Егідій Римський про правління государів (бл. 1285 р.)

Хоча всім людям належить знати науки, щоб, завдяки їм, став­ши розсудливішими, краще запобігати недозволеному, проте деякі, очевидно, мають законне пробачення, якщо не проливають піт у за­няттях наукою. Такими є бідняки, що не мають необхідних засобів до життя. їм простимо, якщо вони віддаляються від вільних наук, щоб знайти собі необхідне для життя. Благородні ж, і особливо го­сударі та правителі, що мають удосталь багатства й володіння, з усіх поглядів гідні осуду, коли не переймаються, як керувати синами, щоб ті вже від самого дитинства навчалися вільним наукам... Якщо хтось за допомогою знання наук стає проникливішим і сильнішим розважливістю та інтелектом, то дітям государів і правителів від са­мого дитинства настільки більше належить докласти праці до наук, наскільки належить їм бути проникливішими і розважливіши­ми, щоб могли володарювати за природою. Але до цього можна бу­ло би додати й інше міркування. Адже якщо правитель не славний розважливістю та інтелектом, він легко перетворюється на тирана,

1 Парафія або єпархія, що дає пастиреві регулярний прибуток.

бо не турбуватиметься про доброчесні діяння, а гроші й зовнішні блага оцінюватиме вище, ніж належить. Він, отож, буде тираном і здирником народу.

Таким чином, аби діти государів і правителів, коли вони стають володарями, не правили як тирани, їх потрібно з дитинства навчи ти старанно працювати в науках, щоб вони могли стати сильними розважливістю та інтелектом...

... Стародавнім було відомо сім наук. Це — граматика, діалекти­ка, риторика, музика, арифметика, геометрія й астрономія. їх же всі називають вільними, і тому на них наставлялися діти вільних шляхет­них людей... Однак існує багато інших більш благородних наук. Справді, природнича філософія, котра вчить пізнавати природу ре­чей, значно краща, ніж деякі зі згаданих вище наук... З іншого боку, і метафізика, яка людським способом і за допомогою доказів, знай­дених згідно з людською природою, трактує про Бога і про окремі субстанції значно благородніше, ніж природнича філософія... Далі теологія, котра, [міркуючи] про Бога й ангелів не тільки людським, але й Божественним способом, тобто не за допомогою людських відкриттів, а більш за Божественним напученням, набагато і незрівнянно благородніша й гідніша інших.

Ще вельми корисні й необхідні дітям вільних і шляхетних деякі моральні науки, наприклад етика — наука про управління собою, економіка — наука про управління сім'єю і політика — наука про управління суспільством і державою.... Діти шляхетних та особливо діти государів і правителів, якщо вони хочуть жити життям політиків, управляти і керувати іншими, повинні цими науками займатися дуже старанно...

Школа и педагогическая мысль Средних веков, Возрождения и начала Нового времени: исследования и материалы. М., 1991. С. 117—122.

Договори 3 учителями (XIII—XIV ст.)

1266 р. Я, Беатріче, обіцяю тобі, магістру Оберто де Лаванья, за уго­дою, укладеною між нами, що я потурбуюсь і влаштую так: син мій Антоніо буде ходити до твоєї школи постійно пои них три роки для навчання граматики і протягом зазначеною

строку він не піде для навчання в інші школи без твого доз­волу; і я обіцяю тобі заплатити як винагороду за твою пра­цю 40 генуезьких солідів за весь строк..., з іншого боку, я, названий магістр Оберто, обіцяю... сумлінно і без обману вчити граматики Антоніо весь зазначений строк, щоб він здобув достатні знання, в цілому згідно з [потребами] купців Генуї..., і якщо до встановленого строку Антоніо не буде [навчений], обіцяю тобі вчити [його] граматики понад уста­новлений строк за названу винагороду до того часу, поки він матиме достатні знання...

1317р. Магістр Сальво де Понтремуло, доктор граматики, й Ан­тоніо де Трібонія... домовилися про нижченаведене, а саме: вищеназваний магістр Сальво... обіцяв навчати сина Ан­тоніо — Ніколіно чотири повних роки так, щоб той умів пи­сати, читати і складати листи й записки..., як це роблять ге­нуезькі купці.

1326р. Магістр Олександріно, доктор граматики з Генуї, обіцяє... навчати і змушувати вчитися Петріно... мистецтва грамати­ки протягом одного року, ...щоб він знав граматику, наскільки [це необхідно] для слухання логічного трактату, і щоб міг добре перекладати латинською мовою всі слова і граматичні форми, [перекладати слово в слово], ...навчаючи нижченаведеним авторам, а саме "Сумі", "Просперу" і "Ка-тону", "Хартуму" і "Езопу"¹...

1340 р. Рада 13 мудрих [комуни Бра] вирішила, щоб Джованні Фан-тіно тримав школу у Бра протягом майбутніх шести місяців на таких умовах. Насамперед [він] повинен бути звільнений від усіх особистих оподаткувань, котрі зобов'язані платити жителі Бра, до того часу, поки він буде главою школи. Слід потурбуватися про те, щоб він мав будинок, аби тримати там школу, а школярі зможуть приходити [туди] навчати­ся..., не натрапляючи на перешкоди..., навпаки, нехай вони

¹ "Сума" — це робота з нотаріального права теоретика XIII ст. Р. Пассагерія; "Проспер" — поетичний переклад Проспером Аквітанським Августина Блаженного; "Катон" — збірник моральних висловів середньовічного походження; "Хартума" — поема "Про презирство до світу" (XII ст.); "Езоп" — байки Езопа, оброблені для школи у XII ст.

будуть вільними [від платежів], і... можуть ввозити у Бра... їстівні припаси, ...не сплачуючи шляхового податку або габе ли. Кожен школяр зобов'язаний платити за навчання кожен місяць: школярі першого ступеня — 3 сольдо², нижчого сту­пеня — 2 сольдо на місяць. Практикум по истории средних веков / Под ред. И. И. Девятайкиной.

Н. П. Мананчиковой. Воронеж, 2000. Ч. 2. С. 338—340.