Хід виконання роботи

1. Розплавлений стерильний МПА розлити у чашки Петрі. Після застигання середовища чашки відкрити у досліджувальному приміщенні на 10 хв. Чашки підписати і помістити у термостат з температурою 30°С на дві доби.

2. Підрахувати кількість колоній, що виросли на чашках. Щоб не помилитись при підрахунку, кожну колонію треба відмічати з дна чашки маркером. Заміряти діаметр чашки за допомогою лінійки. Обчислити мікробне число за формулою Омелянського. Оцінити якісний склад бактерій повітря досліджувальних приміщень. Результати внести до таблиці 6:

Таблиця 6. Результатаи досліджень

Досліджуване приміщення	Кількість мікроорганізмів у 1 м3 повітря

Завдання:

1. Проведіть облік мікрофлори повітря різних приміщень навчального корпусу факультету.

2. Складіть підсумкову таблицю про ступінь забруднення мікроорганізмами різних приміщень. Зробіть висновки про чистоту приміщень і можливі причини їх забруднення мікроорганізмами.

3. Розгляньте колонії мікроорганізмів з повітря під бінокулярною лупою, замалюйте їх.

Санітарно-мікробіологічне дослідження предметів побуту, устаткування, дрібного інвентарю

Санітарно-мікробіологічне дослідження предметів побуту, ус­таткування, дрібного інвентарю в цехах, лабораторіях, допоміж­них приміщеннях на харчових підприємствах й тл. проводиться для контролю за загальним гігієнічним станом і визначення фекального забруднення й контамінації патогенними мікро­організмами об'єктів навколишнього середовища як можливих факторів при передачі збудників інфекційних хвороб.

Біологічна контамінація об'єктів навколишнього середовища відбувається постійно. Головним джерелом мікроб ного забруд­.нення є людина: виділення верхніх дихальних шляхів, епідерміс, що лущиться, волосся, що містить різні мікроорганізми - сап­рофіти, умовно-патогенні й патогенні. Забруднення патоген­ними мікроорганізмами різних об'єктів: дрібного інвентарю, санітарного одягу, устаткування, посуду й інших, - особливо активно й інтенсивно походить від хворих людей.

Патогенні мікроорганізми, що потрапили на об'єкти навко­лишнього середовища, як правило, не розмножуються на них. Такі об'єкти служать пасивними посередниками при передачі збудників інфекційних захворювань здоровим людям. В основ­ному це збудники кишкових захворювань і краплинних інфек­цій (грип).

Можливість зараження людини залежить від концентрації мікроорганізмів, вірулентності, строків виживання мікроорга­нізмів на об'єктах навколишнього середовища.

Більша частина мікроорганізмів гине в перші години перебу­вання на об'єктах навколишнього середовища, за винятком тих, які залишаються вскладках, тріщинах, западинах, де вони мен­ше піддаються висиханню й інсоляції. Довгий час здатні збері­гатися спороутворювальні мікроорганізми. Тривалість збере­ження життєдіяльності деяких патогенних мікроорганізмів наведена в табл. 20.6.

Контроль апаратів і устаткування проводять безпосередньо після мийки, дезінфекції й пропарювання перед початком робо­ти шляхом висіву відібраних змивів для визначення загальної кількості мікроорганізмів в 1 см³, а якщо буде потреба - на наявність слизоутворювальних бактерій. На ряді харчових підприємств (пивоварних, молочних, хлібопекарських, безалкогольних, кондитерських, дріжджових) змиви одночасно до­сліджують на наявність бактерій групи кишкової палички.