3.5. Формули
Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Формули набирають у редакторі формул. Кожна формула набирається як один об’єкт (full -14 pt; subscript/ superscript -11pt, symbol -120%) .
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
Приклад приведення формул.
Пропонують використовувати не ергодичний принцип Брилюена:
,
(1.1)
де Н(х) – ентропія (рівень адаптації системи);
І(у) – інформація правил (детермінізм).
Таким чином, при обробці результатів з використанням фазового ...
3.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
При написані роботи студент повинен посилатися на джерела, результати або окремі матеріали.
Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, „...у працях [1-7]...”.
3.7. Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел розміщують після висновків.
Приклад оформлення списку джерел.
-
Характеристика
джерела
Приклад оформлення
1
2
Монографія
Перекладні видання
Журнали
іноземні
журнали
Василенко М.В. Теорія коливань: Навч. посіб.- К.: Вища шк.., 1992. -420 с.
Гроссе Э., Вайсмангель Х. Химия для любознательных: Пер. с нем. –М.: Химия, 1980. -386 с.
Меликов А.З., Пономаренко Л.А. Оптимизация цифровой сети интегрального обслуживания //Изв. АН Азер. Респ. Сер. физ. –техн. и мат. наук. -1986.-Т. 7, №6. –С.76-80.
Меликов А.З. Ситуационное управление // Автоматика и телемеханика. -1996. -№4. –С.33 -36.
Pezzer K. Radiation therapy for cancer of the cervix // Ovcolgy. -1993. – Vol. 7, №2. –Р.89 -92.
Теми курсових робіт
Тема 1 Інформаційне вивчення стану організму за показниками ссс
Вступ
Розділ 1. Літературний огляд
Розглянути роботу серцево –судинної системи (ССС) і її інформаційні показники. Привести значення показників в стані „норма”.
Розділ 2. Методична частина
2.1. Об’єкт дослідження
2.2. Методи дослідження ССС
2.3. Теоретичний аналіз інформаційності за Шеноном
Розділ 3. Експериментальна частина
Створити групу обстежених. Провести виміри ваги, росту, частоти серцевих скорочень в спокою і після навантаження в 20 присідань (з проміжком в 2 хв.). Результати представити в таблицях.
Таблиця 1.1
Антропологічні дані та показники ССС в спокою
-
Пацієнт
Показники
Вік
Стать
Вага
Зріст
ЧСС
1
2
3
Таблиця 1.2