
- •3.2. Зміст теми:
- •Механічні властивості біологічних тканин
- •Деформації біологічних тканин
- •Кісткова тканина
- •Колагенові волокна
- •Еластинові волокна
- •Діаграма розтягу судин
- •Закони механіки і тіло людини
- •Механічні властивості кісток
- •3.5.2.Доповніть речення:
- •3.5.3.Задачі:
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •Тема: Фізичні основи звукових методів дослідження у клініці.
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Звукові методи діагностики
- •Утворення голосу людини
- •Ультразвук
- •Інфразвук. Вібрації
- •3.5.2.Тести:
- •3.5.3.Вкажіть на відповідність
- •Тема: Сучасна діагностика. Загальна характеристика діагностичної та лікувальної (фізіотерапевтичної) апаратури.
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Загальні відомості про електронну медичну апаратуру (ема)
- •Класифікація електронрвіниедичної апаратури
- •Техніка безпеки
- •Правила безпеки
- •Звукові методи діагностики
- •Хемілюмінесценція у діагностиці
- •Рентгенодіагностика і рентгенотерапія
- •Використання ядерних випромінювань у медицині
- •Основні групи електронних медичних приладів та апаратів
- •Надійність медичної апаратури
- •Загальна схема зняття, передачі та реєстрації медико-біологічної інформації
- •Медична електронна апаратура для реєстрації біопотенціалів серця
- •Біопотенціали
- •Біопотенціали дії
- •Проведення біопотенціалів по нервових і м'язових волокнах
- •Електрокардіографія
- •Електрокардіограма
- •Апаратура для реєстрації та спостереження електричної активності серцевої діяльності
- •Блок-схема електрокардіографа
- •Перспективи розвитку апаратури і методів електрокардіографії
- •Практичні проблеми запису екг. Артефакти
- •Основи електроплетизмографїї
- •Біофізичні основи методу електроплетизмографії
- •Контрольні запитання
- •Тема: Фізичні основи дії на тканини постійним електричним струмом.
- •Виховні цілі:
- •Між предметна інтеграція.
- •Зміст теми.
- •Імпульсні струми
- •Струми вч, увч, нвч.
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •Матеріали для самоконтролю.
- •3.1. Міждисциплінарна інтеграція
- •3.2. Зміст теми:
- •Гелій-неоновий лазер
- •Рубіновий лазер
- •Властивості лазерного випромінювання
- •Застосування лазерів у медицині.
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента
- •Медицина і фізика: Елементи фахової компетентності
- •Тема: Термодинаміка відкритих медико-біологічних систем.
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми:
- •Термодинамічні та синергетичні принципи біофізики складних систем.
- •Відкриті біологічні системи, закони термодинаміки і термодинамічні потенціали
- •Терморегуляція в живому організмі.
- •Температурна топографія тіла людини
- •Інфрачервона термографія.
- •Інфрачервоне випромінювання. Його використання у медицині.
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
- •3.5. Матеріали для самоконтролю.
- •3.5.1 Задачі
- •Медицина та фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Взаємодія світла з речовиною
- •Дисперсія світла
- •Поглинання світла
- •Розсіяння світла
- •Колориметрія
- •Нефелометрія
- •Волоконна оптика. Ендоскопія
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Люмінесценція
- •Механізм виникнення люмінесценції
- •З акони і характеристики
- •Хемілюмінесценція у діагностиці
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
- •3.5. Матеріали для самоконтролю. Контрольні запитання та завдання
- •Елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Фотоефект і його закони.
- •Класична і квантова теорії світла і фотоефект.
- •Ф отоелементи та їх застосування
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Матеріали для самоконтролю.
- •Дати відповідь на питання одного з запропонованих варіантів.
- •Скласти кросворд з теми: «Фотоефект та його застосування».
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми:
- •Електронний парамагнітний резонанс
- •Ядерний магнітний резонанс
- •3.1. Основні базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (Міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2. Зміст теми: Поняття про медичні приладно-комп'ютерні системи
- •Структура мпкс
- •Деякі елементи обчислювальної техніки
- •Апаратне забезпечення мпкс
- •Системи для проведення функціональної діагностики Системи для дослідження функції кровообігу
- •Комп'ютерна електрокардіографія
- •Комп'ютерна реографія
- •Системи для дослідження органів дихання
- •Дослідження функцій легенів.
- •Комп'ютерне дослідження функції зовнішнього дихання
- •Системи для дослідження головного мозку
- •Системи для ультразвукових досліджень
- •Інші типи спеціалізованих систем
- •Специфіка мониторных систем
- •Електрокардіографічний моніторинг
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
- •2. Скласти десять тестових завдань з даної теми.
Ядерний магнітний резонанс
Атоми, як відомо, складаються з ядра та електронів, що обертаються навколо нього. Ядро несе позитивний заряд, кратний заряду протона, і має власний магнітний момент. Отже, ядро нагадує маленький магніт з певним магнітним моментом.
Ядерним магнітним резонансом називають вибіркове поглинання електромагнітних хвиль певної частоти речовиною в постійному магнітному полі, зумовлене переорієнтацією магнітних моментів ядер.
Між магнітним моментом і спіном ядра наявна така залежність: Ps=Ysg, де ps — магнітний момент; Y— гіромагнітне відношення; s — спін ядра.
Ядра з парною кількістю нуклонів не мають спіну, магнітний момент їх дорівнює 0.
Ядерний магнітний резонанс (ЯМР) може відбуватися на ядрах, які мають спін 1/2 (1H, 13C, 15N, 31P, 19F …). У зовнішньому магнітному полі вони можуть перебувати у двох енергетичних станах, орієнтуючись у напрямі поля (ms =+1/2 ) або проти нього (ms=-l/2)
У постійному магнітному полі ядра обертаються навколо силових ліній поля. Це обертання називають прецесією. Воно характеризується певною частотою для різних типів ядер і залежить від напруженості магнітного поля.
Відстань між енергетичними рівнями залежить від магнітного моменту ядра, індукції магнітного поля і визначається так: ∆Е = gμБВ. (15.25)
Під час дії високочастотного імпульсу, якщо його частота збігається з частотою прецесії ядер, ці ядра переходять у збуджений стан. Це і є явище ЯМР. Проте такі переходи ядер у збуджений стан з поглинанням енергії відбуваються до певного моменту, до насичення. Якщо припинити подачу високочастотного сигналу, то ядра атомів речовини зразка будуть повертатися на нижчий рівень, випромінюючи енергію. Зразок розміщений у котушці, вона сприймає енергію і перетворює її в електричний ЯМР-сигнал.
ЯМР-сигнал характеризується інтенсивністю і часом релаксації, тобто часом повернення збуджених ядер у початковий енергетичний стан. Тривалість релаксації залежить від типів енергетичної взаємодії ядер. Час спін-спінової ( Т2) релаксації характеризує швидкість встановлення рівноважного розподілу ядер у спіновій системі, а час спін-граткової релаксації (T1) — швидкість встановлення системи ядерних спінів з іншими ступенями вільності (граткою) зразка. У рідинах T1 і Т2 приблизно дорівнюють 1с, що відповідає ширині резонансної лінії - 1 Гц. Для твердих тіл Т2 менше, ніж T1і вимірюється у мс.
Основними параметрами ЯМР є хімічний зсув та константа спін-спінової взаємодії.
Якщо атом перебуває в постійному магнітному полі, то його електронна оболонка взаємодіє із зовнішнім полем Во. Тоді виникає додаткове магнітне поле В протилежного напряму: В = -σВ0, де σ не залежить від Во, але залежить від електронного оточення і називається сталою екранування. Внаслідок екранування на ядро діє локальне поле:
Влот. = В0-σB0=В0(1-ст).
Екранування ядер зумовлює зближення рівнів енергії, і для резонансу потрібне сильніше поле (з більшою індукцією), ніж для неекранованого ядра.
У зразках завжди є декілька груп ядер одного ізотопа, однак вони є складовими молекул однієї або різних речовин і тому мають різні сталі екранування. Ці групи ядер дають смуги в різних ділянках ЯМР-спектра.
Зміщення ЯМР-сигналу залежно від хімічного оточення, зумовлене різними сталими екранування, називається хімічним зсувом. Цей параметр вимірюється в герцах і залежить від індукції магнітного поля. На практиці використовують не абсолютні значення хімічного зсуву, а його відносне значення (відносна зміна індукції поля або частоти)/
За значенням хімічного зсуву ядер можна оцінити характер розподілу електронної густини молекул.
Інформацію про структуру органічних сполук можна одержати також, використовуючи значення спін-спінових взаємодій ядер. Це явище зумовлене магнітною взаємодією хімічно нееквівалентних ядер, яка відбувається через електронні хмарки атомних зв'язків і зумовлює додаткове розщеплення сигналів у спектрі, але швидко згасає і збільшенням відстані між підрівнями.
Інтенсивність ЯМР-сигналів, значення хімічного зсуву, півширина та площа смуги визначаються магнітними й електронними властивостями самих ядер і властивостями атомів, груп атомів т молекул, які оточують ці ядра. Тому, очевидні існує тісний зв'язок між структурою речовини і ЯМР-спектром, який можна використовувати для дослідження цієї структури.
ЯМР спостерігають за допомогою радіоспектроскопів.
Генератор створює поле з індукцією В1, а перпендикулярне поле Во створене постійним магнітом. За умови, що v = v0, відбувається резонансне поглинання, внаслідок чого в контурі спадає напруга. Спад напруги реєструється детектором, підсилюється і подається на осцилограф. Поле з індукцією В1 змінюється на 10-3 Тл з частотою від 50 Гц до 1 кГц. Таку саму частоту має горизонтальна розгортка осцилографа. На екрані одержуємо смугу поглинання.
ЯМР-томографія
З усіх видів комп'ютерних томографів найбільш перспективною є система, у якій використовується ядерний магнітний резонанс. Ця система дає змогу одержати зображення будь-яких перерізів органів людського організму.
Для розуміння принципу дії ЯМР-томографа ще раз коротко пригадаємо суть ЯМР.
Ядра фосфору, фтору, водню та інших елементів, що містяться в організмі людини, подібні до «дзиг», яка обертається навколо своєї осі. Цю властивість елементарних частинок та атомів називають спіном. Якщо зразок розмістити в постійному магнітному полі, то осі "дзиг" орієнтуються в напрямі ліній індукції поля: одні — вздовж поля, інші — проти нього. Якщо перпендикулярно подати змінний високочастотний сигнал (радіохвилі), то ядерні дзиги отримають енергію й обертатимуться навколо силових ліній магнітного поля на чітко визначеній резонансній частоті (звідси і назва — ядерний магнітний резонанс).
У певний момент вимикаємо генератор, який створював радіовипромінювання, і дія його на ядра припиняється. Однак ядра за інерцією ще деякий час продовжують прецесію. Поступово цей рух послаблюється, але весь час кажуть, що "звучить" спінове ехо. За інтенсивністю цього еха та швидкістю його згасання можна судити про властивості речовини: чим більша густина, тим швидше згасає ехо.
Нехай об'єкт перебуває в магнітному полі певної форми та індукції. Розгойдавши ядерні дзиги, будемо реєструвати їхнє спінове ехо. Опрацювавши на ЕОМ результати вимірювань, отримаємо просторовий розподіл концентрації ядер, а також час, протягом якого згасає спінове ехо — ЯМР-томограму.
Вода — основна складова біологічних об'єктів, тому досліджуваним сигналом під час ЯМР-томографії є сигнал протонного магнітного резонансу молекул води.
Частота ЯМР-сигналу пропорційна індукції зовнішнього магнітного поля. Тому, створивши градієнт магнітного поля у тканині, одержимо спектр ЯМР, у якому інтенсивність сигналу за певної частоти характеризує відносний вміст води в тій частині тканини, яка розміщена в ділянці певного значення магнітного поля.
Досліджуваний біологічний об'єкт розглядають з різних боків у магнітному полі. За одержаними проекціями, використовуючи комп'ютер, отримують зображення. У різних частинах зразка амплітуда ЯМР-сигналу різна. Це дає змогу досліджувати кожну точку біологічного об'єкта. Таким способом можна визначити величину та положення пухлин в організмі. Тканинам пухлин властива більша намагніченість, тому ЯМР-сигнал води пухлини насичується легше, ніж сигнал нормальної тканини. Такий метод дослідження можна використовувати для одержання зображень органів грудної клітки або певних ділянок черепа. Окрім протонного резонансу, у біологічних дослідженнях використовують спектроскопію ЯМР на інших ядрах: 13С , 31Р тощо.
Якщо ЯМР-томограф настроїти на певну частоту радіовипромінювання та індукцію поля, то відреагують ядра певного типу атомів, наприклад водню, фосфору. Можна дослідити також ядра інших елементів. Таким чином, ЯМР-томографія дає змогу досліджувати тонкі хімічні процеси в тканинах людини. ЯМР-томографія має не лише великі діагностичні можливості, а й гарантує повну безпеку для пацієнта. Це метод візуалізації та точних вимірювань внутрішніх структур складних об'єктів без їх руйнування.
Розщеплення
енергетичних рівнів атомів, що перебувають
у магнітному полі, зумовлене взаємодією
магнітних моментів неспарених електронів
з полем, називається ефектом Зеємана.
Між підрівнями можливі індуковані переходи під впливом зовнішнього електромагнітного поля.
Магнітним резонансом називається поглинання енергії електромагнітного поля ядрами при рівності частоти цього поля з частотою фотона, що відповідає різниці рівнів енергії між розщепленими підрівнями hv = gμBрез.
Якщо носіями магнітного моменту є електрони, то резонанс називається електронним парамагнітним.
Вільні радикали та іони парамагнітних металів є найбільш поширеними парамагнітними частинками в біологічних системах.
Характеристиками спектра ЕПР є інтенсивність ліній поглинання, ширина і форма ліній; g-фактор характеризує внутрішньомолекулярні зв'язки.
За спектрами ЕПР можна отримати інформацію про І розташування різних груп атомів, їх взаємодію, орієнтацію хімічних зв'язків та їх природу.
Ядерний магнітний резонанс зумовлений наявністю магнітних моментів ядер, які мають непарну кількість І протонів і нейтронів.
ЯМР — це вибіркове поглинання електромагнітних хвиль певної частоти речовиною в постійному магнітному полі, зумовлене переорієнтацією магнітних моментів ядер. ЯМР-сигнал характеризується інтенсивністю. Його тривалість залежить від типу енергетичної взаємодії ядер (спін-спінової та спін-граткової).
ЯМР дає змогу дослідити структуру молекул живих об'єктів, перебіг біохімічних реакцій.
ЯМР-томографія — метод дослідження тканин організму в нормі та патології, а також фізико-хімічних властивостей живих тканин.
3.3. Рекомендована література.
Перелік навчальної літератури:
Л.Ф. Ємчик, Я.М. Кміт «Медична і біологічна фізика», сотр. 5-46.
О.В. Чалий «Медична і біологічна фізика» стор. 112-143.
3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.
Заповнити таблицю.
№ п/п |
|
Загальна характеристика |
Використання в медицині |
|
Електронний парамагнітний резонанс |
|
|
|
Ядерний магнітний резонанс |
|
|
3.5. Матеріали для самоконтролю.
3.5.1. Питання для самоконтролю:
Поясніть фізичний зміст електронного парамагнітного резонансу.
В чому полягає явище ядерного магнітного резонансу.
Поясніть призначення та принцип роботи радіо спектроскопа.
Дайте визначення:
ЯМР-томографія - …
ЯМР-томограма - …
Перелічіть сфери використання ЯМР в медицині.
Тема: Комп’ютери в медицині.
І. Актуальність теми.
Розуміння єдності людини і навколишнього середовища свідчить, що медицині слід не тільки вивчати людину, але також цікавитись умовами її існування.
ІІ. Навчальні цілі.
В результаті самостійної роботи студент повинен знати:
Предмет і завдання медичної інформатики;
Загальну характеристику комп’ютеризованих інформаційних систем;
Анатомію персонального комп’ютера.
ІІІ. Матеріали до аудиторної самостійної роботи: