Безладдя в палаці

Тим часом Фудзівара Нобуйорі, Мінамото Йосітомо й Мінамото Моронака з бігаючими очима борсалися по Пів­денній залі імператорського палацу. Як повідомив пізніше середній радник Моронака, Йосітомо сказав Нобуйорі: «Це відбулося тому, що я покладався на найдурніших людей в Японії!» І Нобуйорі не міг нічого до цього до­дати... Йосітомо швидко позав’язував мотузки свого шо­лома й рушив із палацу в супроводі охоронців, однак опинившись на вузьких вулицях столиці, вони його по­кинули.

Напад Тайра Кійоморі

...На боці Тайра функції старших командирів викону­вали командувач лівої двірцевої гвардії Сігеморі та губер­натор (провінції) Мікадо й молодший брат Кійоморі — Йоріморі. Після того, як поранили його коня, Сігеморі зістрибнув на гору деревини на березі ріки Хорі, а потім, використовуючи свій лук як палицю, стрибнув на іншого коня. Величне видовище! Обидва командири поверну­лися до Рокухари з поламаними стрілами, які попро­бивали їхні обладунки...

Мінамото Йосітомо підбіг до паркана, що оточував Рокухару. У безладді, яке потім настало, верховний ко­мандир Тайра Кійоморі кинувся верхи на чорному коні до центральної брами. Увесь у чорному, він мав чорні лаковані стріли, був одягнений у військову уніформу кольору індиго, на яку надягнув чорний смугастий обладунок. Надягнувши свій великий мотикоподібний шолом та міцно його зав'язавши, він кинувся вперед, а 20 – 30 вояків бігли поряд з його конем...

Поразка Мінамото Йосітомо й Фудзі­вара Нобуйорі

Тільки-но Йосітомо залишився без десяти своїх охо­ронців, він нічого не міг зробити, тому одразу відступив, сподіваючись, що він зможе стерти пляму поразки, якщо дістанеться до східних провінцій і звідти раптово атаку­ватиме ворогів...

Фудзівара Нобуйорі втік у володіння Какусьо — на­стоятеля храму Ніннадзі, але наступного дня священик змушений був вигнати Нобуйорі. Відтак Тайра Кійоморі, зібравши своїх вартових, заарештував Нобуйорі, якого су­проводжував командир Фудзівара Нарітіка, та розмістив їх неподалік від Рокухари... Знеславлений Нобуйорі во­лав, що він нікому не завдав шкоди, та чи могли його врятувати слова в такій ситуації? Кійоморі пхнув його голову і сказав: «Як ти можеш таке говорити?» Кійо-морівські вояки, розуміючи, що їхній хазяїн відчуває, схопили Нобуйорі... і відрубали йому голову... Інших воя­ків, які підтримували Нобуйорі, теж усіх покарали з різ­ними ступенями суворості.

В цей час Мінамото Йосітомо, що вже не міг сидіти на коні, босоніж утік до провінції Оварі. Його ноги вто­милися й розпухли, тому він прийшов за допомогою до будинку Тайра Тадамуне, який був нащадком гвардійця Лівої двірцевої гвардії Оя Мунецуне та зятем охоронця Йосітомо — Камада Дзіро Масакійо. З огляду на такі зв'язки Тадамуне дав Йосітомо притулок, однак коли Та­дамуне ввічливо сказав, що радий послужити, нагрів воду та влаштував для Йосітомо лазню, Масакійо почав підо­зрювати (щось недобре). Зрозумівши, що їх можуть у цьому домі вбити, він сказав своєму хазяїнові: «Мабуть, неможливо більше уникати розгрому. Ситуація катастро­фічна». Йосітомо у відповідь: «Згоден, я знаю». Тоді Ма­сакійо зітнув голову своєму покровителеві й негайно по­кінчив із собою. Потім вояки Тайра схопили голову Мі­намото Йосітомо й привезли її до столиці, де її пронесли для показу вулицями та вивісили на звичайному дереві біля східної околиці в'язниці...

Заслання Цунемуне й Корекати

...З допомогою двох вартових (Тадакаге й Таменага) Кійоморі ув’язнив Цунемуне й Корекату...

Цунемуне негайно вислали до провінції Ава, а Коре­кату — до провінції Нагато. Усіх дітей Сіндзея повернули із заслання. Арешт Цунемуне й Корекати відбувся двад­цятого дня 2-го місяця 1160 р., і сина Мінамото Йосітомо — Йорітомо — теж заслали до провінції Ідзу одинадцятого дня 3-го місяця того ж року...

Чвари між екс-імператором Госіракавою та імператором Нідзьо

Протягом 1159 – 1162 рр. стосунки між екс-імперато­ром Госіракавою та імператором Нідзьо були чудовими. Вони радилися й у всьому погоджувалися один з одним: Проте потім пішли чутки, що на імператора наслали про­кляття. Князь Сагенага доповів: через те, що імператор­ське зображення накреслено на поверхні гробниці Камо, можна з'ясувати, хто наслав прокляття. Шляхом зв'я­зування та випитування одного з чоловіків (з обслуги) гробниці з'ясували, що прокляття на імператора наслав Мінамото Суке ката — помічник Госіракави. Тоді другого дня 6-го місяця 1162 р. Суке кату зняли з посади на­чальника управління з ремонту імператорського палацу... Двадцять третього дня 6-го місяця 1162 р. його було від­правлено на заслання...

Десятого дня 6-го місяця 1164 р. Тайра Кійоморі зро­бив своїм зятем канцлера Мотодзане, віддавши йому (за­між свою) дочку Моріко, яка ще не виросла, щоб вийти за Мотодзане заміж, але стала його старшою дружиною.

Через імператора Кійоморі керував усіма державними справами. Для імператора він побудував палац Осікодзі у (кварталі) Тоін, і в 1162 р. імператор переніс туди свою резиденцію. Членам свого клану Кійоморі теж наказав побудувати будинки біля імператорського палацу, в яко­му вони служили вдень і вночі. Кійоморі, як і інші, був зацікавлений у тому, щоб державними справами керував імператор, проте Кійоморі був дуже обережним і (тому сам) найкращим чином завідував справами, виказуючи повагу обом: і імператорові, і екс-імператорові...

Сьомого дня 3-го місяця 1162 р. Цунемуне повернули із заслання, а двадцять другого дня 1-го місяця 1164 р. поновили на посаді старшого радника. У 1166 р. його піднесли до посади лівого міністра... Потім Коре кату та­кож повернули із заслання, це стало пізніше причиною того, що вплив екс-імператора Госіракави при дворі сильно занепав.

Дочка колишнього канцлера Тадаміті стає імператрицею

Тим часом молодшу дочку Тадаміті — Ікусі — посе­лили в імператорському палаці й зробили імператрицею імператора Нідзьо... Імператор кохав її більше від інших жінок, але в неї не було дітей. (Від цього) імператор став сильно хворіти й 6-го місяця 1165 р. покинув трон заради свого дворічного сина Рокудзьо¹³. Хто був матір’ю Рокудзьо — ми не чули. 7-го місяця того ж року екс-імпе­ратор Нідзьо помер у 23-річному віці.

Сходження Тайра Кійоморі при дворі

Сімнадцятого дня 8-го місяця 1165 р. Кійоморі прого­лосили старшим радником, його зятем був князь Мото-дзане, а сам він горів бажанням контролювати всі дер­жавні справи. Через недовгий проміжок часу — тринадцятого дня 11-го місяця 1166 р. Кійоморі призначили центральним міністром, а одинадцятого дня 3-го місяця 1166 р. він став першим міністром.

Тим часом двадцять шостого дня 7-го місяця 1166 р. помер регент Мотодзане...

Імператриця Кенсюмон-ін — дружина екс-імператора Госіракави — була дочкою Тайра Токінобу й сестрою дружини Тайра Кійоморі, тому КШоморі мав на неї особ­ливий вплив. Коли вона народила від екс-імператора си­на (майбутнього імператора Такакуру), Кійоморі негайно перевіз його до великого східного маєтку Сандзьо, а деся­того дня 10-го місяця 1167 р. його проголосили спад­коємцем престолу. Цього року Кійоморі сильно захворів і в одинадцятий день 2-го місяця 1168 р. прийняв постриг буддійського ченця, але (видужавши) повернувся (до дер­жавних справ). Того ж року 4-річного Рокудзьо скинули з престолу, а на трон посадили 8-річного спадкоємця Така-куру¹⁴. У віці 13 років молодий екс-імператор Рокудзьо помер, навіть не відзначивши своє повноліття...

У 1167 р. синів Тайра Кійоморі — Сігеморі та Муне-морі — призначили старшими командирами лівого й пра­вого (загонів) імператорських охоронців, а самого Кійо­морі проголосили першим міністром. Сігеморі став ще й центральним міністром...

Потім чотирнадцятого дня 12-го місяця 1171 р. правитель-чернець перший міністр Кійоморі ввів в імпера­торський палац свою дочку — майбутню імператрицю Кенреймон-ін, яка десятого дня 2-го місяця 1172 р. була проголошена імператрицею Така кури. Кійоморі хотів, щоб вона народила імператорського сина, котрий був би про­голошений спадкоємцем престолу, а потім ступив би на трон, що дало б Кійоморі, як діду правлячого імператора, можливість по-своєму керувати всіма державними спра­вами...

Одинадцятого дня 11-го місяця 1178 р. в Рокухарі на­родився, як того хотів Кійоморі, імператорський син — (онук Кійоморі). У 1180 р. цей онук зійшов на трон під іменем імператора Антоку¹⁵, що зробило Кійоморі дідом правлячого імператора по лінії матері.

Екс-імператор Госіракава і смута 1177 р.

...Екс-імператор почав вирізняти людину на ім’я Фуд­зівара Нарітіка, тому (для Кійоморі) умови при дворі вкрай погіршилися. Свого часу за участь у заколоті Нобуйорі 1159 р. Нарітіку відправили на заслання, але там і він, і інші змовники демонстрували свою цілковиту лояльність (новому диктаторові Кійоморі), тому всіх учасників зако­лоту, включаючи Моронаку, повернули (із заслання) до столиці... Цього Нарітіку Госіракава вирізняв серед усіх інших, хоча йому служили також Фудзівара Мороміцу та Фудзівара Нарікаге — люди, які в часи смути Сіндзея ¹⁶ прийняли буддійські (чернечі) імена Сайко та Сайкей... Мабуть, екс-імператор ненавидів і заздрив тому, що Тай­ра керували державними справами так, як хотіли...

(У 1177 р.) екс-імператор викликав (до себе) імпера­торського секретаря Тада Юкіцуну й наказав йому здійс­нити підготовку до війни (проти Тайра). Стверджують, нібито екс-імператор дав йому також 30 танів¹⁷ тканини

, удзі, аби пошили білі (кланові) прапори Мінамото. Хоча ; Юкіцуна тканину взяв, але замість (виконання вказівок і екс-імператора) прибув до Фукухари (провінція Сену), де !Тайра Кійоморі мешкав з 1168 р. —як став ченцем (Буд­ди). Коли Юкіцуна (показав тканину) та розповів, що збирається зробити екс-імператор, Кійоморі без слів схо-, пив тканину, розклав її на дворі й спалив. Потім він прибув до столиці й наказав заарештувати священика Сайко — одного із синів Сіндзея, який служив екс-імпе­раторові. Мабуть, це відбулося другого дня 6-го місяця 1177 р. Коли Сайко допитали, підбадьоривши бамбуко­вими палицями, він у всьому зізнався, а коли Сайко вримусили підписати зізнання та скріпили (цей доку­мент) печаткою, Кійоморі наказав відвести його гірською дорогою до Судзяку й зітнути йому голову... ? За день до того, як відрубали голову Сайко, Кійоморі викликав на зустріч старшого радника Нарітіку, де того несподівано схопили, кинули на землю, зв'язали та по­садили до в'язниці з найсуворішими кійоморівськими охоронцями на зразок Тайра Морітосі — сина Морі-кумі... Нарітіку не стратили, а заслали до провінції Еті-дзен, однак після того, як він протягом семи днів не мав їжі та опинився на засланні в над усяке порівняння жах­ливому місці, він швидко помер...

Смерть Тайра Сігеморі

Першого дня 8-го місяця 1179 р. помер центральний міністр Сігеморі. Ми чули, нібито Сігеморі, будучи винятково доброю людиною, заявив, що бажає померти, бо зрозумів, що його батько веде (країну) у смуту...