- •Методичні рекомендації
- •П’єр Абеляр історія моїх поневірянь (бл. 1136 р.)
- •Лист папи олексанара III абату св. Ремігія петру I фульку, декану в реймсі (1170-1172рр.)
- •1 Реймська кафедральна школа вважалась однією з найбільших у Європі. В ній навчалися вихідці з Бургундії, Рейнської області, Західної Німеччини та Італії. Найбільший успіх тут мали вільні мистецтва.
- •Вільям Фіц-Стефен опис найблагороднішого міста лондона (1173—1175 pp.) Розділ 9
- •2 Офіціал — за Середньовіччя службова особа при єпископі, яка відала світськими справами; церковний суддя.
- •1 Школи Лондона були при соборі Св. Павла, церкві Св. Мартіна Великого і при монастирі Св. Трійці. Культурне життя парижа на початку хііі ст.
- •1 Симонія — купівля-продаж церковних посад.
- •Егідій Римський про правління государів (бл. 1285 р.)
- •1 Парафія або єпархія, що дає пастиреві регулярний прибуток.
- •Договори 3 учителями (XIII—XIV ст.)
- •Тілесні покарання в школі за "швабським зерцалом" (XIII ст.)
- •Грамота фрідріха і барбаросси учням і вчителям болонських шкіл (1158 р.)
- •2 Тут ідеться про репресалії — колективну відповідальність за злочини осіб, що походять з однієї країни, звідки випливав звичай заарештовувати студентів за борги і провини їхніх земляків.
- •Привілей короля франції філіппа II августа паризьким школярам (1200 р.)
- •2 Тут ідеться про стародавній спосіб установлення істини шляхом випробування обвинуваченого киплячою водою або розжареним залізом.
- •3 Препозит (від лат. Ргаерозіїия — начальник, наглядач), по-іншому прево — у Франції призначений королем чиновник, що здійснює адміністративно-судову владу в окрузі.
- •Булла папи григорія IX паризькому університету
- •1 Григорій IX — Римський Папа (1227—1241 рр.), продовжував університетську політику своїх попередників, жорстоко переслідував єретиків, передав інквізицію до рук Домініканського ордену.
- •2 Ліценціат — особа з університетською освітою, що отримала ліцензію, тобто право викладати після екзаменаційних випробувань.
- •3 Прісціан — автор посібника з латинської граматики у 18 книгах, яку він викладав у Константинополі близько 500 р.
- •Привілей папи олександра IV університету в саламанці
- •Привілей папи миколи IV стулентам паризького університету1 (1292 р.)
- •Привілей папи миколи IV студентам паризького університету1 (1292 р.)
- •1 Тут слово "університет" використовується як синонім общини.
- •2 Педель — посадова особа, що мала адміністративні виконавчі функції.
- •Статути німецької «нації» болонського університету
- •З кого складається наша "нація"
- •Форма присяги для тих, хто приписується до "нації"
- •Про відвідання хворих і участь у похоронах
- •Щоб школярі задовольняли кредиторів
- •Постанова французької «нації» паризького університету (1327 р.)
- •Лист єпископа турне стефана папі іннокентію III
- •Постанова папського легата робера де курсона про студентів і магістрів паризьких шкіл
- •Постанова факультету «вільних мистецтв» паризького університету (1271 р.)
- •Постанова про порядок проведення диспутів у сорбонні (1344 р.)
- •2 Пріор — керівник колегії (університетського товариства теологів).
- •Постанова про метод читання лекцій на факультеті «вільних мистецтв» у парижі
- •Статути всіх факультетів паризького університету (1366 р.)
- •Організація навчального процесу за болонськими статутами (1405 p.)
- •Статути болонського університету мистецтв імедицини про анатомування трупів (1405 р.)
- •Статути болонського університету про наймання квартир (і405 р.)
- •Оголошення офіціала єпископського суду парижа про кліриків і школярів (11.01. 1269 р.)
- •Про шкільну науку (XIII ст.)
- •Про повагу до професора
- •1 Тобто Римського Папи.
- •1 Згадка про Альбіна трапляється в трактаті у зв'язку з образом жорстокого учня, який завдав побоїв своєму наставнику.
- •Про матеріальне життя
- •Про користь дружби
- •2 Співтрапезники — школярі, що харчуються разом.
- •3 Фортуна — у давньоримській міфології богиня долі, сліпого випадку, щастя (нещастя), удачі (неудачі). У даному контексті "Хмарна Фортуна" — це нещастя.
- •Про три рівні здібності
- •Ранні статути сорбонни (до 1274 р.)
- •4 Арістотель у "Топіці" розділяв різні рівні розуміння людьми правдоподібних положень. Правдоподібно те, вважав філософ, що видається правильним більшості людей або мудрецям.
- •Скарга паризького університету (початок XIV ст.)
- •1 Інцепція — акт, що знаменував отримання вченого ступеня магістра.
- •Дозвіл дофіна карла закрити вулицю соломи2 (1358 р.)
- •1 Дофін — спадкоємець французького престолу.
- •2 На вулиці Соломи у Парижі містилася школа факультету вільних мистецтв. Назва походить від звичаю встеляти підлогу в школах соломою, на якій сиділи студенти.
- •Зразки студентських листів
- •Лист лікаря з валенсії педро фагароли синам, студентам тулузького університету (1315 р.)
- •Про повітря й оточення
- •Про хвилювання душі
Постанова факультету «вільних мистецтв» паризького університету (1271 р.)
... Жоден магістр чи бакалавр нашого факультету не повинен допускати під час виступу у зв'язку з присвоєнням ступеня або навіть на диспутах обговорення теологічних питань, таких як Трійця, Втілення і подібне, поскільки це буде порушенням призначених йому меж...
... Якщо ж хто-небудь насмілиться це зробити і протягом трьох днів після того як буде попереджений нами..., не засудить свою самовпевненість, хай він буде назавжди виключений із нашого товариства.
Далі ми велимо й оголошуємо. Якщо хто-небудь у Парижі буде вступати в дискусію з питань, котрі стосуються однаковою мірою і віри, і філософії, і якщо промовець вирішить ці питання в суперечності з вірою, він назавжди виключається з нашого товариства як єретик...
... На додаток до сказаного ми оголошуємо: якщо магістр чи бакалавр нашого факультету читає або вступає в диспут про інші важкі місця в тексті або з питань, котрі можуть підірвати авторитет віри, він повинен спростувати аргументацію читаного тексту там, де вона спрямована проти віри, або заявити, що вона фальшива і повністю помилкова...
... Крім того, щоб усе сказане неухильно дотримувалося, ми, магістри, всі разом і кожен окремо, поклялися своєю безпекою в
... На додаток до сказаного ми оголошуємо: якщо магістр чи бакалавр нашого факультету читає або вступає в диспут про інші важкі місця в тексті або з питань, котрі можуть підірвати авторитет віри, він повинен спростувати аргументацію читаного тексту там, де вона спрямована проти віри, або заявити, що вона фальшива і повністю помилкова...
... Крім того, щоб усе сказане неухильно дотримувалося, ми, магістри, всі разом і кожен окремо, поклялися своєю безпекою в присутності ректора й усі разом добровільно погодились дотримуватися цієї постанови...
Документы по истории университетов Европы XII— XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Липатниковой. Воронеж, 1973. С. 105.
Постанова про порядок проведення диспутів у сорбонні (1344 р.)
... Перше. Для впорядкування диспутів... слід обрати одного з членів, котрий буде називатися магістром студентів. Він має такі обов'язки: влітку, коли пріор2 повинен призупинити диспути і коли члени колегії припиняють свої вправи, він повинен потурбуватися про питання на весь наступний рік...
Друге. Якщо магістр студентів побачить, що диспутанти погано розуміють один одного, він повинен привести їх до взаєморозуміння...
Третє. Якщо трапиться, що той, хто повинен відповідати на диспуті, з якої-небудь причини відсутній, магістр студентів повинен посісти його місце (як має звичку робити пріор під час співбесіди) або знайти йому гідну заміну.
Четверте. Якщо особа, обрана магістром студентів, не хоче прийняти це обрання і не наводить достатніх виправдань чотирьом персонам, спеціально призначеним пріором, то ця людина повинна заплатити штраф.
П'яте. Магістр студентів повинен призначити питання опоненту і тим, хто відповідає, принаймні за два тижні перед кожним диспутом...
... Він [диспут] проходить так, що опонент висуває головну аргументацію і приводить заперечення, щоб інші мали можливість виступити. І він висуває не більше восьми положень, а кожен з тих, хто виступає, повинен висунути три. І ніхто не повинен наводити
1 Сорбонна — колегія, заснована у 1257 р. духівником Людовіка IX Робером де Сорбонн для студентів-теологів Паризького університету. Спочатку Сорбонна — гуртожиток для викладачів і незаможних студентів, з кінця XIII ст. — школа для підготовки вищого духовенства.