Завдання на виконання

1. Розглянути ріст колоній міцеліальних грибів безпосередньо в чашках Петрі, звертаючи увагу на культуральні особливості грибів.

2. Приготувати прижиттєві препарати нижчих грибів родів Mucor і Rhizopus. Вивчити будову не­септованого міцелію, спорангіїв і спор. 3амалюва­ти препарати.

3. Приготувати прижиттєві препарати вищих гри­бів родів Asperillius і Репісіlіит. Розглянути будову септованого міцелію, конідієносіїв і конідій. 3ама­лювати препарати.

4. Приготувати прижиттєві препарати недоскона­лих грибів родів Fиsаriит, Botrytis, Trichoteciuт, Eпdoтyces, Alternaria, Phoтa. Розглянути будову септованого міцелію і конідій. 3амалювати препа­рати.

Реактиви, сировина, матеріали

• Гриби різних видів у чашках Петрі;

• Покривні предметні скельця;

• Голка для роботи з препара­тами грибів;

• Мікроскоп біологічний, що забезпечує збільшення від 56 до 1350;

• Фільтрувальний папір;

• Спиртівка або газовий пальник;

• Олія імерсіна;

• Чашки бактеріологічні Петрі.

Контрольні запитання

1. Морфологічні відмінності грибів від інших груп мікроорганізмів.

2. Будова плодового тіла гриба. Особливості будо­ви міцелію.

3. Способи вегетативного розмноження грибів.

4. Способи статевого розмноження грибів.

5. Класифікація грибів.

6. Характеристика нижчих грибів.

7. Будова і значення мукорових грибів.

3. Будова вищих грибів - аскоміцетів, Їх практич­не значення.

9. Які гриби належать до базидіоміцетів?

10. Які гриби належать до недосконалих? Їх прак­тичне значення.

11. Роль грибів У зберіганні сировини та харчових продуктів.

12. Як приготувати грибні препарати для мікроскопування?

Лабораторна робота № 7

Мікробіологія навколишнього зовнішнього середовища

Мета роботи – дослідити і визначити кількість мікроорганізмів у воді, повітрі і грунті.

Основні теоретичні положення

Під зовнішнім середовищем розуміють систему взаємозалежних природних і антропогенних об'єктів і явищ, У яких проходять праця і відпочинок людей. Тому завдання даної теми пов'язані з визначенням мікроорганізмів - одного з показників нешкідли­вості навколишнього середовища як для людини, так і для виз­начення умов зберігання харчових продуктів.

Наразі у біосферу надходить велика кількість самих різно­манітих забруднювачів. Процеси самоочищення в зовнішньому середовищі не повною мірою врівноважують надходження за­бруднювачів, що створює загрозу порушення екологічної рівно­ваги.

Тому гігієністи, з одного боку, визначають оптимальні умови зовнішнього середовища для життєдіяльності людини, а з іншо­го боку - розробляють способи обмеження шкідливого впливу середовища на організм, тобто розробляють гігієнічні нормати­ви, що регламентують фізичні умови середовища, а також вміст і у них хімічних речовин і мікроорганізмів.

у цій темі пропонується визначити кількість мікроорганіз­мів у повітрі, Грунті, питній воді і на поверхні столів, стін (лабо­раторії і виробничих приміщень), приладів, інвентарю і т.п.

Мікробіологія води

Вода є природним середовищем існування багатьох видів мік­роорганізмів, що складають постійну водну мікрофлору, здатну жити і розмножуватися у воді, брати участь у перетвореннях азотвмісних речовин, сполук сірки, заліза, самоочищенні водойм

Випадкова мікрофлора потрапляє у водойми з грунту, З та­лою або дощовою водою, з повітря з осідаючим пилом, з вики­дами промислових підприємств і стічних вод. Основним джере­лом забруднення відкритих водойм мікроорганізмами, які мо­жуть бути і патогенними, є стічні води.

Питну воду ретельно очищають і знезаражують. Оцінка якості питної води здійснюється комплексно за органолептич­ними, гельмінтологічними, фізико-хімічними і мікробіологіч­ними показниками.

Виявлення у воді патогенних мікроорганізмів свідчить про її непридатність до вживання, тому головна вимога до якості води - відсутність патогенних мікроорганізмів.

Для санітарно-мікробіологічного оцінювання води визнача­ють мікробне число (кількість мезофільних аеробних та фа­культативно анаеробних мікроорганізмів - МАФАМ), тобто кількість живих мікроорганізмів в 1 см³ та індекс бактерій групи кишкової палички БГКП. Індекс БГКП (колі-індекс) - міні­мальна кількість кишкових паличок в 1000 см³ води. Бактерії групи кишкової палички належать до санітарно-показових ін­дикаторних мікроорганізмів, які використовуються при оціню­ванні фекального забруднення водних об'єктів.

Для питної води згідно з чинним Держстандартом індекс БГКП - не більш як 3 КУО/см³; загальна кількість бактерій в 1 см³ води (мікробне число, кількість МАФАМ) - не більш як 100 КУО.

Для інших водних джерел норми не встановлені, але вва­жається, що артезіанська вода повинна містити не більш як 100 КУО/см³, води колодязів і джерел - 1000 КУО/см³, воду відкритих водоймищ можна використовувати в харчових ви­робництвах лише після очищення.

Вода колодязів може містити не більше 10 клітин кишкових паличок в 1дм³. Колодязі не знезаражуються, а можливість біо­логічної контамінації дуже велика: з опадами, просочування забруднених зливових і грунтових вод. Тому вода в колодязях має постійно перебувати під контролем.

Для виконання лабораторної роботи студенти самі можуть принести воду в стерильному посуді з джерел, які б вони хотіли обстежити. Стерильний посуд потрібно заздалегідь приготува­ти і простерилізувати у лабораторії і роздати студентам. Для до­слідів можна використовувати стерильні флакони чи пляшки з-під спиртних напоїв з металевою кришкою, що загвинчується: пляшка закривається перед стерилізацією ватяною проб кою, що при наповненні пляшки досліджуваною водою викидається, після чого пляшка закривається окремо простерилізованою та прив'язаною кришкою.

При дослідженні води відкритих водойм, а також колодязів відбирають проби води на глибині 10-15 см від поверхні у сте­рильні флакони. Для відбору водопровідної води використову­ють стерильні склянки місткістю 500-1 ооо см³ з ватно-марле­вими пробками. Відібрана вода піддається аналізу не пізніше як за 2 год після відбору проби. Перевозити проби води слід при температурі не вище 5 ос та досліджувати не пізніше як за 6 год після відбору проби.