Статути болонського університету про наймання квартир (і405 р.)

Якщо який-небудь школяр у майбутньому буде наймати сам особисто або через іншого кімнату чи кімнати, або будинок, або квартиру у якого-небудь доктора чи репетитора, а потім станеться так, що він не захоче жити в найнятому місці, він зобов'язаний зап­латити повну суму. І в цьому випадку він може передати своє місце іншому або іншим, хто потребує, турбуючись, однак, щоб ця особа або особи не завдали незручності іншим мешканцям згаданої квар­тири...

Часто трапляється, що студент протягом двох років залишає у вчителя свою постіль або книги і при цьому нічого не платить магістру або репетитору. Через це вони оголошують, що і магістр, і репетитор можуть після закінчення строку вільно продати ці речі, попередньо викликавши того, хто їх залишив, і сповістивши ректо­ра. В його присутності або в присутності його представників прово­диться огляд та оцінка речей. І якщо вартість речей перевищує розміри боргу, вони повинні бути віддані казначею або передані в комору університету. І про це повинно бути оголошено через голов­ного педеля в школах... І якщо особа, якій належать речі, або прок­тор його "нації", з'являється протягом року, всі залишені речі по­винні бути повернуті. В противному разі після закінчення року все це стає власністю університету.

І якщо у школяра немає ніякої власності або є надто мало ре­чей, щоб задовольнити магістра, репетитора або іншого школяра, кому він заборгував, і якщо цей студент не буде або бажає відвіду­вати класи, суддя у будь-якому випадку повинен скласти рахунок для сплати магістру або репетитору, який заприсягнув, без усяких заперечень і судової тяганини (?).

Документы по истории университетов Европы XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Дипатниковой. Воронеж, 1973. С. 135.

Оголошення офіціала єпископського суду парижа про кліриків і школярів (11.01. 1269 р.)

... Повсюдно можна почути часті та обширні скарги, що в Парижі існують деякі клірики і школярі, а також їхні слуги, що втратили ро­зум, відвернулися від Бога і не думають про спасіння. Вони, корис­туючись звичаями шкільного життя і покладаючись на зброю, дедалі частіше чинять беззаконня і злочини, а саме: як удень, так і вночі во­ни жорстоко ранять і вбивають багатьох людей, викрадають жінок, [ображають дів], вриваються в готелі, по декілька разів здійснюють грабунки і чинять інші мерзотності, ненависні Богу. Оскільки вони здійснюють ці та інші злочини, користуючись зброєю, ми, маючи на увазі розпорядження верховного понтифіка¹, де він попереджував, що клірики, які носять зброю, повинні бути відлучені..., виголошуємо відлучення стосовно [цих] кліриків, школярів та їхніх слуг... Ми також відлучаємо всіх тих, хто викрадає жінок, вривається в готелі, ображає дівчат. Ми засуджуємо також і всіх тих людей, котрі супро­воджують школярів у злочинних цілях...

Документы по истории университетов Европы XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Дипатниковой. Воронеж, 1973. С. 139—140.

Про шкільну науку (XIII ст.)

Спосіб життя студента. Розпорядження стосовно щоденного життя