- •Методичні рекомендації
- •Передмова
- •Глава 1 Тут починається передмова до книги, яку іменують «Про розмаїтість світу»
- •Глава 2
- •Глава 7
- •Глава 9
- •Глава 10
- •Глава 11
- •Глава 12
- •Глава 14
- •Глава 15
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 19
- •Глава 64
- •Глава 65
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Глава 75
- •Глава 77
- •Глава 78
- •Глава 79
- •Глава 80
- •Глава 80 а
- •Глава 81
- •Глава 82
- •Глава 83
- •Глава 84
- •Глава 85 а
- •Глава 85 б
- •Глава 86
- •Глава 87
- •Глава 89
- •Глава 90
- •Глава 91
- •Глава 92
- •Глава 93
- •Глава 94
- •Глава 95
- •Глава 96
- •Глава 97
- •Глава 98
- •Глава 99
- •Глава 100
- •Глава 101
- •Глава 103
- •Глава 104 а
- •Глава 104 б
- •Глава 104 в
- •Глава 105
- •Глава 106
- •Глава 107
- •Глава 108
- •Глава 110
- •Глава 111
- •Глава 112
- •Глава 113
- •Глава 114
- •Глава 130
- •Глава 131
- •Глава 132
- •Глава 133
- •Глава 134
- •Глава 135
- •Глава 136
- •Глава 137
- •Глава 138
- •Глава 140
- •Глава 141
- •Глава 142
- •Глава 143
- •Глава 144
- •Глава 145
- •Глава 146
- •Глава 147
- •Глава 148
- •Глава 149
- •Глава 150
- •Глава 151
- •Глава 152
- •Глава 153
- •Глава 154
- •Глава 155
- •Глава 156
- •Глава 157
ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ
СЕМІНАР 18. КИТАЙ ПІД ВЛАДОЮ МОНГОЛІВ
1. Характеристика джерел.
2. Суспільно-політичнийустрій Монголо-Китайської імперії: організація та принципи державного управління, соціальна стратифікація, політика в галузі міжетнічних і міжрелігійних стосунків.
3. Господарське і побутове життя. Матеріальне становище китайців.
4. Фінансова політика. Причини фінансових проблем.
5. Стабілізаційні можливості династії Юань. Причини соціальних негараздів.
Література
Вернадский Г. В. Монголы и Русь / Пер. с англ. Тверь; М., 1997. С. 66—143.
История Востока: В 6 т. М., 1995. Т. 2: Восток в средние века. С. 384—398.
История Монгольской Народной Республики. М., 1983. С. 146—168.
Конрад Н. И. Избранные труды. История. М., 1974. С. 411—431.
Крюков М. В., Малявин В. В., Софронов М. В. Этническая история китайцев на рубеже средневековья и нового времени. М., 1987. С. 18—22, 43—52.
Очерки истории Китая с древности до «опиумных» войн / Пер. с кит. М., 1959. С. 364—377.
У Хань. Жизнеописание Чжу Юаньчжана / Пер. с кит. М., 1980. С. 30—42.
Chen Luan. Western and Central Asians in China under the Mongols: Their Transformation into Chinese. Los Angeles, 1966.
Pelliot P. Notes on Marco Polo. Paris, 1959.
Rachnevsky P. Un Code des Yuan: 2 v. Paris, 1957—1972.
Schurmann H. F. The Economic Structure of the Yuan Dynasty. Cambridge (Mass.), 1956.
Методичні рекомендації
У XIII ст. після кількох десятиліть перманентних воєн Китай потрапив під владу монгольських ханів, і спершу наслідки іноземного завоювання виявилися справді трагічними для країни. Китайці втратили свою державність, перетворившись на людей другого-третього сорту на власній землі. Традиційне господарство було підірване масованими воєнними руйнуваннями, мільйони – загинули або стали рабами. Країну заполонили біженці, а голод поставив народ на межу виживання. Проте завойовники досить швидко зрозуміли, що стабільний і процвітаючий економічно Китай може дати їм значно більше, ніж розорена країна з розлютованим, голодним і ворожим населенням. Отож джерела дають змогу неупереджено розглянути життя середньовічних китайців під владою монгольських правителів, розкривши при цьому також об’єктивну невідворотність поступового занепаду й майбутнього краху окупаційного режиму степовиків на південь від Великого Китайського муру (що і відбулося в 1368 р. з утворенням в Китаї імперії Мін).
Аналізуючи джерельне забезпечення теми, варто, перш за все зазначити, що на підміну від документів попередньої теми, ці джерела є текстами переважно немісцевого походження, а отже, являють собою погляд іноземця на події. Отож методологія роботи з таким джерелом (насамперед це стосується «Книги Марко Поло») повинна враховувати специфіку його походження, тим більше, що писемна фіксація «Книги...» належить Рустічано з Пізи, котрий взагалі не бачив нічого із того, що описував зі слів свого однокамерника Марко.
Досліджуючи суспільно-політичний устрій Монголо-Китайської імперії, бажано проаналізувати походження й еволюцію політичної системи окупаційного режиму, з’ясувати мету, критерії та сутність соціальної й міжетнічної стратифікації в імперії Юань, окреслити методи монгольського панування в завойованих областях і визначити роль і специфіку виваженої політики монгольських володарів у царині «свободи совісті». Окремої уваги потребує також вплив суб’єктивного фактора на формування суспільно-державної структури Великої Монгольської імперії.
Певні ускладнення можуть виникнути у студента під час вивчення господарсько-побутового життя китайців під монгольським ярмом, оскільки принцип об’єктивності вимагатиме від нього відмовитися від цілої низки сталих стереотипів, які здаються майже непорушними. Зокрема, це стосується масштабів і темпів розвитку багатогалузевого господарського комплексу юаньської імперії, особливостей доволі своєрідної для завойовників-іноземців податкової політики монгольських ханів, а також рівня матеріального добробуту більшості імперських підданих. У тому ж руслі може розглядатися фінансова активність юаньських володарів, хоча фінальні її результати виявилися значно скромнішими від аналогічних акцій у галузі фіскальної політики.
Аналіз стабілізаційних можливостей імперії Юань повинен стати логічним підсумком результатів, отриманих студентом під час дослідження всіх попередніх питань даної семінарської теми, оскільки він може спиратися тільки на узагальнене осмислення життєздатності соціально-економічних та етнополітичних інституцій імперії Юань. Вивчаючи цю проблему, бажано ще раз проглянути документальні свідчення про життя Китаю під владою монголів, визначити стабілізуючі й деструктивні фактори юаньського державно-господарського організму, а також, використавши системний метод історичного дослідження, подати сценарій (сценарії) можливих напрямків подальшої еволюції Монголо-Китайської імперської структури. Особливої уваги потребують при цьому питання співвідношення юаньських реалій із специфікою традиційного природно-господарського комплексу в долинах Хуанхе та Янцзи, ментальністю аборигенного населення, культурно-історичними можливостями до злиття, взаємопроникнення та синтезу цивілізаційних систем Великого Степу і Китаю взагалі.
KНИГА МАРКО ПОЛО