- •Методичні рекомендації
- •П’єр Абеляр історія моїх поневірянь (бл. 1136 р.)
- •Лист папи олексанара III абату св. Ремігія петру I фульку, декану в реймсі (1170-1172рр.)
- •1 Реймська кафедральна школа вважалась однією з найбільших у Європі. В ній навчалися вихідці з Бургундії, Рейнської області, Західної Німеччини та Італії. Найбільший успіх тут мали вільні мистецтва.
- •Вільям Фіц-Стефен опис найблагороднішого міста лондона (1173—1175 pp.) Розділ 9
- •2 Офіціал — за Середньовіччя службова особа при єпископі, яка відала світськими справами; церковний суддя.
- •1 Школи Лондона були при соборі Св. Павла, церкві Св. Мартіна Великого і при монастирі Св. Трійці. Культурне життя парижа на початку хііі ст.
- •1 Симонія — купівля-продаж церковних посад.
- •Егідій Римський про правління государів (бл. 1285 р.)
- •1 Парафія або єпархія, що дає пастиреві регулярний прибуток.
- •Договори 3 учителями (XIII—XIV ст.)
- •Тілесні покарання в школі за "швабським зерцалом" (XIII ст.)
- •Грамота фрідріха і барбаросси учням і вчителям болонських шкіл (1158 р.)
- •2 Тут ідеться про репресалії — колективну відповідальність за злочини осіб, що походять з однієї країни, звідки випливав звичай заарештовувати студентів за борги і провини їхніх земляків.
- •Привілей короля франції філіппа II августа паризьким школярам (1200 р.)
- •2 Тут ідеться про стародавній спосіб установлення істини шляхом випробування обвинуваченого киплячою водою або розжареним залізом.
- •3 Препозит (від лат. Ргаерозіїия — начальник, наглядач), по-іншому прево — у Франції призначений королем чиновник, що здійснює адміністративно-судову владу в окрузі.
- •Булла папи григорія IX паризькому університету
- •1 Григорій IX — Римський Папа (1227—1241 рр.), продовжував університетську політику своїх попередників, жорстоко переслідував єретиків, передав інквізицію до рук Домініканського ордену.
- •2 Ліценціат — особа з університетською освітою, що отримала ліцензію, тобто право викладати після екзаменаційних випробувань.
- •3 Прісціан — автор посібника з латинської граматики у 18 книгах, яку він викладав у Константинополі близько 500 р.
- •Привілей папи олександра IV університету в саламанці
- •Привілей папи миколи IV стулентам паризького університету1 (1292 р.)
- •Привілей папи миколи IV студентам паризького університету1 (1292 р.)
- •1 Тут слово "університет" використовується як синонім общини.
- •2 Педель — посадова особа, що мала адміністративні виконавчі функції.
- •Статути німецької «нації» болонського університету
- •З кого складається наша "нація"
- •Форма присяги для тих, хто приписується до "нації"
- •Про відвідання хворих і участь у похоронах
- •Щоб школярі задовольняли кредиторів
- •Постанова французької «нації» паризького університету (1327 р.)
- •Лист єпископа турне стефана папі іннокентію III
- •Постанова папського легата робера де курсона про студентів і магістрів паризьких шкіл
- •Постанова факультету «вільних мистецтв» паризького університету (1271 р.)
- •Постанова про порядок проведення диспутів у сорбонні (1344 р.)
- •2 Пріор — керівник колегії (університетського товариства теологів).
- •Постанова про метод читання лекцій на факультеті «вільних мистецтв» у парижі
- •Статути всіх факультетів паризького університету (1366 р.)
- •Організація навчального процесу за болонськими статутами (1405 p.)
- •Статути болонського університету мистецтв імедицини про анатомування трупів (1405 р.)
- •Статути болонського університету про наймання квартир (і405 р.)
- •Оголошення офіціала єпископського суду парижа про кліриків і школярів (11.01. 1269 р.)
- •Про шкільну науку (XIII ст.)
- •Про повагу до професора
- •1 Тобто Римського Папи.
- •1 Згадка про Альбіна трапляється в трактаті у зв'язку з образом жорстокого учня, який завдав побоїв своєму наставнику.
- •Про матеріальне життя
- •Про користь дружби
- •2 Співтрапезники — школярі, що харчуються разом.
- •3 Фортуна — у давньоримській міфології богиня долі, сліпого випадку, щастя (нещастя), удачі (неудачі). У даному контексті "Хмарна Фортуна" — це нещастя.
- •Про три рівні здібності
- •Ранні статути сорбонни (до 1274 р.)
- •4 Арістотель у "Топіці" розділяв різні рівні розуміння людьми правдоподібних положень. Правдоподібно те, вважав філософ, що видається правильним більшості людей або мудрецям.
- •Скарга паризького університету (початок XIV ст.)
- •1 Інцепція — акт, що знаменував отримання вченого ступеня магістра.
- •Дозвіл дофіна карла закрити вулицю соломи2 (1358 р.)
- •1 Дофін — спадкоємець французького престолу.
- •2 На вулиці Соломи у Парижі містилася школа факультету вільних мистецтв. Назва походить від звичаю встеляти підлогу в школах соломою, на якій сиділи студенти.
- •Зразки студентських листів
- •Лист лікаря з валенсії педро фагароли синам, студентам тулузького університету (1315 р.)
- •Про повітря й оточення
- •Про хвилювання душі
П’єр Абеляр історія моїх поневірянь (бл. 1136 р.)
... Щойно дізнавшися про розквіт де-небудь мистецтва діалектики і про людей, що виявляли старанність у ньому, я переїжджав для участі в диспутах з однієї провінції до іншої...
Нарешті я прибув до Парижа, де ця галузь пізнання уже давно і всебічно процвітала, і прийшов до Гільома з Шампо, справді видат ного на той час магістра у цій галузі, який мав відповідну славу. Він і став моїм наставником... Від самого початку моєї викладацької діяльності у школі поголос про моє мистецтво в галузі діалектики так поширився, що почала потроху тьмяніти слава не тільки моїх шкільних товаришів, але й самого вчителя...
... Моє вчення здобуло таку славу й авторитет, що особи, які найбільш запопадливо підтримували раніше мого вищеназваного вчителя й особливо сильно нападали на моє вчення, тепер пере йшли у мою школу...
Оскільки Богу було, очевидно, угодно дарувати мені не менше здібностей для вивчення Священного Писання, ніж для світської філософії, кількість слухачів моєї школи і на тих, і на інших лекціях збільшувалася, тоді як у решті шкіл вона так само швидко зменшу валася. Ця обставина викликала до мене сильну заздрість і нена висть інших магістрів, котрі нападали на мене при кожній наймен шій можливості, як тільки могли.
Вони висунули проти мене — головно, за моєї відсутності — два положення: по-перше, що продовження вивчення світських книг суперечить даній мною чернечій обітниці; по-друге, що я вирішив роз почати викладання богослов'я, не отримавши відповідного дозволу. Таким чином, мені могло бути заборонено всяке викладання в шко лах, а саме до цього мої противники невпинно спонукали єпископів, архієпископів, абатів і яких тільки могли інших духовних осіб...
Отож, я пішов у вже відому мені пустинь в околицях Труа, де якісь особи подарували мені ділянку землі. Там зі згоди місцевою єпископа я побудував спочатку з очерету і соломи молитовню в ім'я Святої Трійці. Проживаючи на самоті від людей разом з одним кліриком, я воістину міг оспівати псалом Богу: "Ось, утікши я віддалився і перебуваю в пустині". Дізнавшися про це, мої учні почали звідусіль стікатися до мене, і, покинувши міста й замки, оселятися в пустині; замість будинків — складати маленькі хатинки; замість вишуканих страв — харчуватися польовими травами і сухим хлібом; замість м'яких постелей — улаштовувати собі ложе із сіна й соломи; а замість столів робити земляний насип.
Абеляр П. История моих бедствий // Августин Аврелий. Исповедь. Абеляр П. История моих бедствий. М., 1992. С. 260—262, 274, 282.
ЛИСТ П'ЄРА АБЕЛЯРА ДО ЕЛОЇЗИ
...Ті, хто зараз навчається в монастирях, до того скніють у глу-поті, що задовольняються звуками слів, не хочуть мати і гадки про їх розуміння і наставляють не серце своє, а один язик... І що може бути смішніше за це заняття — читати, не розуміючи? ... Адже, що осел із лірою, те й читець із книгою, коли він не вміє зробити з нею того, на що вона призначена. І значно пристойніше було би таким читцям зайнятися чимось іншим, де була б якась користь, замість даремно дивитися на літери Писання і перегортати його аркуші... Средневековье в его памятниках / Под ред. Д. Н. Егорова. М., 1913. С. 266.