Підготовка ливарної форми до литва

При виготовленні суцільнолитих металевих конструкцій методом литва по виплавлених моделях віск є проміжним матеріалом. Для отримання в затверділій вогнетривкій масі ливарної форми майбутніх металевих відливків воску необхідно позбутися. Після того, як наповнювальна суміш в опоці затвердне, опоку звільняють від ливарного конуса і поміщують в муфельну пічку для виплавлення воску. Виплавляння воску проводиться при температурі 40–60⁰С, яку повільно підвищують на протязі однієї години до 100–150⁰C. При цьому віск розплавляється і витікає, опоку для

цього слід встановлювати ливниковими каналами вниз або під нахилом. Не варто виплавляти віск на відкритому полум’ї газового пальника, так як це може призвести до одностороннього нагріву форми, а надто швидке підняття температури викличе утворення пару, який може розірвати облицювальний шар. Виплавлення моделюваль- ного воску можна вести в гарячій воді. Сформовану опоку в дротяній сітці поміщують у ванну з гарячою водою і кип’ятять

5–10 хв. Віск від тепла розплавляється, витікає з форми і спливає на поверхню води. Але слід зауважити, що при довгому перебуванні у воді у масі форми можуть виникнути тріщини.

Просушування і відпалювання ливарної форми

Після виплавлення воску ливарна форма залишається ще досить насиченою вологою і при різкому підвищенні температури може утворитися велика кількість пару з високим тиском, а це може призвести до руйнування форми. Форму розміщують у муфельній пічці і надлишок вологи усувається повільним нагріванням (за 30–40 хв) з 20⁰С до 200⁰С. Сушіння форми здійснюється при температурі 200–300⁰С на протязі години. Після цього температуру муфельної пічки повільно на протязі двох годин доводять до температури 800–950⁰С і витримують при цій температурі.

Відпалювання форми ведуть до тих пір, поки стінки ливникових каналів не набудуть червоного кольору. Відпалювання необхідне для повного усунення залишків воску (нагадуємо, що моделювальний віск повинен володіти малою зольністю, щоб при згоранні в ливникових каналах не зоставалися залишки вуглецю у вигляді сажі, які можуть вплинути на структуру сплаву і погіршити фізико-механічні властивості відливку), для підвищення газопроникності форми, для створення необхідного

теплового розширення (для компенсації усадки відлитих деталей), для створення високої температури в середині форми і в ливниковій системі,

щоб покращити затікання рідкого металу в ливникові канали, і кращого заповнення тонкостінних частин відливка розплавленим металом. Якщо температура в пічці підвищувалась швидко або відпалювання проводилося відкритим полум’ям, то це може привести до розтріскування і осипання форми. В залежності від того, з яких формувальних матеріалів виготовлена ливарна форма і які сплави застосовуються для отримання суцільнолитих конструкцій, режими сушки і відпалювання

форми можуть дещо відрізнятися.