Форми та методи здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих ситуаціях

Автор: 

Вадим Базай (Луганськ, Україна)

Актуальність цього дослідження зумовлена тим, що форми і методи соціальної роботи постійно перебувають у процесі розвитку та вдосконалення, а особливо в умовах перманентного реформування системи надання соціальних послуг. Про це Віце-прем’єр-міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко заявив у Верховній Раді 6 вересня 2011 р. під час представлення проекту закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг", який було прийнято у першому читанні. Специфіка практики соціальної роботи полягає ще й у тому, що зміна об'єктивних умов надання соціальної допомоги та підтримки неминуче породжує нові соціальні ситуації, зміну в стосунках між людьми в процесі соціальної роботи. Це зумовлює необхідність використання адекватних новим ситуаціям методів, технологій і стратегій втручання, впровадження інноваційних підходів, таких як залучення до надання соціальних послуг громадських організацій, розширення кола професійних компетенцій фахівця з соціальної роботи, зокрема у зв’язку з автоматизацією та інформатизацією робочого простору, введення до штату соціальної служби нової посади соціального інспектора.

Найактуальніші методологічні проблеми соціальної роботи стосуються організації її на такому рівні, який забезпечував би максимальну її результативність, а також розробку критеріїв її ефективності [1]. Ефективність соціальної роботи з сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, багато у чому залежить від правильного вибору форм і методів роботи з ними. Форма соціально-педагогічної роботи – спосіб організації діяльності соціального працівника з сім'єю, що опинилася у складних життєвих об­ставинах. Ознаки форм роботи: функціональність, структурність, інтегративність [2].

У Законі України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю" подається визначення соціального супроводу, у якому основними формами визначаються соціальні опіка, допомога та патронаж. У зв’язку з цим можна виділити три форми соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах: соціальна опіка, соціальна допомога та соціальний патронаж (соціальне інспектування).

Саме у ході соціального супроводу соціальні працівники застосовують таку форму роботи, як соціальна опіка. Опіка встановлюється для психічнохворих або малолітніх осіб віком до 15 років, що позбавлені піклування родичів і близьких [3].

Основними складовими опіки виступають догляд та нагляд за дітьми, які залишилися без батьківського піклування та турботи, а також дітей-сиріт.

На відміну від соціальної опіки, соціальна допомога має більш широкий спектр операцій та процедур, адже соціальна допомога – це цілий комплекс заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, що надаються окремим особам або групам населення соціальною службою для подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу і повноцінної життєдіяльності, адаптації в суспільстві [4].

Форма допомоги патронаж – передбачає відвідування сім’ї вдома з діагностичними, контрольними, адаптаційно-реабілітаційними цілями, які дозволяють встановлювати і підтримувати тривалі зв’язки із сім’єю своєчасно виявляючи її проблемні ситуації й надаючи допомогу. До речі, Міністерство соціальної політики вважає за доцільне введення до штату соціальної служби такої посади, як соціальний інспектор відповідно з новим колом компетенцій (здатностей).

Взаємо­дія суб'єктів соціального патронажу є вирішальною у забезпечен­ні реальної допомоги сім'ї. Однією із необхідних складових соціального патронажу є соціальне інспектування, яка у свою чергу також виступає складовою соціального супроводу, метою якого є контроль соціального педагога за умовами проживання дитини в сім’ї, виявлення випадків їх порушення та умов, що цьому сприяють. Основними об’єктами соціального інспектування є сім’ї, де дорослі члени сім’ї ведуть аморальний спосіб життя, перебувають на обліку у справах дітей. Існує багато видів соціальної роботи з сім’єю, а також технологій корекції сімейних взаємин. Основні завдання соціального інспектування записані у ст.11. ЗУ "Про соціальну роботу з сім’ми, дітьми та молоддю".

Завдяки формам, методи соціальної роботи наповнюються конкретним змістом. Метод – шлях досягнення мети та розв'язання завдань; спосіб пізнавальної, практичної діяльності. Це сукупність підходів, прийомів, опе­рацій практичного чи теоретичного засвоєння дійсності; це найкоротший шлях досягнення результату [4].

У контексті роботи з сім'ями, які опинилися в складних життєвих об­ставинах, під методами, що використовуються у процесі соціального су­проводу таких сімей, ми розуміємо спосіб організації соціальної роботи, що приводить до досягнення оптимального результату та забезпечує позитивні зрушення у розвитку сім'ї, забезпеченні її функціональної спроможності.

Усе розмаїття методів соціального супроводу можна поділити на дві великі групи: прямі (фахівець соціальної роботи здійснює вплив безпосередньо на об’єкт ) і косвенні (при цьому здійснюється опосередкований вплив на об’єкт соціального супроводу, також сюди входить залучення недержавних громадських організацій до на надання соціальних послуг).

У класичній науковій літературі визначаються такі групи методів соці­альної роботи: загальні (філософські) методи (метод матеріалістичної діа­лектики); загальнонаукові методи (аналізу та синтезу, наукової абстракції, індукції та дедукції, історичний метод, метод аналогії, системно-структур­ний метод тощо); спеціальні наукові методи (соціальної діагностики, соціа­льної профілактики, соціальної реабілітації, соціального контролю, соціа­льно-економічні та організаційно-розпоряджувальні методи) [5].

У процесі здійснення соціальної роботи з сім'ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, доцільною видається така класифікація спеціальних методів: соціально-економічні, організаційні (адміністратив­ні), педагогічні, психологічні та соціологічні.

До соціально-економічних методів соціальної роботи належать всі іс­нуючі засоби, за допомогою яких соціальні працівники, інші спеціалісти здійснюють вплив на матеріальні, моральні, сімейні, національні та інші потреби й інтереси сім'ї, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Це – натуральна та грошова допомога, моральне заохочення, встановлення пільг, здійснення патронажу, соціального супроводу, допомоги в побутово­му обслуговуванні.

Організаційні (адміністративні) методи розглядаються в управлінсько­му аспекті; їх реалізація можлива за умови наявності відповідних нормати­вно-правових документів. Це – регламентування (розробка та введення в дію організаційних положень – наказів, типових нормативів діяльності со­ціального працівника: наприклад, нормативи чисельності сімей із розрахун­ку на одного соціального працівника, нормативи часу обслуговування); інструктування (роз'яснення завдань, шляхів розв'язання проблем, нас­лідків неправильних дій членів сім'ї – консультування, інформування).

Дещо інший погляд на організаційні методи роботи мають 1. М. Грига та Т. В. Семигіна. Науковці відносять до них: сприяння працевлаштуван­ню; представлення інтересів клієнта на міжвідомчому рівні; контроль та інспектування [6].

Педагогічні методи. Це методи формування свідомості, спрямовані на формування певних понять, оцінок, світогляду (переконання, навіювання, приклад); методи організації діяльності, спрямовані на формування пози­тивного досвіду поведінки, дій та вчинків (доручення, соціальне навчання, закріплення позивного досвіду); методи стимулювання діяльності, наці­лені на стимулювання особистості до покращання чи зміни своєї поведінки, розвитку мотивації на соціально схвальну діяльність (позитивне підкріп­лення, змагання); методи самовиховання, що сприяють свідомій зміні лю­диною власної особистості (самооцінка, самоорганізація, самоконтроль, самокорекція).

Психологічні методи. Це – тестування, що дає змогу встановити рі­вень розвитку у членів сім'ї необхідних знань, умінь, навичок, особистісних характеристик; психодрама, під час якої використовується рольова гра, що дозволяє створити умови для вираження індивідом почуттів, що пов'язані з важливими для нього проблемами; соціограма, що спрямована на аналіз відносин між різними групами людей; ігрова терапія, що перед­бачає залучення, перш за все дітей, до різноманітних ігрових ситуацій (розрізняють діагностичні, корекційні, розвивальні та творчі ігри).

На корекцію міжособистісних стосунків між членами подружжя, бать­ками й дітьми спрямована сімейна психотерапія, у процесі якої робота соціального працівника передбачає пошук і усунення причин емоційних розладів у сім'ї.

Метод виливу на людину за допомогою різних видів художнього та ужиткового мистецтва (малювання, живопис, ліплення, різьба, випалюва­ння тощо) називається арт-терапія. Цей метод особливо ефективний, як­що в сім'ї є діти з функціональними обмеженнями. Групові заняття арт-терапією сприяють формуванню комунікативних навичок членів сім'ї.

Епістолярна терапія дозволяє здійснити корекцію міжособистісних стосунків між членами сім'ї (лист до батьків, лист до самого себе, лист у майбутнє).

Однією із цікавих психокорекційних технік є казкотерапія. Форми казкотерапії, які можна використовувати при роботі з сім'ями: аналіз відо­мих казок, створення казки "по колу від кожного", експромтне інсценува­ння казки, вигадування початку чи кінця казки, створення авторської казки кожним членом сім'ї тощо. Аналіз казок дозволяє соціальному працівнико­ві побачити причини життєвої кризи, оцінити рівень зрушень у реабілітації того чи іншого члена сім'ї та ін.

Великим потенціалом впливу на сім'ю, яка опинилися у складних жи­ттєвих обставинах, володіє соціально-психологічний тренінг як метод актив­ного навчання.

Соціологічні методи – це спостереження, опитування (традиційним ме­тодом є дистанційне (по телефону) чи очне інтерв'ю, анкетування, фокус-група), аналіз документів (різновидом цього методу є біографічний метод, що полягає у вивченні особистих документів людини – характеристик, що­денників, листів).

Розрізняють форми та методи індивідуальної, групової та масової ро­боти.

Основними формами індивідуальної роботи з членами сімей, які опи­нилися у складних життєвих обставинах, є: телефонні розмови, сімейні, індивідуальні візити в сім'ю: планові та без попереджень, зустрічі, інтерв’ювання, тестування, консультація, співбесіда, пере адресація, доручення. До найбільш розповсюджених групових форм належать: бесіда, дис­кусія, диспут, проведення тренінгів, робота групи взаємодопомоги та взаємопідтримки [7].

До масових можна віднести проведення свят (День матері, "Тато, мама, я – спортивна сім’я"), народні свята – Різдво, Новий рік, Дні здоров’я і т. ін.

Фахівець із соціальної роботи повинен володіти всіма необхідними формами та методами соціального супроводу сімей, які опинися у складних життєвих обставинах, оскільки це передбачається професійними вимогами до посади соціального працівника. Утім, треба зазначити, що оволодіння усім розмаїттям форм і методів потребує неабияких вольових зусиль та зосередженої сумлінної праці. Форми і методи соціального супроводу відносяться до фундаментальних тем соціальної роботи як науки та навчальної дисципліни, тому їх класифікація представляє для автора важливе методологічне значення. А від використання соціальними працівниками набутих на практиці умінь та навичок залежить життя та здоров’я людей, заради яких систематизуються та розробляються нові форми та методи соціальної роботи, зокрема з сім’єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах.

Література:

1. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посіб. – К.: ВМУРОЛ “Україна”, 2004. – С. 185– 191. http://books.br.com.ua/40011

2. Трубавіна І. М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю: Навч. посіб. – К., 2002.– 132 c.

3. Словник-довідник соціального працівника. Режим доступу: http://ipp.lp.edu.ua/Library/004/004.html

4. Соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах:методичний посібник. / І.Д. Звєрєва та ін. – К.:Держсоцслужба, 2006 – 104 с.

5. Служба соціальної підтримки сімей http://zmcsssdm.at.ua/index/

6. Соціальні служби – родині: Розвиток нових підходів в Україні / За ред. / М. Григи, Т. В. Семигіної. – К., 2003. – 128 с.

7. Зміст та форми соціально-педагогічної роботи з сім’єю http://ebooktime.net/book_157_glava_35_4.4

8. 1.1. Соціальна робота з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах. Протягом останніх двох років соціальна робота в м. Києві стала більш структурованою та системною. Спеціалісти збагатили свій арсенал новими технологіями та інструментарієм щодо надання соціальної підтримки. Майже не змінився штат спеціалістів, що працюють в мережі соціальних служб, не втрачаються знання, напрацювання, досвід. Проблеми сімей:  В переважній більшості сім’ї, які звернулися до центрів соціальних служб або про які була надана інформація характеризуються наявністю цілої низки проблем, а саме: матеріальні труднощі, юридичні та психологічні проблеми.   Протягом останнього року все більше сімей з якими працюють спеціалісти мають залежність від психоактивних речовин протягом тривалого часу. Проте наявність розгалуженої мережі центрів реабілітації надає можливість переадресовувати клієнтів до тих центрів, які більше відповідають їх потребам та можливостям. Перелік можливих складних життєвих обставин: Станом на 31.12.2011 року на обліку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах перебуває 2 824 сім’ї, які виховують 4 412 дітей, а саме:

9. Складні життєві обставини Сім'ї діти Інвалідність батьків або дитини 248 355 Вимушена міграція 5 11 Наркотична або алкогольна залежність одного/декількох членів сім'ї 221 318 Перебування одного або декількох членів сім'ї у місцях позбавлення волі 67 88 Насильство у сім’ї 287 432 Безпритульність 41 64 Сирітство 252 336 Зневажливе ставлення і негативні стосунки в сім'ї 1410 2199 Безробіття одного з членів сім'ї 84 220 Інше (відмова від новонародженої дитини, ВІЛ/СНІД, малозабезпечені, низький батьківський потенціал, тощо) 209 389

10. Під супроводом перебувало 292 сім'ї, в яких виховується 525 дітей.  В цьому році зросла кількість сімей в яких батьки або дитина має інвалідність, також зросла кількість справ супроводів де є зневажливе ставлення і негативні стосунки  в сім’ї.  Однак знижується кількість сімей, в яких є наркотична або алкогольна залежність одного/декількох членів сім'ї, що на мій погляд пов'язано з тим, що багато клієнтів не мають медичних довідок щодо перебування на обліку або проходження курсу лікування, що не дає права спеціалістам зазначати цю проблематику.  Також знизилася кількість справ соціального супроводу сімей, які виховують дитину під опікою, на думку фахівців не всі опікунські родини потребують соціального супроводу, основне питання таких родин це адаптаційний період, розкриття соціальної ситуації дитини, навчання. Однак такі питання вирішуються в рамках консультування та роботи за карткою отримувача соціальних послуг. Порівняльна характеристика кількості справ соціального супроводу попереднього періоду з теперішнім. Аналіз збільшення та зменшення, конструктивно про те що треба зробити. Період Соціальний супровід Соціальне інспектування сімей Завершено соціальний супровід Послуги 2005 рік 441 707  з позитивом - 49, за відмовою сімей - 5  2006 рік 538 сімей, 880 дітей 400 з позитивом - 344 сімей (622 дітей). 26 413 2007 рік 483 3 860  з позитивом 200 58 635 2008 рік 496 сімей, 943 дітей. 2 897  274 з позитивом, 30 без досягнення позитивного результату та 5 в зв’язку зі зміною місця проживання 12 504  2009 рік 355 сімей, 643 дітей. 3 182  178 з позитивом, 26 без досягнення позитивного результату та 6 в зв’язку зі зміною місця проживання, смерті батьків, досягнення повноліття дітьми 15 755  2010 313 сімей, 552 дитини 4 571 159 з позитивом, 39 без досягнення позитивного результату та 6 в зв'язку зі зміною місця проживання 12 251  2011 292 сімей, 525 дітей 3 921 157 з позитивом, 28 без досягнення позитивного результату та 4 в зв'язку зі зміною місця проживання) 15 888 Зменшилась кількість соціальних супроводів сімей, що пов’язано зі зменшенням спеціалістів залучених до цієї діяльності, що в свою чергу пов’язано зі зменшенням фінансування районних ЦСССДМ.  Проте необхідно відзначити, що кількість соціальних супроводів закритих з позитивом та кількість наданих послуг не менша за попередні 2009-2010 рр., що скоріше за все може пояснюватися тим, що спеціалісти навчилися обліковувати здійснену роботу та виявляти причину складних життєвих обставин.

11. Надані послуги для вирішення проблем сім'ї Результат                                2010 рік  2011 рік відновлено документи               22           27 налагоджено соціальні зв’язки    112       130 влаштовано на навчання            12          12 працевлаштовані                       10            13 отримано допомогу в лікуванні, догляді 14 11 дитина залишилася в сім’ї          7             23 повернуто дитину до біологічної сім’ї з державного закладу  10 10 відновлено житло                      0            0 отримано реєстрацію                  7            9 залучено до реабілітаційних програм 14     9 надано сприяння в отриманні допомоги одягом, взуттям, продуктовими наборами  154 130 вирішено житлово-побутові проблеми, в тому числі поліпшення житлових умов 8 3  З кожним роком все більше діяльність спеціалістів направлена на вирішення конкретних питань сім'ї, а не тільки задоволення матеріальних потреб.  Таким чином можна відслідкувати наступні тенденції щодо надання центрами СССДМ послуг сім’ям, а саме: найбільш активно спеціалісти долучаються до вирішення соціальних проблем родини, а саме поліпшення стосунків з найближчим оточенням, до повернення дитини з державного закладу та під час ризику вилучення дитини з сім’ї до закладу.  Підписані угоди з багатьма ГО, МГО, МБФ, МБО, БО та БФ щодо надання послуг сім'ям, які опинилися в складних життєвих обставинах та з метою попередження складних життєвих обставин. В цілому роботу спеціалістів можна характеризувати як комплексну, системну та структуровану. Спеціалісти мережі вчасно реагують на надану інформацію щодо сімей, яким необхідна підтримка з боку держави.  Соціальна підтримка вагітних жінок та жінок з новонародженими дітьми.  З метою попередження відмов матерів від новонароджених дітей відпрацьовано модель соціальної роботи, спрямованої на раннє виявлення жінок, які мають намір відмовитися від новонародженої дитини, та надання їм своєчасної адресної допомоги. Спеціалісти мережі продовжують працювати з пологовими будинками в разі коли жінка висловила намір відмовитися від новонародженої дитини.  період Кількість повідомлення Охоплено соціальною роботою Змінили рішення та забрали дитину додому Залишили дитину 2010     75                                          73                                                           29                                       44 2011     76                                          76                                                           35                                       41 Слід відзначити, що протягом 2 років зберігається  один й той же кількісний показник повідомлень від пологових будинків про намір відмовитися від дитини, однак в цьому році завдяки діям спеціалістів 35 жінок змінили рішення та забрали дитину додому (29 жінок в 2010 році.).  Загалом за результатом проведеного аналізу можна відзначити, що більшість жінок, які виявили намір відмовитися від новонародженої дитини це мешканки м. Києва.  Найбільша кількість відмов пов’язана з: відсутністю житла.  „Служба соціальної підтримки сімей”  З метою збереження родинних стосунків, надання соціальної підтримки сім’ям, які потребують допомоги, запобігання раннього соціального сирітства, реалізується соціальна програма „Служба соціальної підтримки сімей”. За 2011 рік спеціалістами надано 2 861 індивідуальних послуг з питань проблем сім’ї для 1738 клієнтів. Також проведено 182 групових заходів для 904 клієнтів. Відкрито 487 карток отримувачів соціальних послуг.  Центр екстреної допомоги дітям вулиці. З метою покращення рівня профілактичної роботи та доступності послуг, Київський міський центр соціальних служб для сім’ї та молоді спільно з МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» а також неурядовою організацією "Дитяча надія" продовжив роботу "Центр екстреної допомоги дітям" для дітей та підлітків, що живуть та працюють на вулиці.  Режим роботи Центру понеділок – п’ятниця з 11.00 – 18.00, що надає можливість цільовій групі клієнтів звертатися протягом дня за допомогою. Протягом року 2011 спеціалістами було надано 4 546 індивідуальних  послуг за зверненням 352 осіб. Було відкрито 352 картки отримувачів соціальних послуг. Протягом 2011 р. спеціалістами було проведено 1 752 групові заходи для 352 осіб. Протягом звітного періоду заняття з ігрової програми по роботі з дітьми та молоддю щодо формування здорового способу життя відвідало 352 особи.  Здійснено 110 рейдів вуличного інспектування, під час яких спеціалістами надавалась інформація щодо діяльності Центрів для 211 дітей та молоді, які більшість часу перебувають на вулиці.            За результатами роботи спеціалістів було здійснено наступну роботу: - працевлаштовано – 62 особи; - направлено до лікарні, влаштовано на лікування – 67 осіб; - відправлено за місцем проживання – 30 осіб; - влаштовано до реабілітаційних Центрів – 49 осіб; - переадресовано та супроводжено до інших організацій – 102 особи;  - сприяли в оформленні документів – 21 особі. Навчання спеціалістів ЦСССДМ: Відділом соціального інспектування та соціальної роботи з сім'ями було організовано та проведено 3 семінари із запрошенням московського фахівця з сімейного влаштування дітей Л.Петрановської для спеціалістів які здійснюють соціальне супроводження ПС та ДБСТ. Щомісяця проводилася інструктивно-методична нарада для спеціалістів ЦСССДМ які здійснюють соціальну роботу з сім'ями, які опинилися в складних  життєвих обставинах та супроводжують ПС та ДБСТ.  Проведено навчання 24 спеціалістів соціальної роботи за програмою підготовки спеціалістів до соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.  Рекомендації: Доцільним є проведення навчання спеціалістів щодо соціальної роботи з особами та сім’ями, які мають залежність від психоактивних речовин та спів залежними членами сімей.   Провести виробничу нараду щодо роботи з жінками, які виявили намір відмовитися від новонародженої дитини.

	БАБУШКІНСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ РАДА
	ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ'Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
1. Назва адміністративної послуги	Соціальний супровід сімей та осіб, які опинились   в складних життєвих обставинах
2. Підстава для надання послуги (нормативно-правові акти)	Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», нормативно-правовою базою центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та  молоді
3. Категорія споживачів (замовників) послуги	Сім’ї, які мають дітей до 18 років, та опинились в складних життєвих обставинах; Особи, що опинились в складних життєвих обставинах, віком від 18 до 35 років
4. Перелік документів, необхідних для надання послуги	Немає
5. Опис результату, який повинен отримати одержувач	Надання соціальних послуг, які можуть задовольнити запит сім’ї або особи, які опинилися у складних життєвих обставинах. У разі потреби та відповідного рішення дорадчого органу здійснюється соціальний супровід сімей та осіб.
6. Термін надання послуг	За потребою
7. Інформація про платність послуги	Послуга надається на безоплатній основі та ґрунтується на принципах законності, гуманізму, дотримання прав людини, доступності, анонімності й конфіденційності.
8. Місце надання послуги	Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Бабушкінської районної у місті ради; вул. К. Лібкнехта, б. 70, 4 поверх, кімн. 469
9. Режим роботи, порядок прийому одержувачів	Понеділок – четвер -  з 9.00 до 18.00 П’ятниця - з 9.00 до 16.45
10. Черговість надання послуги у разі перевищення попиту	Послуга надається у порядку черговості звернень та за потребою
11. Вимоги до інформаційного забезпечення одержувача при зверненні	Інформацію про послугу можна отримати в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Бабушкінської районної у місті ради; вул.. К.Лібкнехта, буд. 70,  4 поверх, кімн. 466-470 або на офіційному сайті Бабушкінської районної у місті ради
12. Підстави для відмови у наданні послуги	Відсутність законних підстав та необхідних документів
13. Порядок подачі, реєстрації розгляду скарг щодо надання послуги	Скарги приймаються та реєструються в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Бабушкінської районної у місті ради (вул.. К. Лібкнехта, 70 кімн. 466). Скарга подається директорові ЦСССДМ, термін розгляду 30 днів.