від прися­ги з відома ректора із законної причини. Також слід за вимогою студентів зачитувати в класах статути відповідного змісту. І вони не повинні читатися ніким, окрім нотаріуса університету, або, коли він не може, то педеля². Педель зачитує статути за наказом одного з ректорів, навіть якщо інший заперечує. Ректорам належить всіма засобами, які здадуться їм необхідними, перейматися тим, аби дзвінки, що існують для зручності студентів, давалися правильно і своєчасно, через відповідні проміжки часу. Нехай ректори особли­во стежать за дзвінками на репетиції³. Також їм ставиться в обов'язок протягом квітня через університетського нотаріуса роби­ти оголошення: якщо знайдеться хтось, хто побажає що-небудь заявити або засудити вчинки Тому ми, схиливши слух до благань нашого найдорожчого сина у Христі, прославленого короля Кастилії і Леону, а також і до ваших прохань, дозволяємо нинішньою грамотою вам і вашим наступникам: після того як магістри і школярі на будь-якому факультеті в Сала-манці отримають дозвіл навчати на підставі попереднього екзамену, який має законну силу, вони здобувають право навчати в будь-якому університеті, за винятком Парижа і Болоньї, без яких-небудь подаль­ших екзаменів і протидії будь-кого на тому факультеті, де вони вже екзаменувались у Саламанці.

Дано в Ананьї, 22 вересня у перший рік нашого понтифікату.

Документы по истории университетов Европы XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Дипатниковой. Воронеж, 1973. С. 52—53.