- •Тема 6. Розвиток української культури під владою Російської імперії.
- •1. Формування української національної самосвідомості.
- •1.1. Суспільно-політичні виникнення й поширення української національної самосвідомості.
- •1.2. Культурно-освітні фактори виникнення й поширення української національної самосвідомості.
- •1.2.1. Творчість і.П. Котляревського (1769-1838 рр.).
- •1.2.2. Роль в.Капніста в історії українського відродження.
- •1.2.3. Українська тематика в російській літературі х1х ст.
- •1.2.4. Роль м. Маркевича в історії українського відродження.
- •1.2.5. Вітчизняна війна 1812 р. Як фактор піднесення національної самосвідомості в Україні.
- •1.2.6. Роль м. Костомарова у поширенні української культури.
- •1.2.7. Роль т.Г. Шевченка у поширенні української культури.
- •1.2.8. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •2. Роль творчості т. Г. Шевченка у становленні української культури.
- •3. Українська суспільна думка: розвиток науки і філософії.
- •3.1. Розвиток науки в другій половині х1х ст.
- •3.1.1. Роль м.П. Драгоманова у розвитку демократичної думки в Україні.
- •3.1.2. Розвиток історичної науки.
- •3.1.3. Розвиток філологічних наук.
- •3.1.4. Розвиток юридичних наук:
- •3.1.5. Філософська думка в Україні 60-70-х рр. Х1х ст.
- •4. Література х1х століття.
- •4.1. Жанрово-стильовими пошуки в українській прозі х1х ст.
- •4.1.1. Соціальна проблематика.
- •4.1.2. Продовження традицій романтизму:
- •4.2.1.1. Соціально-філософська тенденція.
- •4.2.1.2. Тематична розмаїтість реалістичної прози 70-90-х рр. Х1х ст.
- •4.2.1.3. Романтична традиція в 70-90-ті рр. Х1х ст.
- •4.2.1.4. Розвиток гумористичного та сатиричного стилів.
- •4.2.2. Розвиток української поезії в другій половині XIX ст.
- •4.2.2.1. Багатство тем і мотивів в українській поезії 70-90-х рр.
- •4.2.2.2. Творчість Івана Франка.
- •5. Образотворче мистецтво, музика, театр.
- •5.1. Образотворче мистецтво.
- •5.1.1. Побутовий жанр.
- •5.1.2. Пейзажний жанр.
- •5.1.4. Західноукраїнська реалістична школа.
- •5.2. Українська скульптура х1х ст.
- •5.2.1. Малі форми і скульптурний портрет:
- •5.3. Розвиток архітектури.
- •5.4. Музична культура.
- •5.4.1. Формування композиторської школи.
- •5.4.2. Творчість Миколи Лисенка (1841-1912):
- •5.4.3. Розвиток музики на західноукраїнських землях.
- •5.5. Українська драматургія і театральне мистецтво.
- •5.5.1. Драматургічна спадщина м.Л. Кропивницького (1840-1910).
- •5.5.2. Драматургічна спадщина м.П. Старицького (1840-1904).
- •5.5.3. І. К. Карпенко-Карий в українській драматургії.
- •Риси, що свідчать про новаторський характер української драматургії другої половини XIX ст.
- •5.5.4. Соціальні умови створення українського театру:
- •5.5.5. Створення професійного театру в Україні.
- •5.5.6. Заснування львівського професійного театру "Руська бесіда".
5.1.2. Пейзажний жанр.
- основа формування - любов до рідного краю, відчуття природи як суттєвого чинника в понятті "батьківщина";
- в цей період жанр набуває самостійного ідейно-естетичного значення;
- представники:
С.І. Васильківський (1854-1917):
- видатний український художник-реаліст;
- автор творів, присвячених рідній природі, - "Козача левада", "Залишки вікового лісу", "Степ на Україні", "Ранок" та ін.
К.Я. Крижицький (1858-1911):
- автор пейзажів "Хутір на Україні", "Перед грозою", "Лісові далі", "Косарі на Україні", "Жнива".
5.1.3. Історичний жанр.
- його піднесення зумовлено зростанням інтересу до минулого України, до національно-визвольної тематики;
- художники здебільшого вдавалися до героїчної історії козацтва:
- С.І. Васильківський: "Сторожа запорозьких вольностей", "Козачий пікет";
- О.Г. Сластіон: "Проводи на Січ";
- А.І. Кандауров: «Запорожці викликають ворога на герць»;
- Г.С. Крушевський: "Тривога";
- О.О. Мурашко: "Похорон кошового".
5.1.4. Західноукраїнська реалістична школа.
- на їх творчості виразно позначався вплив академічних традицій;
Це спричинено отриманою ними освітою (у Відні, Кракові та Мюнхені).
- поступово живопис цієї школи набуває демократичнішого характеру;
- зачинателі:
- K.M. Устиянович (1839-1903): "Бойківська пара", "Гуцулка біля джерела", "Шевченко на засланні";
- Т.Д. Копистинський (1844-1916) - "Гуцул з Липовиці", "В селянській хаті", "Погорільці".
5.2. Українська скульптура х1х ст.
- реалізм в українській скульптурі утверджувався повільніше;
- найпоширеніші в тематично-жанровій скульптурі малі форми і жанр портрета;
5.2.1. Малі форми і скульптурний портрет:
- помітних успіхів досяг Л.В. Позен ("Кобзар", "Переселенці", "Жебрак", "Оранка в Малоросії", "Запорожець у розвідці");
- П.П. Забіла (бюст М.В. Гоголя, мармуровий портрет Т.Г. Шевченка);
- Б.В. Едуарс ("Катерина", "Життя невеселе", скульптурний портрет Луї Пастера);
- М.Й. Микешин (пам'ятник Б.Хмельницькому, відкритий 1888 р. в Києві);
- на західноукраїнських землях працювали скульптори Т. Баронч, К. Островський, О. Северин, С. Яжимовський, С. Левандовський, Т. Рігер.
5.3. Розвиток архітектури.
- розвиток капіталізму сприяв розмаху міського будівництва, удосконаленню будівельної техніки, появі нових матеріалів і конструкцій;
- в архітектурі переважав еклектизм - суміш елементів різних стилів;
Споруди другої половини XIX ст.:
- будинок Міської думи (арх. О.Я. Шілле);
- готель "Континенталь", політехнічний інститут, перша гімназія (арх. О.В. Беретті);
- театр Соловцова;
Чимало примітних споруд з'явилося на західноукраїнських землях:
Львів:
- будинок політехнічного інституту (арх. Ю.О. Захаревич);
- будинок Галицького крайового сейму (арх. Ю. Гохбергер);
Чернівці:
- будинок резиденції митрополита Буковини (арх. Й. Главка);
Закарпаття:
- мисливський палац графів Шенборнів;
- будинок ужгородської синагоги;
- комітатський будинок у Береговому.
Отже, в архітектурі України другої половини XIX ст. разом із поглибленням суперечностей у пошуках стилю мали місце помітні здобутки кращих архітекторів.