
- •2.1. Титульний аркуш курсової роботи
- •3. Правила оформлення роботи
- •3.2. Нумерація
- •3.3. Ілюстрації
- •3.4. Таблиці
- •3.5. Формули
- •3.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •3.7. Оформлення списку використаних джерел
- •Теми курсових робіт
- •Тема 1 Інформаційне вивчення стану організму за показниками ссс
- •Антропологічні дані та показники ссс
- •Тема 2 Інформаційне вивчення стану організму за показниками Дихальної системи
- •Антропологічні дані та показники дихальної системи
- •Тема 3 Моделювання звуження крупних судин
- •Тема 4 Моделювання звуження Дрібних судин
- •Тема 5 Кінетика кровообігу в еластичних судинах
- •Тема 6 Біологічноактивні точки –особливі зони корекції організму
- •Тема 7 Організм з позиції термодинаміки
- •Тема 8 термодинаміка води
- •Тема 9 молекулярна біофізика
- •Частотна залежність діелектричних властивостей тканин
- •Тема 10 автохвильові процеси у активних середовищах
Тема 9 молекулярна біофізика
Варіант 1.
Вступ
Розділ 1. Літературний огляд
Розглянути будову біополімерів. Поняття кіральності.
Розділ 2. Методична частина
2.1. Об’єкт дослідження
2.2. Методи досліджень біополімерів.
Розділ 3. Експериментальна частина
Проаналізуйте зміну питомого опору суспензії, при зміні відносного об’єму, що займає клітина, якщо клітина з питомим опором 100 Ом см, розміщений в середовищі з питомим опором 1 Ом см. Які це має наслідки.
Варіант 2.
Вступ
Розділ 1. Літературний огляд
Розглянути будову біополімерів. Частоту залежність діелектричної проникністі від частоти ЕМВ.
Розділ 2. Методична частина
2.1. Об’єкт дослідження
2.2. Методи досліджень біополімерів.
Розділ 3. Експериментальна частина
Таблиця 1
Частотна залежність діелектричних властивостей тканин
-
Частота, МГц
М’язи
Жир
ε/
ε//
ε/
ε//
400
1000
3000
4600
8500
53
50
46
47
41
39
17
12
12
13
5,5
6,4
6,5
5,8
4,0
3,7
2,0
1,6
1,1
0,7
Розрахувати та побудувати залежність tg δ, коефіцієнта відбиття і поглинання для різних тканин та провести аналіз і зробити висновки відносно терапевтичної дії.
Варіант 3.
Вступ
Розділ 1. Літературний огляд
Розглянути типи зв’язку біополымерів. Взаємодії в макромолекулах.
Розділ 2. Методична частина
2.1. Об’єкт дослідження
2.2. Методи взаємодії макромолекул.
Розділ 3. Експериментальна частина
Проаналізуйте вплив постійного струму на живу тканину, що включає два шари: шкіру (0,3 мм) і м’язи (9,4 мм). Напруга 36 В.
Тема 10 автохвильові процеси у активних середовищах
Автохвильовими процесами називають процеси розповсюдження хвиль збудження у активному середовищі.
Порушення розповсюдження автохвиль може привести до порушення функціювання різних органів та систем організму. Такі порушення можуть виникати в провідних та м’язових системах серця, в нейронних мережах головного мозку, в структурах судин, в сітчатці ока і т.д.
Для опису процесу розповсюдження нервового імпульсу по аксону використовують повний струм скрізь мембрану ІМ:
,
де ri – опір аксоплазми на одиницю довжини.
Тоді рівняння, що описує розповсюдження хвилі збудження по міокарду:
,
де С -ємність мембрани, Іі-іонні стуми, що проходять скрізь мембрану.
Математичний опис процесів розповсюдження авто хвиль у активному середовищі пов’язаний з вирішенням попереднього рівняння. При цьому використовують наступні постулати, щодо клітини як активної середи:
збудження –τ, якщо φМ > φпорМ; в цьому стані клітина не збуджена, але можуть збуджуватися сусідні клітини;
„рефлекторний хвіст” – (R – τ), якщо φМП < φМ < φпорМ в цьому стані клітина не збуджена, але не можуть збуджуватися сусідні клітини;
спокій –її φМП = φМ; в цьому стані клітина клітина може бути збуджена сусідній при умові, що трансмембранний потенціал сусідньої клітини вище значення, що допущено.
Рис.1. Графічна уява моделі
Припущення моделі:
а) конфігурація потенціалу дії спрощена і наближена до прямокутного трикутника; б) не враховується стан відносної рефрактерності, а період R рахують абсолютно рефракторним.
Тоді хвилю збудження уявляють у вигляді деякої зони, що складається з n клітинок, що знаходиться в зоні R і рухається по області нерухомих клітинок зі швидкістю V.
Рис. 2. Хвиля розповсюдження в АС: λ1 і λ2 – довжина хвиль в середовищах з рефрактерністтю клітинок (R1>R2)
Довжина хвилі збудження визначається співвідношенням Вінера6
λ= R V
Варіант 1.
Вступ
Розділ 1. Літературний огляд
Розглянути процеси збудження серця і основи кардіграфії. Поняття авто хвиля. Анігіляція.
Розділ 2. Методична частина
2.1. Об’єкт дослідження
2.2. Методи визначення потенціалів серця.
Розділ 3. Експериментальна частина. Використовуючи рис. 3 проаналізуйте умови, коли хвиля, що входить до другої зони не анигилює. Рефрактерність першої зони 100 мс. Швидкість однакова.
Рис.3. Анігіляція хвиль
Варіант 2.
Вступ
Розділ 1. Літературний огляд
Розглянути процеси збудження м’язів. Циркуляція хвиль в колі. Поняття ревербератор в неоднорідному середовищі.
Розділ 2. Методична частина
2.1. Об’єкт дослідження
2.2. Методи дослідження м’язів.
Розділ 3. Експериментальна частина. Проаналізуйте джерела ревербератор них хвиль в деяких зонах серця. Можливості виникнення множини спіральних джерел хвиль (фібриляція серця).