
- •3.2. Зміст теми:
- •Механічні властивості біологічних тканин
- •Деформації біологічних тканин
- •Кісткова тканина
- •Колагенові волокна
- •Еластинові волокна
- •Діаграма розтягу судин
- •Закони механіки і тіло людини
- •Механічні властивості кісток
- •3.5.2.Доповніть речення:
- •3.5.3.Задачі:
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •Тема: Фізичні основи звукових методів дослідження у клініці.
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Звукові методи діагностики
- •Утворення голосу людини
- •Ультразвук
- •Інфразвук. Вібрації
- •3.5.2.Тести:
- •3.5.3.Вкажіть на відповідність
- •Тема: Сучасна діагностика. Загальна характеристика діагностичної та лікувальної (фізіотерапевтичної) апаратури.
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Загальні відомості про електронну медичну апаратуру (ема)
- •Класифікація електронрвіниедичної апаратури
- •Техніка безпеки
- •Правила безпеки
- •Звукові методи діагностики
- •Хемілюмінесценція у діагностиці
- •Рентгенодіагностика і рентгенотерапія
- •Використання ядерних випромінювань у медицині
- •Основні групи електронних медичних приладів та апаратів
- •Надійність медичної апаратури
- •Загальна схема зняття, передачі та реєстрації медико-біологічної інформації
- •Медична електронна апаратура для реєстрації біопотенціалів серця
- •Біопотенціали
- •Біопотенціали дії
- •Проведення біопотенціалів по нервових і м'язових волокнах
- •Електрокардіографія
- •Електрокардіограма
- •Апаратура для реєстрації та спостереження електричної активності серцевої діяльності
- •Блок-схема електрокардіографа
- •Перспективи розвитку апаратури і методів електрокардіографії
- •Практичні проблеми запису екг. Артефакти
- •Основи електроплетизмографїї
- •Біофізичні основи методу електроплетизмографії
- •Контрольні запитання
- •Тема: Фізичні основи дії на тканини постійним електричним струмом.
- •Виховні цілі:
- •Між предметна інтеграція.
- •Зміст теми.
- •Імпульсні струми
- •Струми вч, увч, нвч.
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •Матеріали для самоконтролю.
- •3.1. Міждисциплінарна інтеграція
- •3.2. Зміст теми:
- •Гелій-неоновий лазер
- •Рубіновий лазер
- •Властивості лазерного випромінювання
- •Застосування лазерів у медицині.
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента
- •Медицина і фізика: Елементи фахової компетентності
- •Тема: Термодинаміка відкритих медико-біологічних систем.
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми:
- •Термодинамічні та синергетичні принципи біофізики складних систем.
- •Відкриті біологічні системи, закони термодинаміки і термодинамічні потенціали
- •Терморегуляція в живому організмі.
- •Температурна топографія тіла людини
- •Інфрачервона термографія.
- •Інфрачервоне випромінювання. Його використання у медицині.
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
- •3.5. Матеріали для самоконтролю.
- •3.5.1 Задачі
- •Медицина та фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Взаємодія світла з речовиною
- •Дисперсія світла
- •Поглинання світла
- •Розсіяння світла
- •Колориметрія
- •Нефелометрія
- •Волоконна оптика. Ендоскопія
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Люмінесценція
- •Механізм виникнення люмінесценції
- •З акони і характеристики
- •Хемілюмінесценція у діагностиці
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
- •3.5. Матеріали для самоконтролю. Контрольні запитання та завдання
- •Елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Фотоефект і його закони.
- •Класична і квантова теорії світла і фотоефект.
- •Ф отоелементи та їх застосування
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Матеріали для самоконтролю.
- •Дати відповідь на питання одного з запропонованих варіантів.
- •Скласти кросворд з теми: «Фотоефект та його застосування».
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми:
- •Електронний парамагнітний резонанс
- •Ядерний магнітний резонанс
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Поняття про медичні приладно-комп'ютерні системи
- •Структура мпкс
- •Деякі елементи обчислювальної техніки
- •Апаратне забезпечення мпкс
- •Системи для проведення функціональної діагностики Системи для дослідження функції кровообігу
- •Комп'ютерна електрокардіографія
- •Комп'ютерна реографія
- •Системи для дослідження органів дихання
- •Дослідження функцій легенів.
- •Комп'ютерне дослідження функції зовнішнього дихання
- •Системи для дослідження головного мозку
- •Системи для ультразвукових досліджень
- •Інші типи спеціалізованих систем
- •Специфіка мониторных систем
- •Електрокардіографічний моніторинг
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
- •2. Скласти десять тестових завдань з даної теми.
Утворення голосу людини
Джерелом голосу людини є гортань з голосовими зв'язками, розміщеними на межі голосових щілин. Повітря, що надходить з легенів, зумовлює вібрацію голосових зв'язок. їх коливання спричиняє зміну густини повітряного потоку, яка виявляється у виникненні поздовжніх хвиль.
Ці
коливання згасаючі, що зумовлено
передачею енергії
повітряному потокові (автоколивання).
Висота звуку
залежить від напруження голосових
зв'язок, їхньої
форми, довжини коливної частини і дещо
під
тиску повітряного потоку.
Інтенсивність звуку залежить від інтервалів та частоти коливань голосових зв'язок. Останні, в свою чергу, залежать від тиску повітря, що виходить. Тембр голосу створюється в порожнинах носа, рота, горла, гортані і в грудній порожнині. Ці порожнини діють як резонатори: вони залежно від об'єму та форми підсилюють обертони з певними частотами і, таким чином, впливають на тембр голосу. Механізм розмови і співу однаковий, хоча вони сприймаються нами по-різному. Інтервал частот чоловічої розмови — 100...200 Гц, жіночої - 150...300 Гц. Інтервал частот при співі 60... 1600 Гц. Коефіцієнт корисної дії при утворенні голосу людини малий: лише 0,001 частина енергії переходить у звукову.
Ультразвук
Ультразвук — це механічні коливання з частотою понад 20 кГц. Ультразвукові коливання поширюються в середовищі зі сталою швидкістю, рівною швидкості звуку. В основі генерації ультразвуку лежить зворотний п'єзоелектричний ефект і магнітострикція.
Зворотний п'єзоелектричний ефект зумовлений механічною деформацією пластинки з п'єзокристалу за впливу прикладеної до її поверхні різниці потенціалів. До електродів, розміщених на поверхнях пластинки з кварцу або титанату барію, підводять змінне електричне поле. Відбувається деформація пластинки з частотою 90-10 Гц. Отже, ця пластинка є випромінювачем УЗ-хвиль.
Магнітострикція — це деформація феромагнетика за впливу магнітного поля. Якщо в змінне магнітне поле помістити феромагнетик, то його деформація зумовить поширення в середовищі пружної УЗ-хвилі.
Реєстрація
інтенсивності УЗ-хвилі, що пройшла через
тканини й органи з різними коефіцієнтами
послаблення, дає змогу визначити їх
місце розташування і розміри. На цьому
ґрунтується "тіньовий" метод
дослідження
структури органів і тканин.
Проходження УЗ-хвилі через речовину супроводжується періодичними згущеннями та розрідженнями частинок середовища на різних ділянках. Там, де частинки згущені, тиск підвищується, і навпаки.
У терапії переважно використовують ультразвук з частотою 800 кГц та інтенсивністю 1 Вт/см2. Для забезпечення контакту ділянку тіла змащують маслом і головним електродом здійснюють обертовий рух. Під час лікування головну роль відіграє теплова та механічна дія (мікромасаж).
У
льтразвукова
діагностика ґрунтується на тому, що
здатність тканин поглинати ультразвук
залежить від їхньої густини: здорова
та хвора тканини мають різну густину,
а тому й різну здатність до поглинання.
Для діагностики, наприклад, пухлини
головного мозку, один бік черепа
опромінюють ультразвуком, на його
протилежному боці розміщують приймач,
який фіксує вихідне випромінювання.
Переміщуючи джерело ультразвуку і
приймач, на фотопапері отримаємо тіньове
зображення пухлини, стороннього тіла.
За такою методикою можна також досліджувати
серце.
Інтенсивність ультразвуку, який проходить через серце, змінюється відповідно до скорочень серця внаслідок зміни товщини шару, що поглинає ультразвук. Так записується ультразвукова кардіограма (рис. 2.15).
У травматології та ортопедії використовують ультразвукову пилку — це "ніж" з насічкою, якому надають коливань з частотою від 20 до 50 кГц.
Зубці насічки рухаються з розмахом 80 мкм, вибираючи мікрочастинки кістки, і виконують філігранну роботу.
Ультразвуком можна з'єднувати (зварювати) зламані кістки під час операцій, скріплювати їх з пересадженою кістковою тканиною. Розтин триває в середньому 4 хв, зварювання — 1,5...2 хв.
Таким чином, розглянуті первинні фізичні процеси, зумовлені дією ультразвуку, спричиняють такі ефекти в біооб'єктах:
мікровібрації на клітинному і субклітинному рівнях;
руйнування і збудження макромолекул;
зміну проникності біологічних мембран;
теплову дію;
руйнування клітин і мікроорганізмів.
Внаслідок цього застосування ультразвуку у медичній практиці здійснюється у двох напрямах:
а) діагностика та експериментальні дослідження;
б)терапія.