2 Тут ідеться про репресалії — колективну відповідальність за злочини осіб, що по­ходять з однієї країни, звідки випливав звичай заарештовувати студентів за борги і провини їхніх земляків.

' Право обирати суддю серед власних учителів або судитись у єпископа діоцезу походить із ломбардської практики, де в умовах дії різних правових норм жителі мог­ли обирати, за яким правом вони хочуть жити.

Привілей короля франції філіппа II августа паризьким школярам (1200 р.)

...На майбутнє ми за порадою наших людей заради безпеки шко­лярів ухвалили таке рішення: всі громадяни Парижа повинні склас­ти присягу, що даватимуть показання свідків з метою встановлення істини, коли вони побачать, що якому-небудь школяру завдано збитків світською особою. І ніхто не повинен ухилятися від цього. Коли якого-небудь школяра скалічать, тяжко поранять зброєю, уда­ром кулака або каменем, і коли буде ясно, що це зроблено не зара­ди самозахисту, то всі світські особи, котрі стануть свідками цього злочину, повинні схопити злочинця чи злочинців і передати їх на­шому судді... Незалежно від того, чи буде злочинець ув'язнений за цей злочин, чи ні, ми за всіма правилами повинні провести роз­слідування за посередництвом духовних чи світських осіб або через інших правомочних осіб. Якщо в результаті розслідування ми або наші судді дійдемо висновку, що затриманий справді вчинив цей злочин, ми або наш суддя повинні негайно здійснити правосудця, попри те що злочинець заперечуватиме свою провину або заявить, що готовий захищати себе за допомогою поєдинку або захоче очис­титися за допомогою випробування водою².

Крім того, наш препозит³ або суддя не повинні у разі яких-небудь порушень з боку школярів піднімати на них руку або ув'язнювати в на­шу тюрму, якщо тільки злочин школяра не має такого характеру, що він повинен негайно бути заарештований. В останньому випадку наш суддя зобов'язаний заарештувати його на місці злочину, не завдаючи

Приводом до видання грамоти послужили заворушення у м. Парижі, що призвели до загибелі кількох школярів. Про організацію Паризького університету цього часу достовірних даних немає. Відомо, що тоді школярі та їхні вчителі вели боротьбу про­ти канцлера кафедрального собору, який давав дозвіл навчати, володів юрисдикцією, правом відлучення тощо. У процесі цієї боротьби йшло конституювання університе­ту. В 1208—1209 рр. учителі Парижа обрали вісім чоловік для укладення статутів. До 1215 р. належить згадка про загальну власність, до 1222 р. — свідчення про земляцт­ва, у 1249 р. був уперше обраний ректор — глава університету.

2 Тут ідеться про стародавній спосіб установлення істини шляхом випробування об­винуваченого киплячою водою або розжареним залізом.

3 Препозит (від лат. Ргаерозіїия — начальник, наглядач), по-іншому прево — у Франції призначений королем чиновник, що здійснює адміністративно-судову владу в окрузі.

йому побоїв, якщо його не спонукає до цього необхідність самоза­хисту. Після цього наш суддя повинен передати школяра церковно­му судді, котрий і тримає його під вартою...

Документы по истории университетов Европы XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Диштниковой. Воронеж, 1973. С. 47—48.