- •Методичні рекомендації
- •П’єр Абеляр історія моїх поневірянь (бл. 1136 р.)
- •Лист папи олексанара III абату св. Ремігія петру I фульку, декану в реймсі (1170-1172рр.)
- •1 Реймська кафедральна школа вважалась однією з найбільших у Європі. В ній навчалися вихідці з Бургундії, Рейнської області, Західної Німеччини та Італії. Найбільший успіх тут мали вільні мистецтва.
- •Вільям Фіц-Стефен опис найблагороднішого міста лондона (1173—1175 pp.) Розділ 9
- •2 Офіціал — за Середньовіччя службова особа при єпископі, яка відала світськими справами; церковний суддя.
- •1 Школи Лондона були при соборі Св. Павла, церкві Св. Мартіна Великого і при монастирі Св. Трійці. Культурне життя парижа на початку хііі ст.
- •1 Симонія — купівля-продаж церковних посад.
- •Егідій Римський про правління государів (бл. 1285 р.)
- •1 Парафія або єпархія, що дає пастиреві регулярний прибуток.
- •Договори 3 учителями (XIII—XIV ст.)
- •Тілесні покарання в школі за "швабським зерцалом" (XIII ст.)
- •Грамота фрідріха і барбаросси учням і вчителям болонських шкіл (1158 р.)
- •2 Тут ідеться про репресалії — колективну відповідальність за злочини осіб, що походять з однієї країни, звідки випливав звичай заарештовувати студентів за борги і провини їхніх земляків.
- •Привілей короля франції філіппа II августа паризьким школярам (1200 р.)
- •2 Тут ідеться про стародавній спосіб установлення істини шляхом випробування обвинуваченого киплячою водою або розжареним залізом.
- •3 Препозит (від лат. Ргаерозіїия — начальник, наглядач), по-іншому прево — у Франції призначений королем чиновник, що здійснює адміністративно-судову владу в окрузі.
- •Булла папи григорія IX паризькому університету
- •1 Григорій IX — Римський Папа (1227—1241 рр.), продовжував університетську політику своїх попередників, жорстоко переслідував єретиків, передав інквізицію до рук Домініканського ордену.
- •2 Ліценціат — особа з університетською освітою, що отримала ліцензію, тобто право викладати після екзаменаційних випробувань.
- •3 Прісціан — автор посібника з латинської граматики у 18 книгах, яку він викладав у Константинополі близько 500 р.
- •Привілей папи олександра IV університету в саламанці
- •Привілей папи миколи IV стулентам паризького університету1 (1292 р.)
- •Привілей папи миколи IV студентам паризького університету1 (1292 р.)
- •1 Тут слово "університет" використовується як синонім общини.
- •2 Педель — посадова особа, що мала адміністративні виконавчі функції.
- •Статути німецької «нації» болонського університету
- •З кого складається наша "нація"
- •Форма присяги для тих, хто приписується до "нації"
- •Про відвідання хворих і участь у похоронах
- •Щоб школярі задовольняли кредиторів
- •Постанова французької «нації» паризького університету (1327 р.)
- •Лист єпископа турне стефана папі іннокентію III
- •Постанова папського легата робера де курсона про студентів і магістрів паризьких шкіл
- •Постанова факультету «вільних мистецтв» паризького університету (1271 р.)
- •Постанова про порядок проведення диспутів у сорбонні (1344 р.)
- •2 Пріор — керівник колегії (університетського товариства теологів).
- •Постанова про метод читання лекцій на факультеті «вільних мистецтв» у парижі
- •Статути всіх факультетів паризького університету (1366 р.)
- •Організація навчального процесу за болонськими статутами (1405 p.)
- •Статути болонського університету мистецтв імедицини про анатомування трупів (1405 р.)
- •Статути болонського університету про наймання квартир (і405 р.)
- •Оголошення офіціала єпископського суду парижа про кліриків і школярів (11.01. 1269 р.)
- •Про шкільну науку (XIII ст.)
- •Про повагу до професора
- •1 Тобто Римського Папи.
- •1 Згадка про Альбіна трапляється в трактаті у зв'язку з образом жорстокого учня, який завдав побоїв своєму наставнику.
- •Про матеріальне життя
- •Про користь дружби
- •2 Співтрапезники — школярі, що харчуються разом.
- •3 Фортуна — у давньоримській міфології богиня долі, сліпого випадку, щастя (нещастя), удачі (неудачі). У даному контексті "Хмарна Фортуна" — це нещастя.
- •Про три рівні здібності
- •Ранні статути сорбонни (до 1274 р.)
- •4 Арістотель у "Топіці" розділяв різні рівні розуміння людьми правдоподібних положень. Правдоподібно те, вважав філософ, що видається правильним більшості людей або мудрецям.
- •Скарга паризького університету (початок XIV ст.)
- •1 Інцепція — акт, що знаменував отримання вченого ступеня магістра.
- •Дозвіл дофіна карла закрити вулицю соломи2 (1358 р.)
- •1 Дофін — спадкоємець французького престолу.
- •2 На вулиці Соломи у Парижі містилася школа факультету вільних мистецтв. Назва походить від звичаю встеляти підлогу в школах соломою, на якій сиділи студенти.
- •Зразки студентських листів
- •Лист лікаря з валенсії педро фагароли синам, студентам тулузького університету (1315 р.)
- •Про повітря й оточення
- •Про хвилювання душі
2 Офіціал — за Середньовіччя службова особа при єпископі, яка відала світськими справами; церковний суддя.
1 Школи Лондона були при соборі Св. Павла, церкві Св. Мартіна Великого і при монастирі Св. Трійці. Культурне життя парижа на початку хііі ст.
Майже всі паризькі школярі [студенти] як тубільні, так і іно земні, займалися виключно тільки тим, щоб учитися і досліджувати що-небудь нове.
Одні навчалися виключно для того, щоб знати, але це сама тільки цікавість; інші — аби прославитись, але це марнославність; нарешті, дехто вчився, щоб діставати пізніше вигоду, але це користолюбність і симонія Дуже небагато хто з них навчався, щоб здобувати науку або навчати інших. Вони викликали один одного і сперечалися між собою не тільки з приводу розбіжності думок або задля диспуту, але навіть відмінність країн викликала у них незгоди, ненависть, великі сварки, і вони безсоромно переслідували один одного лайкою та образами. Англійців вони називали п'яницями і блазнями; дітей Франції гордовитими, випещеними і прикрашеними, як жінки; вони говори ли, що німці на своїх святах поводяться непристойно і як худоба; нор мандців називали марнославними самохвалами; жителів Пуату віроломними і підлесниками; бургундців — грубими і дурними; бре тонців — легковажними і хиткими.
Внаслідок таких образ часто справа переходила від слів до колот нечі.
Я не буду говорити про тих учителів логіки, перед чиїми очима завжди літали "єгипетські мухи", тобто всякого роду софістичні тонкощі; ніхто не міг розуміти їхніх пишних промов, у яких, як ка же Ісайя, не було ніякої мудрості. Щодо докторів богослов'я, "які сидять на Мойсеївому місці" (Матв., XXIII: 2), то вони були пихаті від науки, але їхнє життя нікого не навчало. Проповідуючи і не діючи, вони стали подібні до "міді дзвінкої, або кімвала звучащого" (1-е посл. Корінф., XIII: 1), або до каналу, вимощеного камінням, який залишається завжди сухим, замість того, щоб вести воду в са ди ароматів. Вони не тільки ненавиділи один одного, але намагали ся підлесливістю переманювати до себе учнів від інших, шукали слави для себе, але не дбали про душевне благо. Прислухаючися до відомих слів апостола: "якщо хто єпископства бажає, доброї справи
1 Симонія — купівля-продаж церковних посад.
бажає", — вони множили свої пребенди2 і домагалися місць; але вони бажали не доброї справи, а відзнаки, і дбали особливо про те, щоб "мати перші місця на бенкетах і в синагогах та щоб їм кланялись у народних зборах" (Матв. XXIII: 6, 7).
Тимчасом як апостол Яков [III: 1] сказав: "Братія мої, небагато хто хай стає вчителем", — вони, навпаки, так домагалися стати вчителями, що не могли отримати учнів інакше як проханнями та пожертвами. Але безпечніша річ вчитися, ніж учити, і скромний слухач дорожчий за марнославного та обмеженого вчителя. Господь зберіг між ними невелику кількість людей чесних і богобоязливих, "які не стояли на шляху грішників, не сиділи разом з іншими на отруєному місці".
Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. К., 1952. Т. 2. С. 273-274.