
4. Правила оформлення курсової роботи
4.1. Загальні вимоги. Об’єм курсової роботи, яка включає рукопис, ілюстрації та список літератури, становить 20–30 сторінок Вона оформлюється на стандартному папері, формату А4 (210 х 295 мм) за наступними вимогами:
має бути надрукована шрифтом текстового редактора Word розміру 14;
надрукований текст повинен мати рівномірну щільність, бути контрастним й чітким;
мати береги (поля) – зліва не менше 27 мм, справа не менше 15 мм, зверху та знизу не менше 20 мм;
абзацний відступ – п’ять знаків (1,27 см).
Заголовки структурних частин (розділів) роботи слід розташовувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки у кінці. Відстань між заголовком і текстом має бути не менше, ніж два рядки. Нові розділи треба починати з нової сторінки. Курсова робота повинна мати обкладинку.
4.2. Нумерація. Розділи, підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу, наприклад: 2.4. (четвертий підрозділ другого розділу). Далі у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Підрозділи можуть ділитися на пункти, які повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного підрозділу, наприклад: 2.1.2. Пункт може не мати заголовка. Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера.
Номер сторінки ставиться арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті без крапки у кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації, але номер сторінки не проставляють.
4.3. Використання ілюстрацій та таблиць. Ілюстрації служать додатковим поясненням і доповненням до тексту роботи. Їх особливо часто використовують у ботанічних, зоологічних та екологічних дослідженнях. Вибір форми ілюстративного матеріалу залежить від мети і характеру дослідження. Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На всі матеріали мають бути посилання в тексті.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) подають словом ”Рис.”, “Мал.” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад:
|
Рис. 1.3. Динаміка угрупо-вання лисиці в Одеській області: 1 – чисельність; 2 – приріст чисельності. |
Зазначене означає, що це третій рисунок першого розділу. Номер та назву розміщують під ілюстрацією або поряд з нею, як у даному випадку.
Графіки наводять для зображення функціональної залежності і швидкого знаходження функції за значеним аргументу. Осі абсцис і ординат на графіках креслять суцільними лініями. Якщо числові значення занадто великі, тенденція зміни параметра є відомою і незмінною, допускається розрив осі ординат. При характеристиці динаміки розвитку процесу на осі абсцис відкладають проміжки часу, через які проводились визначення, аналізи.
Багатофакторні досліди ілюструють складнішими графіками, кілька вертикальних осей з відповідними позначеннями параметрів на кожній з них, більш інформативними є об’ємні графіки, які потребують додаткової осі – аплікати. Вони дають можливість робити перспективне, об’ємне зображення. Експериментальний матеріал може бути представлений також у вигляді діаграм:
Рис. 3.8. Динаміка просторової струк-тури у різні періоди розвитку популяцій. |
|
Можна вклеювати в роботу також записи самописних приладів, однак краще зробити їх зменшену копію на папері, застосувавши комп`ютерне сканування, з усіма необхідними позначеннями.
Досить поширеною формою представлення експериментального матеріалу є таблиця, яку слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблицю розташовують таким чином, щоб було зручно читати без повороту, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Цифрова інформація в таблицях повинна бути компактною. Слово “Таблиця” пишеться без скорочення і розміщується у правому верхньому куті таблиці над її тематичним заголовком. Нумерують таблиці арабськими цифрами порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком таблиць, наведених в додатках. Таблиці з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При поділі таблиці на частини допускається заміняти заголовки стовпців або рядків номерами, нумеруючи їх в першій частині таблиці. Наприклад:
Таблиця 4.1
Клiматична характеристика регiону
№ з/п |
Найменування показникiв |
Значення, дата |
1 |
2 |
3 |
1. |
Пересічна температура січня |
– 5,6°С |
2. |
Пересічна температура липня |
+ 18,0°С |
3. |
Середньорiчна кiлькiсть опадів |
560 мм |
4. |
Тривалiсть вегетацiйного перiоду |
188 діб |
На наступній сторінці:
Таблиця 4.1 (продовження)
1 |
2 |
3 |
5. |
Останнi заморозки весною |
28.04. |
6. |
Першi заморозки восени |
25.09. |
7. |
Середня дата скресання рiчок |
15.03. |
При порівнянні матеріалу в таблицях часто використовують елементи статистичної обробки (M +m, P та ін.), які включають окремим рядком в таблицю або приводять під таблицею. При використанні абревіатур, доцільно розкрити їх нижче, наприклад:
Таблиця 4.2
Краніологічні розбіжності (см) у кабанів різної статі (12 – 30 місяців)
Показники |
Стать |
n |
M ± m |
L і m і t |
CV, % |
|
t |
MXL* |
♂ |
18 |
40,01±0,43 |
37,00-43,00 |
3,31 |
1,82 |
3,94 |
|
♀ |
33 |
37,90±0,32 |
32,80-42,00 |
3,47 |
1,86 |
|
KBL** |
♂ |
18 |
36,02±0,33 |
33,68-39,10 |
1,92 |
1,39 |
4,25 |
|
♀ |
28 |
34,21±0,27 |
31,70-36,50 |
2,07 |
1,44 |
|
*Максимальна довжина черепа.
**Кондило-базальна довжина черепа.
Якщо всі цифрові дані таблиці мають одну і ту ж одиницю виміру, їх виносять у заголовок.
4.4. Використання формул. Дуже часто при написанні розділу “Матеріал та методи досліджень” виникає необхідність висвітлення формул, за якими проводились певні розрахунки. Для їх написання слід встановити на робочу панель комп`ютерного монітора піктограму √α шляхом: “Вид → Панелі інструментів → Настройка → Категорії → Вставка → √α (редактор формул)” . Часто також виникає необхідність застосування індексів X2 та X2, для чого треба повторити попередні дії, зайшовши після “Категорії” в “Формат”і далі → нижній (X2) або верхній (X2) індекси.
4.5. Посилання на джерела наукової інформації. Текст роботи повинен включати посилання. При непрямому цитуванні слід бути максимально точним у викладі думок автора. Науковий етикет вимагає при прямому цитуванні абсолютно точно наводити чужий текст, взявши його у лапки, з посиланням на наукове джерело. Посилання слід зазначати порядковим номером за їхнім переліком, наприклад: “ у працях [2,5,7]…”. Прізвища авторів, включених у контекст речення, пишуться без ініціалів, наприклад: “У процесі дослідження Загороднюк [34] довів…” Краще, коли прізвище наводиться у середині або в кінці речення. Увипадку використання даних іноземного автора, його прізвище наводиться мовою оригінала, в круглих дужках. Наприклад: “При дослідженні популяцій Райт (Wright) [78]…”. При посиланні на роботи багатьох авторів з певного питання, роботи подаються у хронологічному порядку опублікування.
На всі ілюстрації і таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слова “рисунок” і “таблиця” пишуть скорочено. Наприклад: “Отримані дані, щодо забруднення води (табл. 2.3.), ... або “На рис. 1.8 зображено ...”). При повторному посиланні на зазначене вживають скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 2.3” або “див. рис. 1.8”.
Додаток А
Оформлення титульного аркуша