Щоб школярі задовольняли кредиторів

... Студенти нашого земляцтва, що наробили боргів, перш ніж вони залишать Болонью і підуть в інше місто, повинні без запере­чень задовольнити своїх кредиторів. Якщо ж згадані школярі ухиля­ються і мало турбуються про повернення боргів, а їхні кредитори тим часом принесуть скаргу прокураторам або широко оповістять усіх про це, тоді, якщо борг цілком очевидний..., їхнім батькам або близьким родичам від імені позикодавця і під печаткою нашої общи­ни повинно бути відправлене застережливе повідомлення. Якщо ж школярі й після цього продовжують опиратися і не повертають своїх боргів, а кредитори знову проявляють настійливість, то за велінням вищих складається спеціальний акт, і школярі, хоч би якого стано­вища вони були і якими достоїнствами вирізнялися, примушуються до негайної сплати боргів...

Документи по истории университетов Европьі XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Дипатниковой. Воронеж, 1973. С. 71—73.

Постанова французької «нації» паризького університету (1327 р.)

... Ми, магістри галльської "нації", за звичаєм запрошені голов­ним служителем нації, радячись і розмірковуючи про загальну користь "нації", вирішили прийняти цю постанову, якої неухильно повинні дотримуватися як ми, так і наші наступники. Перше, кожного року повинні обиратися від п'яти "провінцій" нашої "нації" п'ять магістрів, котрі зобов'язані зі слугою відвідати всі класи, аби визначи­ти, хто утримує і збирається утримувати ці класи, хто фактично нав­чає школярів, а хто ні, кому слід платити, а кому ні, щоб не марнува­лися гроші "нації". На додаток до цієї нашої постанови ми наказуємо, щоб ці магістри поклялися під страхом покарання, що зареєструють класи, в яких навчаються наші студенти, і повідомлять про це членів "нації". Також ми велимо, щоб слуги нашої "нації" були добре поінформовані про імена вчителів і класи, в яких вони навчають. І ці слуги, зв'язавши себе клятвою, повинні сказати всю правду названим магістрам як про вчителів, так і про класи, в яких іде навчання. І цим слугам слід повірити, коли тільки який-небудь магістр не захоче до­вести протилежне. І цей магістр, якщо він уважатиме зручним так учинити, повинен під присягою і під страхом позбавлення посади повідомити, що знає, "нації" або її представникам протягом двох днів.

Друге, ми ухвалили, що треба обрати магістра — фактичного викладача, — який отримуватиме з кожного магістра, що має шко­ляра або школярів, які готуються до здобуття ступеня, 13 солідів і 4 денарії за кожного. І всякий магістр зобов'язується під клятвою за­довольнити обраного одержувача, заплативши до Великодня зазна­чені гроші за кожного зі своїх учнів. А отримувач грошей повинен зв'язати себе клятвою, що він задовольнить господарів шкіл* нашої "нації" з грошей, отриманих внаслідок оподаткування шкіл, у пер­ший день після Quasimodo...**

Документы по истории университетов Европы XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Липатниковой. Воронеж, 1973. С. 77.

ПРИСЯГА ПАРИЗЬКОГО БАКАЛАВРА (1280 р.)

Існують статті, в дотриманні яких повинні заприсягнути бака­лаври мистецтв перед інцепцією¹, коли вони стануть перед ректо­ром для виголошення особистої присяги.

Перше, що слід оголосити: ти повинен дати обіцянку читати ор­динарні лекції, будучи одягненим у мантію або паллій². Протягом сорока днів після інцепції ти зобов'язаний у вечірні години диспу­тувати, виставляючи для обговорення свої питання... Ти не повинен носити черевиків з гострими носками, прикрашених або надто відкритих, або скорочене з боків верхнє вбрання. І ти не можеш під час лекцій або диспутів, які ти читаєш у мантії, одягати мітру. Ти повинен відвідувати всі збори і підкорятися наказам ректора або проктора³ в усьому дозволеному і чесному. Під страхом позбавлен­ня ступеня ти не будеш дозволяти танці на вулиці перед твоїм будинком або щось непристойне перед початком лекції. Ти не по-

* "Господарі шкіл" — очевидно, домовласники, що здавали свої будинки під школи. ** Quasimodo — перша неділя після Великодня.

¹ Інцепція — акт, що знаменував отримання вченого ступеня магістра.

² Паллій — букв, "плащ" — частина церковного облачения, відзнака єпископів урівні

3 перетнем, патерицею і мітрою (шапкою); являє собою білий шерстяний круг, до якого підшивалися дві стрічки, що вертикально спадали; прикрашався зображенням хреста.

³ Проктор — керівна особа в товаристві студентів однієї країни ("нації").

винен видавати секрети університету. Ти зобов'язаний бути при­сутнім на похоронній відправі студентів, у святкові дні, якщо про них буде заздалегідь відомо. В інші дні у випадку смерті магістра факультету, якщо тебе про це попрохають, ти повинен читати Псал­тир або забезпечити його читання [за згаданим звичаєм]. Ти будеш захищати й дотримуватись освяченої звичаєм свободи іспиту при Сен-Женев'єв. Ти повинен обіцяти, що будеш проходити інцепцію під керівництвом того магістра, який готував тебе до іспиту, або під керівництвом іншого, якщо перший погодиться на це, ...так щоб не було допущено підступності або обману щодо твого керівника. Також ти зобов'язаний дотримуватися всіх постанов і наказів про порядок читання ординарних лекцій і проведення диспутів. Також ти пови­нен залишатися все своє життя разом з магістрами, які проживають [в миру], і захищати їхній статус, постанови і привілеї в будь-якому становищі, в котрому ти перебуватимеш. Також ти не будеш допус­кати до іспиту членів яких-небудь орденів, а саме — до отримання дозволу навчати або ступеня. І ти не будеш присутній на їхній інцепції або детермінації. Весь той час, поки ти будеш навчати "вільних мистецтв", ти не братимеш участі в диспутах із суто тео­логічних питань, таких, що стосуються Трійці або Втілення. І коли тобі доведеться брати участь у диспуті з питання, котре однаковою мірою стосується і філософії, і віри, ти станеш розв'язувати його на славу віри, і, розбиваючи аргументи, що суперечать вірі...

Також ти повинен заприсягнути без усякого обману, що вико­нав усі вимоги, яких за звичаєм дотримуються при вивченні "віль­них мистецтв" у Парижі або якому-небудь іншому університеті, де є принаймні дванадцять учителів. І ти поклянешся, що будеш дот­римуватися всіх нових постанов про оголошення загальних зборів, які видаються деканом факультету канонічного права або деканом медичного факультету. Слід поклястися і в такому: коли ти дізнаєшся, що яка-небудь "нація" хоче піднятися проти "нації", або "провінція" проти "провінції", або одна людина проти іншої, ти повідомиш про це того, проти кого спрямований злий замір. Також ти пообіцяєш, що не станеш проходити інцепцію, поки не закін­чить інший бакалавр, а будеш чекати, поки він закінчить з [лек­цією] і диспутом, котрі він почав раніше, ніж ти. Також ти поо­біцяєш, що станеш дотримуватися постанов магістрів про бакалав­рів, які проходять екзамени на острові під керівництвом учителів, що не належать до факультету. Ти також заприсягнеш, що будеш у міру своїх сил добиватися свободи університету від боргів. Якщо маєш 12 солідів, будеш присутнім на інцепції у своєму власному, а не взятому в борг або напрокат одягу. Ти підтвердиш, що тобі не менше двадцяти одного року, що ти протягом шести років слу­хав лекції на факультеті вільних мистецтв, що будеш викладати на факультеті протягом двох років, якщо цьому на завадить поважна причина. І нарешті, ти заприсягнеш, що за будь-яких обставин ста­неш захищати спеціальні свободи і шляхетні звичаї факультету віль­них мистецтв і привілеї університету.

Документы по истории университетов Европы XII—XV вв. / Вступ, ст., пер. и прим. Г. И. Дипатниковой. Воронеж, 1973. С. 79—80.