3. Механізми фінансової стабілізації підприємства при загрозі банкрутства

Основна роль в антикризовому фінансовому управлінні підприємством належить внутрішнім механізмам фінансової стабілізації.

Етапи фінансової стабілізації підприємства

1. Усунення неплатоспроможності.

2. Відновлення фінансової стійкості.

3. Забезпечення фінансової рівноваги протягом тривалого періоду.

До кожного етапу фінансової стабілізації підприємства відно­сяться відповідно оперативний, тактичний і стратегічний внутрішні механізми фінансової стабілізації.

Оперативний механізм фінансової стабілізації є захисною реакцію підприємства на несприятливий фінансовий розвиток. Цей механізм позбавлений будь-яких управлінських рішень із наступальним характером.

Тактичний механізм фінансової стабілізації є наступальною тактикою, направленою на переломлення несприятливих тенденцій фінансового розвитку і вихід на рубіж фінансової рівноваги підпри­ємства.

Стратегічний механізм фінансової стабілізації є винятково наступальною стратегією фінансового розвитку, що забезпечує оптимі-зацію необхідних фінансових параметрів І підпорядковується цілям прискорення всього економічного росту підприємства [4. - С. 518-533].

Важлива роль у системі стабілізації заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризового фінансового стану, відводиться йо­го санації.

Санація - це оздоровлення фінансового стану підприємства через систему фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційних та соціальних заходів для запобігання його банкрутству чи підвищення конкурентоспроможності [12. - С. 410].

Досудова санація – система заходів для відновлення платоспроможності боржника, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації [18. - С. 460].

Санація підприємства в рамках судових процедур – це застосування господарським судом до боржника таких процедур:

• Розпорядження майном боржника

• Мирова угода

• Санація – відновлення платоспроможності

• Ліквідація банкрута [18. - С. 461].

Етапи управління санацією підприємства

1. Визначення доцільності і можливості проведення санації.

2. Обгрунтування концепції санації.

3. Визначення напряму здійснення санації.

4. Вибір форми санації.

5. Підбір санатора.

6. Підготовка бізнес-плану санації.

7. Розрахунок ефективності санації.

8. Затвердження бізнес-плану санації.

9.Моніторинг реалізації заходів бізнес-плану санації [4. - С. 535-539].

Найважливішою метою фінансової санації є мобілізація фінансових ресурсів для:

1. відновлення (поліпшення) платоспроможності і ліквідності:

2. формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру:

Фінансування санації може здійснювати за рахунок: внутрішніх фінансових джерел; фінансових власників, за допомогою кредиторів і (у виняткових випадках) за рахунок державної фінансової підтримки. За формальними ознаками розрізняють два види санації:

а) санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на підприємство:

б) санація із залученням нового фінансового капіталу.

У першому випадку санація може здійснюватись в таких формах

• зменшення номінального капіталу підприємства;

• конверсія власності в борг;

• конверсія боргу у власність;

• пролонгація строків сплати заборгованості;

• добровільне зменшення заборгованості;

• самофінансування.

Санація із залученням нового фінансового капіталу може набуватися таких форм:

• альтернативна санація:

• зменшення номінального капіталу з наступним його збільшенням (двоступінчаста санація):

• безповоротна фінансова допомога власників:

• безповоротна фінансова допомога персоналу:

• емісія облігацій конверсійної позики:

• залучення додаткових позичок [18. - С. 475].